Рішення № 20530245, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/22720.12.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Фізична особа ОСОБА_1

про стягнення 7496,79 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача:ОСОБА_2 за довіреністю № 1922/18 від 01.09.2011 р.;

від відповідача:ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 21.02.2011 р.;

від третьої особи:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 7496,79 грн. Також позивач просить судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»на підставі Договору страхування наземного транспортного засобу № ИБ2001495/05АК від 24.09.2007 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Colt», реєстраційний НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ 21011, реєстраційний НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована у Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/5873943), а тому позивач вказує на те, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2011 р. порушено провадження у справі № 5/227, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу ОСОБА_1; розгляд справи призначено на 01.12.2011 р.

В судовому засіданні 01.12.2011 р. представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених в відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання 01.12.2011 р. не зявився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 31.10.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/227 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2011 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 20.12.2011 р.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2011 р. проти позову заперечує.

Представник третьої особи в судове засідання 20.12.2011 р. не зявився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 31.10.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/227 та ухвали господарського суду міста Києва від 01.12.2011 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

При цьому, судом враховано, що п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження третьої особи є правомірними, оскільки встановлені постановою Залізничного районного суду міста Сімферополя, повідомлення про вручення поштових відправлень наявне в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий альянс»(яке з 11.11.2008 р. відповідно до реєстраційних дій було перейменовано на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна», назву якого з 18.01.2010 р. в результаті реєстраційних дій змінено на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна», яке у відповідності до протоколу зборів № 31 від 20-23.01.2011 р. було припинено (реорганізовано) шляхом приєднання до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(позивач у справі), внаслідок чого Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»стало правонаступником АТ «Страхова компанія «АХА Україна») (далі Страховик) та ОСОБА_4 (далі Страхувальник) було укладено Договір страхування наземного транспортного засобу № ИБ2001495/05АК (далі Договір), відповідно до умов якого (п. 7) обєктом є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням та/або розпорядженням зазначеним в Договорі транспортним засобом автомобілем Colt», реєстраційний НОМЕР_1 та додатковим обладнанням.

Відповідно до п. 9.1 Договору, страховим ризиком за даним Договором є, зокрема, дорожньо-транспортна пригода.

20.06.2010 р. о 10 год. 30 хв. на 112 км. + 400 м автодороги Красноперекопськ-Сімферополь, було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля subishi Colt», реєстраційний НОМЕР_1 та автомобіля ВАЗ 21011, реєстраційний НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ 21011, реєстраційний НОМЕР_2 не дотрималась безпечної дистанції та допустила зіткнення з транспортним засобом, що зупинився попереду в супутньому напрямку автомобілем Mitsubishi Colt», реєстраційний НОМЕР_1, внаслідок чого транспортні засоби отримали ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_5 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою взводу супроводжень при УДАІ № 490 від 21.06.2010 р., Довідкою № 553 від 14.07.2010 р. Управління ДАІ МВС України в АРК МВС України та постановою Залізничного районного суду міста Сімферополя у адміністративній справі № 3-1769, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту № 3598,-06/10 про оцінку автомобіля bishi Colt», реєстраційний НОМЕР_1, складеного 26.06.2010 р. субєктом оціночної діяльності ОСОБА_6, актом огляду транспортного засобу № 3538-06/10 від 24.06.2010 р., ремонтної калькуляції № 3598-06/10, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Colt», реєстраційний НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 9016,79 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 8 006,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16206 від 23.07.2010 р. (належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи).

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»перейшло в межах суми 8 006,79 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З довідки № 553 від 14.07.2010 р. вбачається, що транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21011, реєстраційний НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю ishi Colt», реєстраційний НОМЕР_1, належить ОСОБА_7, на момент скоєння ДТП знаходився під керуванням ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1., яка керувала автомобілем ВАЗ 21011, реєстраційний НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1., за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21011, реєстраційний НОМЕР_2, застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно із полісом № ВС/5873943.

Згідно з Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/5873943), Страхувальником за даним полісом є ОСОБА_1, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1 автомобіля ВАЗ 21011 була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Строк дії з 13.01.2010 р. по 12.01.2011 р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВС/5873943) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 51000,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом № ВС/5873943 підлягає зменшенню на 510,00 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Претензією № 3105/1 від 20.09.2011 р., яку направлено відповідачу 23.09.2011 р. (згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи), та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звертався до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Враховуючи все вищевикладене, з огляду на визначені полісом № ВС/5873943 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 7496,79 грн. (8006,79 грн. 510,00 грн.), а тому позовні підлягають задоволенню повністю.

Стосовно заперечень відповідача, викладених в письмовому відзиві, з приводу того, зокрема, що позивачем не відшкодовувались збитки потерпілій особі у відповідності до ст. 1191 ЦК України та того, що саме Фізична особа ОСОБА_1 несе відповідальність за заподіяну шкоду, суд відзначає, що вказані заперечення відповідача належним чином не обґрунтовані та спростовуються всім вищевикладеним та матеріалами справи.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, б. 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 7496 (сім тисяч чотириста девяносто шість) грн. 79 коп. суму страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 22.12.2011 р.