Рішення № 20530228, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/24720.12.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "КТМ-Буд"

простягнення 199 038,04 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 05.10.2011 р.;

від відповідача: Муль О.В. директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" (далі позивач, ТОВ "Автобудкомплекс-К") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТМ-Буд" (далі відповідач, ТОВ "КТМ-Буд") про стягнення з відповідача 199 038, 04 грн. боргу з оплати за поставлені товари.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що ним за період з травня по вересень 2008 року на підставі усних домовленостей, а також Договору про виготовлення та поставку товару № 15/09-08/6 від 18.09.2008 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 444 374, 04 грн., який був оплачений частково на суму 1 245 336, 00 грн., з огляду на що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 199 038, 04 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. порушено провадження у справі № 5/247, розгляд справи призначено на 01.12.2011 р.

У судовому засіданні 01.12.2011 р. судом було задоволено клопотання позивача про витребування від ДПІ Подільського району міста Києва декларації та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) за червень-вересень 2008 р., що подані ТОВ "КТМ-Буд". Розгляд справи відкладено на 20.12.2011 р.

У судовому засіданні 20.12.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов визнав у повному обсязі.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, у зв'язку з укладенням у спрощений спосіб з відповідачем угоди на поставку товару, поставив відповідачу в період з 19.05.2008 р. по 17.09.2008 року товар на загальну суму 85 467, 77 грн. на підставі наступних видаткових накладних: № 15124 від 19.05.2008 р, № 15188 від 20.05.2008 р., № 470437 від 21.05.2008 р., № 15807 від 09.06.2008 р., " 15940 від 12.06.2008 р., № 15995 від 13.06.2008 р., № 16069 від 17.06.2008 р., № 16082 від 18.06.2008 р., № 16112 від 19.06.2008 р., № 16159 від 20.06.2008 р., № 16217 від 23.06.2008 р., № 16284 від 24.06.2008 р., № 16333 від 26.06.2008 р., № 16545 від 03.07.2008 р., № 18640 від 09.09.2008 р., № 18738 від 12.09.2008 р.,№ 18937 від 16.09.2008 р., № 18938 від 16.09.2008 р., № 18939 від 16.09.2008 р.,№ 18940 від 16.09.2008 р., № 18855 від 17.09.2008 р.

При цьому, відповідачем було видано довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача серії ЯПК № 225635 від 28.07.2008 р., № 235924 від 01.09.2008 р., № 225615 від 09.06.2008 р., та серії НБИ № 875127 від 19.05.2008 р.

18.09.2008 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Договір про виготовлення та поставку товару № 15/09-08/6, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором виготовити замовнику замовлений товар (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа виконавця, далі товар) по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобовязався своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Пунктом 5 Договору сторони узгодили, що поставка товару здійснюється на обєкти замовника , адреси та відвантажувальні реквізити яких повідомляються виконавцю в заявках замовника. Доставка товару може здійснюватись замовникам самостійно власним (найманим) транспортом, при наявності письмового дозволу з печаткою замовника або уповноваженої особи одержувача. Товар вважається переданим з моменту одержання товару на складі виконавця. Підтвердженням отримання є перепустка на виїзд з території виконавця та довіреність на отримання товару.

Відповідно до п. 7.5. Договору замовник зобовязаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки, згідно умов п. 5 даного Договору.

Згідно з п. 9.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 р., а в частині взаєморозрахунків до повного розрахунку між сторонами.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 589 936, 27 грн. на підставі наступних видаткових накладних: № 18905 від 19.09.2008 р., № 18946 від 23.09.2008 р., № 18957 від 23.09.2008 р., № 18982 від 24.09.2008 р., № 19021 від 25.09.2008 р., № 19058 від 26.09.2008 р.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши позивачу 1 245 336, 00 грн., що підтверджується виписками банку по рахункам позивача, з огляду на що у нього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 199 038, 04 грн.

При цьому 30.09.2008 р., 31.10.2008 р., 20.10.2011 р. сторонами підписувались відповідні Акти узгодження (звірки взаєморозрахунків), згідно з даними останнього з яких борг відповідача становить 199 038, 04 грн.

Листом № 02/08/0478-к від 22.12.2008 р. відповідач звертався до позивача з проханням відстрочки оплати поставленого товару та вказував на складне фінансове становище.

Також, 10.11.2009 р. позивач направляв відповідачу претензію № 01-449 на суму 259 038, 04 грн., якою вимагав протягом семи днів моменту її отримання оплатити поставлений товар, проте як повністю вказані вимоги відповідачем так і не були виконані.

Вважаючи, що зазначеними діями відповідач порушує права позивача, останній вирішив звернутись за захистом своїх прав до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до Листа Міністерства фінансів України "Про використання довіреностей приватними підприємцями" від 31.10.2000 р. № 053-29151 довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Господарські операції це факти підприємницької діяльності та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, а у відповідності до пункту 2.4 первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати всі обов'язкові реквізити.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Оскільки, видаткові накладні № 15124 від 19.05.2008 р, № 15188 від 20.05.2008 р., № 470437 від 21.05.2008 р., № 15807 від 09.06.2008 р., " 15940 від 12.06.2008 р., № 15995 від 13.06.2008 р., № 16069 від 17.06.2008 р., № 16082 від 18.06.2008 р., № 16112 від 19.06.2008 р., № 16159 від 20.06.2008 р., № 16217 від 23.06.2008 р., № 16284 від 24.06.2008 р., № 16333 від 26.06.2008 р., № 16545 від 03.07.2008 р., № 18640 від 09.09.2008 р., № 18738 від 12.09.2008 р., № 18937 від 16.09.2008 р., № 18938 від 16.09.2008 р., № 18939 від 16.09.2008 р.,№ 18940 від 16.09.2008 р., № 18855 від 17.09.2008 р. та відповідні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей містять найменування товару, його кількість, ціну, зазначені обставини дають підстави вважати, що між сторонами в цій частині господарських відносин мав місце факт укладання правочину на поставку товару.

Що стосується укладеного між сторонами Договору про виготовлення та поставку товару № 15/09-08/6 від 18.09.2008 р., то за своєю правовою природою він містить ознаки як договору поставки, так і договору підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Також, згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 7.5. Договору замовник зобовязаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки, згідно умов п. 5 даного Договору.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу приписів ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним товари, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю їх вартості, позовні є законними та обґрунтованими.

При цьому, судом досліджено декларації та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) за червень-вересень 2008 р., що подавались ТОВ "КТМ-Буд" до податкових органів, та враховуючи включення відповідачем до податкового кредиту сум ПДВ з операцій поставки на його користь позивачем (ІПН 339999526572) відповідного товару, зроблено висновок про підтвердження факту поставки, незважаючи на те, що позивачем надано до матеріалів справи копії видаткових накладних, які не містять підписів сторін.

Також, судом враховано, що відповідач визнає поставку вказаного товару.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно зясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу перед позивачем.

Відповідно до п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обовязки щодо оплати поставленого позивачем товару, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТМ-Буд" (04074, м. Київ, Подільський район, вулиця Вишгородська, будинок 21, код ЄДРПОУ 35464217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" (03115, м. Київ, Святошинський район, вулиця Святошинська, будинок 34, код ЄДРПОУ 33999954) 199 038 (сто девяносто девять тисяч тридцять вісім) грн. 04 коп. основного боргу, 1 990 (одну тисячу девятсот девяносто) грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяВ.С. Ломака

Повне рішення складено 22.12.2011 р.