Рішення № 20530781, 21.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/49821.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ»

простягнення 4 218,63 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ»про стягнення 4 218,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг звязку № 26-КУ/2 від 20.05.02 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.11.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.11 р. розгляд справи відкладено на 21.12.11 р.

В судовому засіданні 21.12.11 р. представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.12.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.02 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком»(надалі позивач, оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Динамо Київ» (надалі відповідач, клієнт), було укладено договір № 26-КУ/2 про надання послуг звязку (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, на умовах, визначених даним договором, оператор зобовязується на платній основі забезпечити надання послуг, а клієнт зобовязується виконувати умови договору та діючих нормативних документів з надання послуг звязку та належним чином вносити плату.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2. договору, оплата щомісячних платежів здійснюється до 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунків, виставлених оператором. Рахунки за попередній місяць виставляються клієнту не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Оплата по рахункам проводиться клієнтом на розрахунковий рахунок оператора по банківським реквізитам, вказаних у рахунках.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний сплатити надану йому послугу в розмірі, в строки та в порядку, встановлених договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобовязані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Позивач виконав умови договору, надавши відповідні послуги, які відповідачем оплачено не у повному обсязі, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 3383,04 грн.

31.03.11 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 217/05-09/2, у якій просив сплатити існуючу заборгованість на другий день після отримання претензії, проте відповідач відповіді на лист не надав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено п. 6.3. договору, у разі несвоєчасного внесення клієнтом плати за договором, клієнт сплачує оператору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, яка діяла в період прострочення платежу, якщо інше не передбачено чинним законодавством України про зв'язок.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Згідно розрахунку позивача, який відповідачем у встановленому порядку не спростовано, розмір нарахованої відповідачу пені становить 280,47 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач має сплатити 146,26 грн. 3 % річних та 408,86 грн. індексу інфляції.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 3; код ЄДРПОУ 00305981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Телеком»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Кошута, 8, кв. 5; код ЄДРПОУ 21653930) 3 383 (три тисячі триста вісімдесят три) грн. 04 коп. заборгованості, 280 (двісті вісімдесят) грн. 47 коп. пені, 146 (сто сорок шість) грн. 26 коп. 3 % річних, 408 (чотириста вісім) грн. 86 коп. індексу інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26.12.2011