Рішення № 20530260, 15.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/224

15.12.11

За позовом

Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

До

Приватного підприємства «ВАЛПАС»

Про

стягнення 112250,00 грн.

Суддя І.О. Домнічева

Представники:

від позивача

від відповідача

не з’явився

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до Приватного підприємства «ВАЛПАС»про стягнення грошових коштів за договором банківського рахунку №388748.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між сторонами у справі 25.09.2006р. було укладено договір банківського рахунку №388748.

Згідно п. 1.1 договору БР, банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов’язані з переказом з/на рахунку /ок клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій/ за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до додатку №1 до договору БР, банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті України за №26003038847800.

25.09.2006р. між сторонами було укладено договір №388748 обслуговування банківського рахунку системою «Клієнт-Банк».

У відповідності до п. 1.1 договору (Предмет договору) банк підключає клієнта до системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк»для здійснення останнім оперативного ведення своїх рахунків та обміну технологічною інформацією між банком та клієнтом відповідно до умов договору БР та з урахуванням особливостей, визначених цим договором.

Як передбачено пунктом 3.4.1 договору КБ, відповідач зобов’язується належним чином виконувати умови цього договору та оплачувати послуги банку.

За умовами п. 4.1 договору КБ, у разі здійснення обслуговування клієнта за системою «Клієнт-Банк», клієнт сплачує банку комісію за підключення до неї, її щомісячне обслуговування та за проведені через неї операції в розмірі згідно обраних тарифів банку, що діють на день надання послуги (проведення операції) або у день нарахування щомісячних комісій.

Як свідчать матеріали справи, за період з червня 2010р. по серпень 2011р. відповідач не здійснював оплату послуг банку (комісій) за обслуговування системою «Клієнт-Банк».

За таких обставин заборгованість відповідача складає 11250,00 грн.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутність конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог ч. 4 статті 1068 Цивільного кодексу України, клієнт зобов’язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «ВАЛПАС»(м. Київ, вул. Ревуцького, 5; код ЄДРПОУ 30312031) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(м. Харків, проспект Московський, 60; код ЄДРПОУ 09807750) 11250 (одинадцять тисяч двісті п’ятдесят) грн. 00 коп. –основного боргу, 112 (сто дванадцять) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

І.О. Домнічева

Повне рішення складено 20.12.2011р.