Рішення № 20530819, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/39613.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скоробей"

До Відкритого акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод"

Про стягнення заборгованості 111 204,23 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю

від відповідача: не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.12.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 111 204,23 грн. за договором № 01/03-09 від 01.03.2009 р., з яких: 78000,00 грн. основний борг, 9445,33 грн. інфляційні, 3239,71 грн. 3 % річних, 20519,19 грн. пеня, а також відшкодування судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати за надані послуги відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/396, розгляд справи було призначено на 10.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2011 розгляд справи відкладно до 13.12.2011 у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також з метою з метою виконання учасниками судового процесу вимог ухвали суду від 20.10.2011.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2011р. заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов договору № 01/03-09 від 01.03.2009 було надано відповідачу послуги на загальну суму 949500,00 грн., проте відповідач здійснив лише часткову оплату наданих послуг, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 78000,00 грн. основного боргу та 20519,19 грн. пені.

Крім того, у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3239,71 грн. 3% річних, 9 445,33 грн. інфляційних втрат.

Відповідач своїх представників в судові засідання 10.11.2011 та 13.12.2011р. не направив, вимоги ухвали суду від 20.10.2011 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Скоробей", як виконавцем, та відповідачем Відкритим акціонерним товариством "Київський мотоциклетний завод", як замовником, було укладено договір про надання охоронних послуг № 01/03-09 (далі договір), за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе обовязки по наданню охоронних послуг. Відповідно до умов даного договору та інших документів, що є додатками до даного договору, відповідач зобовязується у встановлений договором термін оплачувати обумовлену даним договором вартість (ціну) послуг, що надаються (п.1.1. договору).

Умовами договору сторони погодили, що вартість (ціна) послуг, що надаються по даному договору, визначається протоколом узгодження вартості послуг з охорони, який є невідємною частиною даного договору (додаток № 2) і складає 35000,00 грн. на місяць (4.1.); відповідач щомісяця до 15 числа перераховує платіжним дорученням на розрахунковий рахунок позивача передоплату в розмірі 50 % від суми вартості послуг, решту суми відповідач перераховує на протязі 5 банківських днів з дати підписання сторонами акта про надання охоронних послуг чи отриманого відповідачем акта підписаного позивачем (п. 4.3.); надання позивачем охоронних послуг відповідачу за даним договором оформляється двостороннім актом про надання охоронних послуг. Акт про надання охоронних послуг оформляється і підписується сторонами щомісяця, не пізніше третього робочого дня місяця, що наступає за місяцем, у якому послуги були надані. Акт про надання охоронних послуг є первинним обліковим документом, що підтверджує надання за даним договором позивачем охоронних послуг і отримання цих послуг відповідачем.

Відповідно до актів про надання охоронних послуг від 31 березня 2009 року, 30 квітня 2009 року, 31 травня 2009 року, 30 червня 2009 року, 31 липня 2009 року, 31 серпня 2009 року, З0 вересня 2009 року, 31 жовтня 2009 року, ЗО листопада 2009 року, 31 грудня 2009 року, 31 січня 2010 року, 28 лютого 2010 року, 31 березня 2010 року, 30 квітня 2010 року, 31 травня 2010 року, 30 червня 2010 року, 31 липня 2010 року, 31 серпня 2010 року, 30 вересня 2010 року 11 жовтня 2010 року, З0 листопада 2010 року, 31 грудня 2010 року. 31 січня 2011 року, 28 лютого 2011 року, 31 березня 2011 року, 30 квітня 2011 року, 31 травня 2011 року, 30 червня 2011 року, підписаних представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідчених печатками обох сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходяться в матеріалах справи, а оригінал був досліджений судом в судовому засіданні по справі), вартість виконаних позивачем та прийнятих без будь-яких зауважень та заперечень відповідачем робіт по договору № 01/03-09 від 01.03.2009 склала загалом 949500,00 грн.

Згідно з банківських виписок по особовому рахунку позивача, відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт по договору № 01/03-09 від 01.03.2009, а саме здійснено оплату в сумі 871500, 00 грн.

Як зазначає позивач у позові, ним було виконано свої зобовязання за договором у повному обсязі, надано послуги відповідачу на суму 949500,00 грн., натомість, відповідач здійснив частковий розрахунок за надані послуги, проте повністю надані послуги у строк, встановлений п.4.3 договору не оплатив.

Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач надані позивачем послуги на суму 78000,00 грн. не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в наведеній сумі, у звязку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 78000,00 грн. основного боргу за надані послуги.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобовязання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору № 01/03-09 від 01.03.2009, як виконавець, надав відповідачу послуги на загальну суму 949500,00 грн., що підтверджується актами про надання охоронних послуг від 31 березня 2009 року, 30 квітня 2009 року, 31 травня 2009 року, 30 червня 2009 року, 31 липня 2009 року, 31 серпня 2009 року, З0 вересня 2009 року, 31 жовтня 2009 року, ЗО листопада 2009 року, 31 грудня 2009 року, 31 січня 2010 року, 28 лютого 2010 року, 31 березня 2010 року, 30 квітня 2010 року, 31 травня 2010 року, 30 червня 2010 року, 31 липня 2010 року, 31 серпня 2010 року, 30 вересня 2010 року 11 жовтня 2010 року, З0 листопада 2010 року, 31 грудня 2010 року. 31 січня 2011 року, 28 лютого 2011 року, 31 березня 2011 року, 30 квітня 2011 року, 31 травня 2011 року, 30 червня 2011 року, проте відповідач, як замовник, свого обовязку щодо оплати за надані послуги у повному обсязі у строк, встановлений п.4.3. договору - не виконав, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 78000,00 грн.

Також, судом встановлено, що 26.08.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу за надані послуги в розмірі 78000,00 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 78000,00 грн. основного боргу є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у звязку з простроченням відповідачем виконання зобовязання щодо сплати за надані послуги, позивач просить стягнути з відповідача за період з 08.04.2009 до 17.10.2011 - пеню в сумі 20519,19 грн. та 3239,71 грн. 3 % річних, а також за період з 08.04.2009 до 30.09.2011 інфляційні в сумі 9445,33 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 6.6. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати послуг за договором відповідач зобовязується сплатити пеню за кожен день прострочення від суми, що підлягає оплаті, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє відповідача від обовязку оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по оплаті поставленого товару за договором в розмірі 78000,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно розрахунку позивача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, який судом перевірено, і з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, з відповідача підлягає стягненню 20519,19 грн. пеня, 3239,71 грн. 3% річних, 9445,33 грн. інфляційні.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скоробей" (код ЄДРПОУ 31028754, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2 н/п № 43) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод" (код ЄДРПОУ 00231314, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 8) 78 000 (сімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 20 519(двадцять тисяч пятсот девятнадцять) грн. 19 коп. - пені, 3 239 (три тисячі двісті тридцять девять) грн. 71 коп. 3% річних, 9445 (девять тисяч чотириста сорок пять) грн. 33 коп. інфляційні, 1 112 (одна тисяча сто дванадцять) грн. 05 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 19.12.2011 р.