Рішення № 20530793, 22.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/36722.12.11 За позовомДочірнього підприємства "Сінергія"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія

"Ера"

про стягнення 44712,64 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 02.11.2011 року)

Від відповідача не зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22 грудня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірнє підприємство "Сінергія" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Ера" (далі по тексту-відповідач) про стягнення 44 712, 64 грн., з яких 35 712, 64 грн. заборгованості за поставлену кабельну продукцію та 13975, 20 грн. заборгованості за надані інформаційно-консультаційні послуги, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договорів, укладених у спрощений спосіб шляхом підтвердження до виконання замовлень, позивач поставив відповідачу товар та надав послуги, проте, відповідач в порушення умов договорів зобовязання по оплаті поставленого товару та наданих послуг не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/367, розгляд справи призначено на 06.12.2011 року.

В судове засідання 06.12.2011 року представники сторін не зявилися, вимоги ухвали Господарського суду від 31.10.2011 року не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 22.12.2011 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання та неподанням витребуваних документів.

В судове засідання 22.12.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду від 06.12.2011 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги ухвали суду від 06.12.2011 року виконав, надав додаткові матеріали по справі, витребувані судом, а також оригінали документів для огляду в судовому засіданні. Окрім того, представник позивача надав усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між дочірнім підприємством "Сінергія" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Ера" (покупець) було укладено договір у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Позивачем передано відповідачу інсталяційний кабель довжиною 9 150 метрів (товар) на загальну суму 54 900,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 775 від 15.06.2009 р. та рахунком № 0674 від 20.05.2009 року (належним чином завірені копії додано позивачем до позовної заяви).

Відповідач отримав зазначений товар, що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними, які скріплені печаткою позивача та підписами уповноважених представників сторін, а також довіреністю (бланк за типовою формою № М-2, № 100929 від 12.06.2009 року), виданою відповідачем уповноваженій особі на отримання товару від позивача.

За твердженням позивача, відповідачем частково виконано зобовязання перед позивачем, у період з 08.12.2009 року по 29.12.2009 року сплачено 19 162,65 грн., (на підтвердження чого позивачем до позовної заяви додано виписки з банківського рахунку). Заборгованість у розмірі 35 737,44 грн. станом на момент звернення позивача до суду не погашена

Окрім того, на підставі рахунку № 0934 від 26.06.2009 року та акту № R00000010 здачі приймання робіт (надання послуг) позивач надав відповідачу інформаційно-консультативні послуги по СКС, пов'язані з поставленим товаром, вартістю 13 975,20 грн.

Як зазначає позивач, вартість вказаних послуг була лише частково оплачена відповідачем в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані інформаційно-консультативні послуги по СКС складає 8 975,20 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 30 вересня 2011 року позивач направив на адресу відповідача вимогу від 27.09.2011 року про оплату вартості поставлених товарів та наданих послуг на суму 44 712,64 грн.

Окрім того, 24 жовтня 2011 року позивач направив відповідачу повторну вимогу про оплату вартості поставлених товарів та наданих послуг на суму 44 712,64 грн. з повідомленням про зміну банківських реквізитів.

У визначений ст. 530 ЦК України строк (термін) відповідач не перерахував позивачу зазначені грошові кошти, відповіді на вимогу та повідомлення не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень товарів (поставки товару відповідачу) та підписання між ними видаткової накладної. Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Частинами 1, 6 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 ЦК України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Разом з тим, судом встановлено, що між сторонами було укладено договір про надання послуг у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання наданих послуг та підписання між ними акту № R00000010 здачі приймання робіт (надання послуг).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання зобов'язання, оскільки видаткова накладна № 775 від 15.06.2009 р. , акт № R00000010 здачі приймання робіт та рахунки № 0934 від 26.06.2009 року та № 0674 від 20.05.2009 року, якими оформлено правочини, не містять строку виконання грошового зобов'язання.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги.

Тобто, пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Це правило є важливим, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги.

Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату вартості поставленого товару у сумі 44 712,64 грн., в строк встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України, а саме у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги ( вимогу від 27.09.2011 року.).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за в сумі 44 712,64 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажна компанія "Ера" (03069, м. Київ, вул. Заломова, буд. 1, кв. 82; код ЄДРПОУ 34540270) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Дочірнього підприємства "Сінергія" (01014, м. Київ, бульв. Дружби Народів, 38; код ЄДРПОУ 24769932) 44 712 (сорок чотири тисячі сімсот дванадцять) грн. 64 коп. основної заборгованості, витрати по сплаті державного мита в сумі 448 (чотириста сорок вісім) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 26.12.2011 року