Рішення № 20530358, 22.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/12822.12.11 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АС –ТРАНС БРОК», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД«УКРФАРМТРЕЙД», м. Київ

про стягнення 52982,99 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Парфьонова О.І. –юрисконсульт

від відповідача: не з"явився

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст.81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АС –ТРАНС БРОК»звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРФАРМТРЕЙД»про стягнення з останнього основного боргу в сумі 49511,30 грн. три процента річних в сумі 1001,08грн. та інфляційних в сумі 2470,61грн. за прострочення грошового зобов’язання згідно Договору №05 від 27.12.2010року про надання транспортно-експедиційних послуг.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Відповідач у судове засідання не прибув, і його не з’явлення не перешкоджає розгляду спору по суті, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог статті 75 ГПК України.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, позивач згідно вимог статті 22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги та намагається стягнути з відповідача:

·          основний борг в сумі 48011,30 грн.;

·          інфляційні в сумі 2470,61 грн. за період з 09.02.2011року по 30.09.2011року;

·          три процента річних в сумі 1217,45грн. за період з 09.02.2011року по 06.12.2011року.

Позов мотивовано тим, що 27.12.2010року між сторонами було укладено Договір №05 про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до предмету якого ( 1.1) входить обов’язок позивача, як Експедитора, за винагороду надати від свого імені і за рахунок відповідача, як Замовника, комплекс транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів, які належать Замовникові транспортом і за маршрутом, обраним Експедитором. В свою чергу Замовник зобов’язується приймати та сплатити послуги Експедитора відповідно до Договору, Заявки від 26.01.2011року, зміст якої відповідає вимогам пункту 2.1 Договору щодо маршруту перевезення, його вартості, умови оплати тощо.

На виконання умов договору та Заявки автомобіль був наданий Експедитором, а вантаж був доставлений за місцем розвантаження вказаного Замовником, про що свідчать: акт здачі-прийняття робіт № ОУ - 0000041 від 21.02.2011року, міжнародні торгово-транспортні накладні за №№ 0100364, 0100369. Відповідно до вимог пунктів 5,1, 5.6 Договору підставою для оплати послуг з перевезення Замовником є акт надання транспортно-експедиторських послуг.

Під час проведення взаєморозрахунків між сторонами, з урахуванням обов’язку відповідача здійснити винагороду за транспортні послуги з перевезення від місця завантаження на території України до місця розвантаження за межами України Замовником на адресу Експедитора було здійснено часткову сплату наданих послуг з перевезення, однак решту частину заборгованості в розмірі 49511,30 грн. залишено без оплати. Відповідач надав гарантійного листа №3 від 22.06.2011року, згідно якого зобов’язався сплатити суму заборгованості, однак до наступного часу вона не сплачена, а тому позивач і звернувся до суду.

Безпосередньо у судовому засіданні представник позивач повідомив суд про погашення відповідачем суми основного боргу в розмірі 1500 грн., однак після звернення кредитора з позовом, що підтверджується банківським виписками долучених до матеріалів справи. Тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмір 1500 грн., слід припинити за ознаками пункту 1-1 статті 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору. Тому спір вирішується по суті відносно решти частини основного боргу в розмір 48011,70 грн., яка на час звернення з позовом відповідачем не погашена.

Оскільки мало місце прострочення грошового зобов’язання позивач з посиланням на приписи статті 625 ЦК України наполягає на стягненні з відповідача додатково інфляційних в сумі 2470,61 грн. за період з 09.02.2011року по 30.09.2011року та трьох процентів річних в сумі 1217,45грн. за період з 09.02.2011року по 06.12.2011року

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір транспортного експедирування. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, уклали його у письмовій формі, на підтвердження склали транспортні накладні, а тому згідно вимог ст.ст. 627, 546, 638, 909, 929, 930, 931 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб’єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України, тому до спірних відносин сторін слід застосувати також приписи статті 316 ГК України

Так, стаття 909 ЦК України встановлює, що за договором перевезення вантажу одна сторона( перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другої стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу ( одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, що кореспондується з приписами статті 12 Закону України "Про траспортно-експедиторську діяльність".

Стаття 929 ЦК України та вимоги статті 316 ГК України встановлюють обв’язки експедитора за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що свої зобов’язання за договором Експедитор виконав, а саме надав Замовнику послуги з перевезення вантажу. Натомість, Замовник не перерахував у повному обсязі на рахунок позивача суму заборгованості за надані послуги з перевезення. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 48011,30 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки мало місце прострочення грошового зобов’язання позовні вимоги щодо стягнення з відповідача додатково інфляційних в сумі 2470,61 грн. за період з 09.02.2011року по 30.09.2011року та трьох процентів річних в сумі 1217,45грн. за період з 09.02.2011року по 06.12.2011року, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту в сумі 529,83грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРФАРМТРЕЙД». У судовому засіданні, яке відбулося 22.12.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст.ст. 625, 627, 546, 638, 909, 929, 930, 931 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202, 316 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. ст. 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АС –ТРАНС БРОК»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРФАРМТРЕЙД»щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 1500 грн. - припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «УКРФАРМТРЕЙД», 04128, м. Київ, вул. Туполева, буд 17, літ Ж, р/р 26008001038657 в ПАТ КБ «Хрещатик», м. Київ, МФО 300670, код ЄДРПОУ 36476250, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «АС – ТРАНС БРОК», 03028, м. Київ, вул. Феодосіївська, буд. 4 кв. 206, р/р 2600005226201 в філії «Центральне регіональне управління»АТ Банк «Фінанси та Кредит»у м. Києві, МФО 300937, код ЄДРПОУ 37414236, основний борг в сумі 48011,30 грн., три процента річних в сумі 1217,45, інфляційні в сумі 2470,61, витрати по державному миту в сумі 529,83 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                   Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 26.12.11р.