Рішення № 20529782, 23.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/43023.12.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система»

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш»

про відшкодування шкоди в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.08.2010р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 23.12.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарант-Система»(надалі ПАТ «СК «Гарант-Система», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш»(надалі ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш», відповідач) 23684, 36 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час якої автомобіль, що належить відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_2 завдав механічних пошкоджень автомобілю Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1. Позивачем відповідно до договору страхування наземного транспорту № 05-16/000289 від 23.05.2008р. було сплачено страхове відшкодування в розмірі 49871, 60 грн.. Враховуючи, що ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, а останній працює у відповідача, керуючись ст. ст. 993, 1187 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача, як відшкодування шкоди в порядку регресу частину суми виплаченого страхового відшкодування в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців довідка станом на 02.11.2011р. залучена до матеріалів справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 23.11.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 15.11.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором страхування наземного транспорту № 05-16/000289 від 23.05.2008р. у ЗАТ «СК «Гарант-Система», застраховано автомобіль Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є Класифікаційне товариство «Регістр судноплавства України».

Згідно довідки Бобровицького відділу ДАІ при УДАІ УМВС України в Чернігівській області, 23.02.2009р. в с. Піски по вул. Квітнева сталось зіткнення транспортного засобу Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 із автомобілем Mitsubishi L 200, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, про що встановлено під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення Голосіївським районним судом м. Києва (постанова від 05.11.2009р. справа № 3-3408/09). При цьому, суд бере до уваги що вказаною постановою провадження закрито у звязку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, що не свідчить про відсутність вини у вчиненні правопорушення, яка в свою чергу встановлена судом під час розгляду справи.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до висновку № 262-1 автотоварознавчого дослідження про відшкодування матеріального збитку, складеного 25.02.2009р. суб'єктом оціночної діяльності оцінювачем ОСОБА_4, складає 55050, 27 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 23.02.2009р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 05-17/097 від 23.04.2009р. за заявою страхувальника за договором страхування виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 49871, 60 грн. що підтверджується платіжними дорученнями № 670 від 05.05.2009р. на суму 10000 грн., № 681 від 15.05.2009р. на суму 20000 грн., № 819 від 29.05.2009р. на суму 19871, 60 грн.. Додатково позивачем понесені витрати по сплаті вартості автотоварознавчого дослідження в сумі 640 грн. сплата яких підтверджується платіжним дорученням № 376 від 02.03.2009р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Mitsubishi L 200, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ЗАТ «АСК «Інго Україна»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/0535400).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані збитки, у даному випадку є ЗАТ «АСК «Інго Україна»відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/0535400), та ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш»(відповідач у справі) відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ПАТ «АСК «Інго України»як страховиком.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Представленою до матеріалів справи довідкою ВАТ «БГ Банк»за вих. № 32-3767 від 01.11.2010р. підтверджено сплату страховиком відповідача суми збитку в розмірі 24990 грн. та виконання страховою компанією своїх зобовязань згідно договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/0535400) в межах ліміту відповідальності (25500 грн. 510 грн. франшиза).

Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За результатами розгляду в судовому порядку цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант Система»до ОСОБА_2, треті особи ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш», АСК «Інго Україна», рішенням Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2011р. було відмовлено у задоволенні позову щодо стягнення з ОСОБА_2 суми коштів в порядку регресу, з тих підстав, що останній під час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш».

Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 23.02.2009р., вина працівника (ОСОБА_2) підтверджується Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.11.2009р..

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підтвердження заявленого до стягнення з відповідача розміру збитків, позивачем надані платіжні доручення № 670 від 05.05.2009р., № 681 від 15.05.2009р., № 819 від 29.05.2009р. якими підтверджується виплата страхового відшкодування згідно рахунку-фактури № 090312 від 12.03.2009р. виставленого на ремонт автомобіля, платіжне доручення № 376 від 02.03.2009р. про сплату вартості автотоварознавчого дослідження, і в свою чергу, про вартість матеріального збитку завданого автомобілю позивача у ДТП 23.02.2009р. свідчить, також наявний у справі висновок № 262-1 автотоварознавчого дослідження про відшкодування матеріального збитку, складений 25.02.2009р. на замовлення страхової компанії.

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для задоволення вимог про стягнення з відповідача частини суми збитку в заявленому розмірі 23684, 36 грн. виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому (49871, 60 грн.). Розмір збитку розраховано позивачем при врахуванні вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складових згідно висновку автотоварознавчого дослідження - 48034, 36 грн..

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1411, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш»(юрид. адреса: 02160, м. Київ, вул. Марини Раскової 11-А, ідент. код 32849408) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система»(04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська 10/5, літера «А», ідент. код 31725819) 23684, 36 грн. (двадцять три тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 36 копійок) як відшкодування шкоди в порядку регресу, 1411, 50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 26.12.2011