Рішення № 20529765, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/41114.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА»

Провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 25045, 33 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданнях брали участь:

Від позивача : ОСОБА_1, дов. № 11/138 від 08.02.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 018/2011 від 12.10.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА» про стягнення 25045, 33 грн. шкоди в порядку регресу, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 13.06.2010 р. на а/д М-18 в м. Алушті за участю транспортних засобів «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0600378/0121/09 від 19.11.2009 р. внаслідок настання страхової події вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4 власниці автомобіля «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, в розмірі 25555, 33 грн., а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Винним у вчиненні вищезазначеного ДТП визнано ОСОБА_3, який керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_2, порушив Правила дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1. З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_2, застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА» у відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7859651, позивач вказує, що обовязок з відшкодування шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 07.11.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/411 та призначено її розгляд на 23.11.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 23.11.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 07.11.2011 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду витребувані судом документи та відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Також представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду даної справи з метою надання суду додаткових доказів у справі.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечень не навів.

Розглянувши клопотання відповідача, суд, з метою повного, всебічного та обєктивного вирішення спору, його задовольнив, у звязку з чим у судовому засіданні 23.11.2011 р. було оголошено перерву до 12.12.2011 р. о 09 год. 00 хв.

У судовому засіданні 12.12.2011 р. представник відповідача підтримав подані ним клопотання про витребування у позивача письмових доказів, а саме, належним чином завіреної копії договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0600378/0121/09 від 19.11.2009 р., а також клопотання про відкладення розгляду даної справи у звязку з необхідністю витребування у позивача копії вищезазначеного договору.

Представник позивача поставив вирішення даних клопотань на розсуд суду.

Розглянувши клопотання відповідача, суд, з метою зясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення даного спору, їх задовольнив, у звязку з чим у судовому засіданні 12.12.2011 р. було оголошено перерву до 14.12.2011 р. о 14 год. 05 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 14.12.2011 р. надав суду повний текст договору добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0600378/0121/09 від 19.11.2009 р.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2010 р. на а/д М-18 в м. Алушті сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобіля «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.

ОСОБА_3., керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_2, не обрав безпечну швидкість руху та дистанцію, здійснив наїзд на автомобіль «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка ВДАІ м. Алушта та постанова Алуштинського міського суду Автономної республіки Крим від 05.07.2010 р. в адміністративній справі № 3-1195/10, відповідно до якої ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Алуштинського міського суду Автономної республіки Крим від 05.07.2010 р. в адміністративній справі № 3-1195/10, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»(страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0600378/0121/09 від 19.11.2009 р., у відповідності до якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, ОСОБА_4 з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, замовила у Приватного підприємства «Експертна компанія «Укравтоекспертиза»(сертифікат субєкта оціночної діяльності № 8042/08 від 28.11.2008 р.) проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу.

Дослідження було проведено спеціалістом Карімовим Денисом Шамілевичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 23.12.2006 о., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 5291 від 06.03.2007 р.). У відповідності до звіту серії SL № 13157 від 24.06.2010 р., який складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440 та інших використаних джерел, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, складає 29008, 00 грн.

На підставі вищезазначеного звіту Приватного підприємства «Експертна компанія «Укравтоекспертиза»серії SL № 13157 від 24.06.2010 р., позивачем було виконано розрахунок страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0600378/0121/09 від 19.11.2009 р. та складено страховий акт № 0101/06/1661/46984 від 30.07.2010 р., в якому визначено, що розмір страхового відшкодування становить 25555, 33 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив, що він належним чином виконав зобовязання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0600378/0121/09 від 19.11.2009 р., перерахувавши Лисенко І.Л. суму страхового відшкодування в розмірі 25555, 33 грн. платіжним дорученням № 041671 від 05.08.2010 р. у відповідності до відомості № ВПТ-001498 від 30.07.2010 р.

Враховуючи те, що постановою Алуштинського міського суду Автономної республіки Крим від 05.07.2010 р. в адміністративній справі № 3-1195/10 ОСОБА_3, який керував автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний пошкодженому автомобілю.

Відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_2, застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу ВС/7859651.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0600378/0121/09 від 19.11.2009 р. внаслідок настання страхової події виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4 власниці автомобіля «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, в розмірі 25555, 33 грн., позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_2, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА» про стягнення 25045, 33 грн. шкоди в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, зокрема, до відповідача у даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

21.04.2011 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА»було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА»претензію з проханням відшкодувати шкоду (в порядку регресу) в розмірі 25555, 33 грн.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА» сума страхового відшкодування ( в порядку регресу) позивачу сплачена не була.

