Рішення № 20531236, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/15314.12.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі Розрахункового департаменту доЖитлово - будівельного кооперативу «Мостостроитель»про стягнення 27036, 94 грн., за участю представників позивача ОСОБА_1., довіреність № 329 від 30.09.2011 року, відповідача ОСОБА_2., довіреність № б/н від 21.10.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення 22163, 12 грн. боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення та 4873, 83 грн. інфляційних втрат, а всього: 27036, 94 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.10.2008 року.

У судовому засіданні 01.10.2008 року оголошувалась перерва на 26.11.2008 року.

25.11.2008 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Також, 25.11.2008 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просив при обчисленні заборгованості враховувати лише 3-річний період, що передує дню подачі позовної заяви.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.11.2008 року зупинено провадження у справі до вирішення іншої повязаної з нею справи № 8/131.

18.08.2011 року від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2011 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.10.2011р.

24.10.2011 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.

24.10.2011 року через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 24.10.2011 року оголошувалась перерва на 16.11.2011 року.

У судовому засіданні 16.11.2011 року позивачем було надано клопотання про заміну позивача його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»20.12.2010р., Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке було утворене відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20 липня 2001 р. № 359 шляхом перетворення Державного комунального обєднання водопровідно-каналізаційного господарства «Київводоканал»у Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке є його правонаступником.

Згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності субєкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-який стадії судового процесу.

Враховуючи викладене, суд у відповідності до статті 25 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне замінити позивача у справі Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал».

У судовому засіданні 16.11.2011 року оголошувалась перерва на 14.12.2011 року.

У судовому засіданні 14.12.2011 року позивачем надані письмові пояснення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивачем заявлено позовні вимоги, зокрема, про стягнення з відповідача 8579, 82 грн. боргу за інший період, який існував станом на 01.07.2005 року.

Оскільки, борг у сумі 8579, 82 грн., який існував станом на 01.07.2005 року, не входить в спірний період, тому правові підстави для стягнення цієї суми відсутні, у звязку з чим у позові в цій частині слід відмовити.

Предметом даного судового спору є вимога про стягнення з відповідача 22163, 12 грн. боргу за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 9 - 708 та інфляційних втрат у розмірі 4873, 83 грн. за період з липня 2005 року по липень 2008 року.

Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності.

Позовну заяву подано до суду лише 01 вересня 2008 року.

Таким чином, в межах позовної давності позивач мав право звернутись з позовом про стягнення боргу, який виник починаючи з 01 вересня 2005 року.

Тому в частині стягнення боргу у розмірі 106, 80 грн. та інфляційних втрат у розмірі 58, 90 грн. за липень 2005 року та 368, 95 грн. боргу і 143, 36 грн. інфляційних втрат за серпень 2005 року слід відмовити у звязку з пропуском строку позовної давності відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2000 року між Відкритим акціонерним товариством «АК «Київводоканал», правонаступником якого є позивач (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом “Мостостроитель” (абонент) було укладено договір № 8538/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник зобовязався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняття від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 № 65 (далі Правила).

Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону одним з основних обовязків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил № 65.

В п. 11.1 та пп. а) п. 12.3 Правил № 65 передбачено, що кількість води, використаної абонентами, визначається за показниками повірених у встановленому порядку водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані. Розрахунки за воду здійснюються з підприємствами (за винятком ЖЕО), як правило, один раз на місяць.

Відповідно до п. 3.1. договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника.

Позивач належним чином виконував свої зобовязання за договором, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки цілодобово.

Згідно п. 3.6. договору абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у пятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до п. 3.7. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобовязаний у 5-денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Відповідних повідомлень відповідач не подавав, повноважного представника до позивача не направляв.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком на підставі зазначених даних розрахункових листів абонента стверджується факт надання послуг з водопостачання та водовідведення позивачем відповідачу за спірним договором по коду 9 - 708 за період з вересня 2005 року по липень 2008 року вартістю 72961, 05 грн., а також факт користування відповідачем цими послугами.

Враховуючи перерахунки у сумі 3658, 81 грн., здійснені позивачем, відповідач повинен був сплатити позивачеві 69302, 24 грн. (72961, 05 грн. 3658, 81 грн.) вартості наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення.

З розрахунку позивача вбачається, що відповідачем за спірний період було сплачено 56087, 89 грн., а також сплачено 11074, 99 грн. в рахунок погашення боргу за попередній період. Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів наявності боргу за попередній період та не доведено правомірності зарахування коштів, сплачених відповідачем у спірному періоді, в рахунок погашення боргів попередніх періодів, сплата відповідачем грошових коштів у розмірі 11074, 99 грн. враховується судом як оплата послуг водопостачання та водовідведення в спірний період.

Таким чином, відповідач за спірний період сплатив позивачеві за надані послуги з водопостачання та водовідведення 67162, 88 грн. (56087, 89 грн. + 11074, 99 грн.).

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення становить 2139, 36 грн. (69302, 24 грн. - 67162, 88 грн.).

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Отже, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за зазначеним договором у спірний період з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення та має перед позивачем заборгованість у сумі 2139, 36 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання встановленого договором зобовязання з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення, вимоги позивача про стягнення суми інфляційних втрат є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 577, 54 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору. В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу «Мостостроитель»(03049, м. Київ, вул. Курська, 12-Б, код 21592985) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 2139 (дві тисячі сто тридцять девять) грн. 36 коп. боргу, 577 (пятсот сімдесят сім) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 27 (двадцять сім) грн. 17 коп. державного мита та 11 (одинадцять) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна