Рішення № 20530230, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/22120.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда Інтер»

доДержавного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний

інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс»

простягнення 102383,88 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Будаш Л.Л. - директор;

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю № 01-1227 від 24.11.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Піраміда Інтер» (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 102383,88 грн., а саме: 73800,00 грн. основного боргу, 6367,01 грн. 3% річних, 22216,87 грн. збитків від інфляції. Також позивач просить судові витрати по розгляду даної справи покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов Договору № 260/в про надання послуг з утримання будівлі та прибудинкової території від 03.01.2006 р. щодо оплати наданих послуг по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж, систем електро-, тепло-, водопостачання і водовідведення, що зумовило виникнення у Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс»заборгованості перед позивачем та нарахування останнім 3% річних та збитків від інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2011 р. порушено провадження у справі № 5/221, розгляд справи призначено на 01.12.2011 р.

В судовому засіданні 01.12.2011 р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 01.12.2011 р. не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, проте 28.11.2011 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав письмовий відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2011 р. розгляд справи відкладено на 20.12.2011 р.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку з наміром заявника подати клопотання про залучення до участі в справі третьої особи.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечує.

Розглянувши в судовому засіданні 20.12.2011 р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на безпідставність та необґрунтованість.

Крім того, суд обмежений строком вирішення спору, встановленим ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, а відповідного клопотання про його продовження представниками сторін не подано.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2011 р. проти позову заперечує.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Піраміда Інтер»(далі - Виконавець) та Державним підприємством «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» (далі Замовник) було укладено Договір № 260/в про надання послуг з утримання будівлі та прибудинкової території від 03.01.2006 р. (далі Договір), предметом якого є забезпечення Виконавцем надання наступних послуг з утримання будівель і споруд та прибудинкової території: технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем електро-, тепло-, водопостачання і водовідведення; поточний ремонт інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території; освітлення місць загального користування, підвалів; інші послуги (далі послуги), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 15, а Замовником своєчасної оплати цих послуг за встановленою вартістю у строки та на умовах, передбачених Договором. Невідкладною частиною Договору є кошториси про вартість послуг, що додаються до Договору (п. 1.1 Договору).

При цьому, у відповідності до п. 3.1 Договору вартість послуг за Договором становить 24600,00 грн.

Крім того, згідно з п. п. 1.1, 3.1 Договору в матеріалах справи міститься калькуляція вартості надання послуг по обслуговуванню внутрішньо будинкових систем електро-, тепло-, водопостачання і водовідведення, у відповідності до якої загальна вартість зазначених робіт складає 24600,00 грн.

Пунктом 3.2 Договору сторонами погоджено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється Замовником на підставі виконавчих рахунків Виконавця не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу виставлялися наступні рахунки-фактури:

- № СФ-0001354 від 31.10.2008 р.;

- № СФ-0001371 від 28.11.2008 р.;

- № СФ-0001380 від 29.12.2008 р.

Згідно з п. 4.2.1 Договору Замовник зобовязаний оплачувати послуги в установлені Договором строки.

Приписами п. 6.1 Договору встановлено, що його укладено на один рік, він набирає чинності з дня його підписання представниками сторін (03.01.2006 р.) і діє до 31.12.2006 р. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

При цьому, 01.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено печатками сторін додаткову угоду до Договору, якою сторонами погоджено, що дія Договору припиняється з 01.01.2009 р.

За твердженням позивача інші додаткові угоди між сторонами не укладалися. Доказів на спростування зазначеного відповідачем подано не було.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору між позивачем та відповідачем складено, підписано та скріплено печатками сторін наступні акти виконання робіт (надання послуг):

- б/н від 03.11.2008 р. за жовтень місяць 2008 р. на суму 24600,00 грн.;

- б/н від 01.12.2008 р. за листопад місяць 2008 р. на суму 24600,00 грн.;

- б/н від 02.01.2009 р. за грудень місяць 2008 р. на суму 24600,00 грн.

З вказаних актів виконання робіт (надання послуг) вбачається, що послуги по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж, систем електро-, тепло-, водопостачання і водовідведення згідно з Договором № 260/в від 03.01.2006 р. надані в повному обсязі і якісно та відповідають змісту Договору.

Таким чином, позивачем в повному обсязі виконано покладені на нього Договором і чинним законодавством України обовязки.

За таких обставин позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 197 від 03.03.2011 р. з проханням сплатити існуючу заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу позивача направлено відповідь на вказану претензію, в якій Державне підприємство «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс»відмовилось сплачувати існуючу заборгованість.

Таким чином, відповідач в порушення покладеного на нього Договором та чинним законодавством України обовязку по оплаті наданих послуг в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс»виникла заборгованість перед позивачем.

Стосовно посилань відповідача в своєму письмовому відзиві на те, що Договір № 260/в було укладено з порушенням тендерного законодавства, і відповідач, в свою чергу, має намір подати зустрічний позов, суд відзначає наступне.

Предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за Договором № 260/в про надання послуг з утримання будівлі та прибудинкової території від 03.01.2006 р., а не відповідність вказаного Договору вимогам чинного законодавства України.

Крім того, суд зауважує, що вказаний письмовий відзив відповідачем було подано 28.11.2011 р., таким чином, до моменту винесення рішення у справі № 5/221 Державне підприємство «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс»мало достатньо часу скористатись наданим йому ст. 60 Господарського процесуального кодексу України правом та подати зустрічний позов у справі № 5/221.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобовязань та обовязковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач свого обовязку по оплаті наданих послуг в термін, визначений п. 3.2 Договору в повному обсязі не виконав.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За своє правовою природою даний Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено з ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч зазначених вимог діючого законодавства не надано суду доказів на спростування повідомлених позивачем та доведених ним належними доказами обставин.

Таким чином, судом встановлено, що станом на час звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за надані послуги становить 73800,00 грн., яку останнім станом на час прийняття судового рішення не погашено.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 73800,00 грн. заборгованості за надані послуги.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 22216,87 грн. та 6367,01 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Суд відзначає, що нарахування позивачем збитків від інфляції та 3% річних у заявлений період є правомірним, оскільки судом встановлено прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті наданих послуг за Договором у визначений період.

Зокрема, позивачем вірно визначено періоди прострочення відповідачем щодо оплати наданих послуг:

- за рахунком-фактурою № СФ-0001354 від 31.10.2008 р. та актом б/н від 03.11.2008 р. за жовтень місяць 2008 р. з 11.11.2008 р.;

- за рахунком-фактурою № СФ-0001371 від 28.11.2008 р. та актом б/н від 01.12.2008 р. за листопад місяць 2008 р. з 11.12.2008 р.;

- за рахунком-фактурою № СФ-0001380 від 29.12.2008 р. та актом б/н від 02.01.2009 р. за грудень місяць 2008 р. з 11.01.2009 р.

При цьому, відповідач нараховує 3% та збитки від інфляції до 26.10.2011 р.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перерахунок збитків від інфляції та 3% річних в межах періодів, встановлених позивачем, внаслідок чого встановлено, що з Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс»на користь позивача підлягають стягненню збитки від інфляції в сумі 22216,87 грн. та 6367,01 грн. 3 % річних (відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача).

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, б. 15; ідентифікаційний код 04726917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда Інтер»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15; ідентифікаційний код 32050665) 73800 (сімдесят три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 6367 (шість тисяч триста шістдесят сім) грн. 01 коп. 3% річних, 22216 (двадцять дві тисячі двісті шістнадцять) грн. 87 коп. збитків від інфляції, 1 023 (одну тисячу двадцять три) грн. 83 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 23.12.2011 р.