Відповідач відмову у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу у своїх листах позивачу та відзиві на позовну заяву, наданому суду, обґрунтовує ненаданням Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА»документів, які мають відношення до ДТП, зокрема, схеми ДТП, складеної працівниками ДАІ, пояснень водіїв, відібраних працівниками ДАІ, протоколу місця огляду пошкоджених транспортних засобів, протоколу про адміністративне правопорушення, посилаючись на п. 35.2 статті 35 та п. 56.1 статті 56 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також на ч. 4 ст. 25 Закону України «Про страхування».

Проте судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу достатній обсяг документів, необхідний для прийняття ним рішення стосовно виплати страхового відшкодування в порядку регресу з наступних підстав.

Пунктом 35.2. статті 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що до заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» у додатках до претензії про сплату страхового відшкодування в порядку регресу були надані Товариству з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА» копії полісу, довідки ВДАІ УМВС України, постанови, звіту, заяви про факт настання події, страхових актів, платіжних доручень, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія.

У відповідності до п. 35.1-г статті 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що у заяві про виплату страхового відшкодування мають міститися обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що надані позивачем відповідачу документи належним чином обґрунтовують вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА». Зокрема, вина водія застрахованого відповідачем транспортного засобу ОСОБА_3 у скоєнні ДТП та факти скоєння ним правопорушення встановлені постановою Алуштинського міського суду Автономної республіки Крим від 05.07.2010 р. в адміністративній справі № 3-1195/10, розмір завданої ним власнику автомобіля «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, шкоди - визначений у відповідності до звіту серії SL № 13157 від 24.06.2010 р., який складений з дотриманням норм чинного законодавства України.

У відповідності до п. 56.1. статті 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підрозділи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни зобов'язані безоплатно надавати на запит страховиків та МТСБУ інформацію, якою вони володіють (у тому числі і конфіденційну), що пов'язана з страховими випадками з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності або з подіями, що були підставою для подання потерпілими вимог про відшкодування шкоди МТСБУ. Органи Державтоінспекції МВС України також надають безоплатно страховикам та МТСБУ на їх запити відомості про реєстрацію транспортних засобів, з власниками яких ці страховики укладають договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, дорожньо-транспортні пригоди, що мали місце.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про страхування», у разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Таким чином, відповідач, не будучи задоволеним обсягом документів, наданим позивачем, міг самостійно здійснити запит до органів ДАІ з метою зясування обставин справи, які є на його думку є важливими для прийняття рішення стосовно виплати ним страхового відшкодування в порядку регресу або для обґрунтованої відмови від зазначеної виплати.

Крім того, відповідач, маючи сумніви стосовно визначеного позивачем обсягу пошкоджень транспортного засобу «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, або щодо розміру завданого збитку, мав можливість самостійно замовити проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля чи заявити суду клопотання про призначення судового автотоварознавчого дослідження, проте відповідачем цього зроблено не було.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відмова Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА» є необґрунтованою, оскільки відповідачем не надано доказів неможливості встановити обєктивну істину стосовно законності виплати позивачем суми страхового відшкодування на підставі наданих йому Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» документів.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у відповідності до полісу № ВС/7859651, становить 25500, 00 грн.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7859651 передбачена франшиза в розмірі 510, 00 грн.

Враховуючи те, що особою, відповідальною за завдану ОСОБА_4 власниці автомобіля «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1, шкоду є Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА», в якому застрахована відповідальність ОСОБА_3, якого визнано винним у ДТП, а Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА»на підставі договору на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0600378/0121/09 від 19.11.2009 р. виплачено страхове відшкодування Лисенко І.Л. в розмірі 25555, 33 грн., та з огляду на те, що ліміт відповідальності за полісом № ВС/7859651 складає 25500, 00 грн., і сума страхового відшкодування має бути зменшена на розмір франшизи, відтак, сума страхового відшкодування в порядку регресу становить 24990, 00 грн. (25500, 00 грн. 510, 00 грн.).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА» про стягнення 25045, 33 грн. шкоди в порядку регресу підлягають задоволенню частково, в розмірі 24990, 00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ПРОКСІМА»(вул. Червоноармійська, буд. 34, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код 33592726) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»(просп. Повітрофлотський, буд. 25, м. Київ, 03049, ідентифікаційний код 23510137) суму шкоди (в порядку регресу) в розмірі 24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп., 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

19.12.2011 р.