Рішення № 20530806, 15.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/41915.12.11 За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

До Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

Про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів по договору №1631249

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю

Від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.12.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів по договору №1631249, а також відшкодування судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати за отриманий товар відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/419, розгляд справи було призначено на 01.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2011 розгляд справи відкладено до 15.12.2011.

В судовому засіданні 15.12.2011 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду письмові заперечення на відзив відповідача, відповідно до яких просив суд відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача, шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої позивачем протягом грудня 2008 лютого 2009 за договором № 1631249, тарифів згідно з розпорядженнями КМДА № 86 від 31.01.2007 р. в редакції розпорядження КМДА № 715 від 18.06.2007 р.

В судовому засіданні 15.12.2011 представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з огляду на обставини викладені у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2005 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" укладено договір №1631249 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого позивач зобовязався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору (пункт 2.2.1 Договору), а відповідач зобовязався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. (пункт 2.3.1 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

За умовами п. 2.2.1 договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року.

Відповідно до п. 2.3.1 договору, абонент зобов'язаний додержуватись кількісного споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Порядок розрахунків за теплову енергію визначений сторонами у додатку № 4 до договору. Відповідно до п. 5 вказаного додатку абонент щомісяця с 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії за розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця (п. 2 додатку № 4).

Згідно із п. 5.1 договору облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити розрахунковим способом.

Відповідно до п. 23 Правил користування теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової неналежності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно із діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У відповідності до ст. 20 Закону України “Про теплопостачання”, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральними органами виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Судом встановлено, що за постачання теплової енергії у період з грудня 2008 року по лютий 2009 року відповідач визначав плату на підставі тарифів, затверджених Розпорядженнями КМДА № 1662, №1663 від 27.11.2008 року, №1780/1 від 25.12.2008 року, №127, №128 від 05.02.2009 року, які було скасовано Указами Президента, як такі, що суперечать Конституції України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін відсутній обовязок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування Відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує Позивача робити те, що не передбачено законодавством.

Зазначена позиція викладена зокрема і в постанові Вищого господарського суду України №42/380 від 03.02.2010р.

До 1 грудня 2008 року тарифи на теплову енергію, що виробляються Відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31 січня 2007 року в редакції розпорядження №715 від 18 червня 2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з проханням здійснити перерахунок вартості спожитої ним теплової енергії за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року (лист № 155/1/23-1664 від 09.04.2009 року).

Листом № 048-72-9304 від 28.07.2010 року відповідач відмовив позивачу в здійсненні такого перерахунку.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч.2 ст.32 вказаного закону).

Як було зазначено вище, п. 5 додатку № 4 до договору встановлено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як слідує з матеріалів справи, а саме: з табуляграм відповідача, протягом грудня 2008 року лютого 2009 року відповідач постачав позивачу теплову енергію у вигляді гарячої води, розраховуючи її вартість відповідно до тарифів, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 року, № 1780/1 від 25 грудня 2008 року та № 127 і № 128 від 05.02.2009 року.

Відповідно до п. 3.2.1 договору, абонент має право вимагати від енергопостачальної організації виконання умов цього договору.

З наведеного вбачається, що облік вартості спожитої теплової енергії здійснюється енергопостачальною організацією шляхом надання споживачу відповідних рахунків, а останній має майновий інтерес у правильності таких розрахунків.

Позивач у позові зазначає, що відповідач, в порушення п. 23 правил користування тепловою енергією неправомірно визначав за спірний період (за грудень 2008 по лютий 2009) вартість теплової енергії за тарифами, затвердженими Розпорядженнями КМДА № 1662, № 1663 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2008 р., № 127, № 128 від 05.02.2009 р., які були скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 р., № 65/2009 від 03.02.2009 р., № 76/2009 від 09.02.2009 р., як такі, що не відповідають законам України та Конституції України.

Позивач також зазначає те, що ним за період з грудня 2008 по лютий 2009 спожито теплової енергії на 16922,42 грн., а відповідачем було завищено вартість спожитої теплової енергії на суму 9595,37 грн., а саме: за грудень 2008 було зайво нараховано 2921,29 грн., за січень 2009 4773,09 грн., за лютий 2009 1900,99 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову .

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про здійснення перерахунку оплати за теплову енергію в період з грудня 2008 р. по лютий 2009 р. підлягають задоволенню повністю в сумі 9595,37 грн., що становить різницю між нарахованою відповідачем та сплаченою позивачем вартістю спожитої в спірний період теплової енергії та нарахуванням вартості спожитої позивачем в зазначений період теплової енергії за тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р..

Згідно вимог статті 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка була чинна станом на час звернення позивача з позовом до суду), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати Публічне акціонерне товариство “Київенерго” відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація”, шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої протягом грудня 2008 лютого 2009 року за договором № 1631249 від 17.01.2005 р. на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” (01034, м.Київ, вул. Володимирська 51 А, код ЄДРПОУ 03366500) 170 (сто сімдесят гривень 00 коп.) державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

дата складання повного тексту рішення 23.12.2011