Рішення № 20530361, 22.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/12422.12.11 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКТ- КОМЮНІКЕЙШН», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗАБУДОВА», м. Київ

про стягнення 925297,37 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Кіт-Сніжко Ю.О –юрисконсульт

від відповідача: Зайцев О.Л. - юрисконсульт

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст.81-1 ГПК України.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 06.12.2011року по 22.12.2011року. згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МКТ-КОМЮНІКЕЙШН»звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗАБУДОВА»про стягнення з останнього основного боргу в сумі 819150,00 грн., пені в сумі 73524,09 грн. та інфляційних в сумі 32623,28 грн. за прострочення грошового зобов’язання згідно Договору №311 від 31.01.2011року на поставку та монтаж обладнання.

Відповідач повідомив суд про виконання ним умов Договору та часткове перерахування на адресу позивача заборгованості. Однак стверджує, що позивачем порушені умови пункту 8.1 Договору, який передбачає, що позивач після поставки та монтажу обладнання повинен ввести його в експлуатацію та прийняти на гарантійне обслуговування, і вже потім підписати акт вводу об’єкту до експлуатації в цілому. Оскільки таких дій позивачем не проведено, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, мотиви заперечень відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 31.01.2011року. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МКТ - КОМЮНІКЕЙШН», далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗАБУДОВА», далі Покупець, було укладено Договір №311 від 31.01.2011року на поставку та монтаж обладнання, далі Договір.

Відповідно до предмету Договору, Покупець доручає, а Постачальник бере на себе зобов’язання з постачання, монтажу та пусконалагоджування Конвеєрного рентгенівського інтроскопу РХ -6.4 ( чотири штуки) в комплекті з вхідним та вихідним столом, довжиною 1м кожний та металодетектора СЕІА НІ-РЕ MULTI –ZONE ( чотири) штуки за специфікаціями ( Додаток №1) за певною адресою. В свою чергу, Покупець зобов’язаний прийняти товар вказаний у Додатку №1, а за виконаний обсяг робіт на загальну суму 1847900,00 грн. ( пункт 2.1 Договору) сплатити його вартість.

Пунктом 2.5 Договору сторонами встановлені порядок щодо черговості внесення платежів, з урахуванням авансу ( підпункти 2.5.1 ,2.5.2, 2.5.3 Договору). Відповідач частково здійснив платежі за виконаний позивачем обсяг робіт, у зв’язку з чим за ним станом на 16.11.2011року утворився борг в сумі 819150,00 грн., який позивач і намагається стягнути. Факт виконання позивачем умов Договору підтверджено видатковою накладною № РН -0000038 від 11.04.20011року та актом приймання-передачі товару від 11.04.20011року.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов’язань за Договором, позивач з посиланням на пункт 9.4 Договору намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 73524,09грн. за період з 11.04.2011року по 16.10.2011року. Грошове зобов’язання мало місце, а тому з посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивачем додатково заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 32623,28 гр. за період з 11.04.2011року по 09.09.2011року.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, виходячи із наступного:

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами. За своєю правовою природою між сторонами було укладено змішаний договір, оскільки відповідно до вимог статті 628 ЦК України він містить елементи різних договорів (договору постачання та договору підряду), до яких потрібно застосувати положення чинного законодавства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

           Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (видаткова накладна № РН-0000038 від 11.04.20011року та акт приймання-передачі товару від 11.04.20011року.). його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено. Наслідки виконання сторонами умов договору мають матеріальний результат, а саме прийняття обсягу робіт та часткову їх сплату відповідачем, що зайшло своє відображення в акті про передачу в роботу обладнання СТЗК у пункті контролю на АБ КПП-11 від 11.08.2011року за № 93-26-221.

За вимогами ГК України змішаний договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціні, кошторису, порядку прийомки обсягу робіт. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712, 837, 844 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Посилання відповідача на пункт 8.1 Договору є хибними, оскільки спростовується наступними доказами:

·          актом прийому-передачі обладнання в монтаж від 11.04.2011року;

·           актом приймання –передачі товару від 11.04.2011року;

·           актом здачі-приймання виконаних робіт від 15.06.2011року;

·          актом введення в експлуатацію ( акт про передачу в роботу обладнання СТЗК у пункті контролю на АБ КПП-11 від 11.08.2011року за № 93-26-221), підписаного керівником 10.08.2011року.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов’язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання зобов’язання за Договором. Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 819150,00 грн., підтверджено доказами у справі.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МКТ- КОМЮНІКЕЙШН»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗАБУДОВА»щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 819150,00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язань за договором, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам пункту 6 статті 232 ГК України. Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 73524,09грн. за період з 11.04.2011року по 16.10.2011року, обґрунтовані та підлягають задоволенню. Оскільки мало місце прострочення грошового зобов’язання позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 32623,28 гр. за період з 11.04.2011року по 09.09.2011року згідно приписів статті 625 ЦК України, також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по держмиту в сумі 9252,97грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗАБУДОВА» згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України. У судовому засіданні, яке відбулося 22.12.2011року згідно ч. 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 625, 628, 638, 599, 712, 837, 844 ЦК України, ст. ст. 180,181, 193, п. 6 ст. 232, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 36, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МКТ- КОМЮНІКЕЙШН»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗАБУДОВА»задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗАБУДОВА», 04073,м. Київ, вул. Сирецька, 9, р/р 26008326401 в ПАТ «Комерційний банк»Данієль, МФО 380980, код ЄДРПОУ 33635282, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «МКТ- КОМЮНІКЕЙШН», 04053, м. Київ, вул. Артема, 26А, р/р 26002281967000 в ПАТ «Укрсиббанк» КРД м. Харків, МФО 351005, основний борг в сумі 819150,00 грн., пеню в сумі 73524,09 грн., інфляційні в сумі 32623,28 грн., витрати по держмиту в сумі 9252,97грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

суддя                               Підченко Ю.О.

Повне рішення складено - 26.12.11р.