Рішення № 20529698, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/18019.12.11 За позовомПриватного науково-виробничого підприємства "Енергія"

ДоСпільного українсько - польського підприємства "Укрпольреставрація"

Простягнення 1 396 059,06 грн.

За зустрічною

позовною заявою

За позовомСпільного українсько - польського підприємства "Укрпольреставрація"

ДоПриватного науково-виробничого підприємства "Енергія"

Провизнання актів здачі-приймання виконаних робіт недійсними

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача за первісним позовомОСОБА_1 представник (дов. б/н від 01.09.2011 р.)

від відповідача за первісним позовомОСОБА_2 представник (дов. № 7 від 25.10.2011 р.)

Доломина Ю.О. генеральний директор (наказ №40- о/д від 11.11.11р.) СУТЬ СПОРУ:

Приватне науково-виробниче підприємство "Енергія" (позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Спільного українсько - польського підприємства "Укрпольреставрація" (відповідач) про стягнення заборгованості по договору № 19 на виконання комплексу робіт по поточному ремонту гідроізоляції та утепленню крівлі на обєкті за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 8, загальною площею 7200 м2 (Договір) в розмірі 1 396 059,06 грн. (з яких: основний борг 1 165 658,00 грн.; 3% річних - 56 718, 04 грн.; інфляційні збитки - 173 683, 02 грн.)

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

11.08.2008 р. між Спільним українсько-польським підприємством "Укрпольреставрація" та Приватним науково-виробничим підприємством "Енергія" було укладено Договір № 19 на виконання комплексу робіт по поточному ремонту гідроізоляції та утепленню крівлі на об'єкті за адресою: м, Київ, вул. Якутська, 8, загальною площею 7200 м2, відповідно до якого, позивач зобовязувався виконати вказані у договорі роботи, а відповідач прийняти та оплатити їх.

Спір виник в результаті неналежного виконання відповідачем своїх обовязків за договором щодо оплати за виконані позивачем роботи. Зокрема, відповідач здійснив лише часткову оплату, перерахувавши позивачу передоплату в сумі 100 000, 00 грн., решта коштів сплачені не були, в результаті чого, на момент подання позову до суду виникла заборгованість в сумі 1 165 658, 00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.09.2011 р. порушено провадження у справі №59/180 та призначено до розгляду на 19.10.2011 р.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Суд задовольнив дане клопотання та оголосив перерву в судовому засіданні 19.10.2011р. до 02.11.2011р.

01.11.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву.

У наданому відзиві, відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що, позивач приступив до виконання робіт без належних на те правових підстав, оскільки згідно до умов Договору, укладеного між сторонами, позивач повинен був приступити до виконання робіт через 2 календарні дні після одержання передоплати і підписання акту прийомки-передачі підготовленої поверхні. Відповідач заперечує стосовно факту перерахування суми передоплати в розмірі 100 000,00 грн., оскільки дана сума була перерахована на р/р позивача 28.05.2010 р., позивач приступив до виконання робіт з 2008 р. Крім того, роботи які виконувались позивачем виконані із значними недоліками та з порушенням строку їх виконання.

Також, у відзиві відповідач зазначає що акти прийому-передачі виконаних робіт № 1 та №2, за грудень 2009 р. за якими роботи вважаються виконаними позивачем та підлягають оплаті не можна вважати дійсними, оскільки, підписані позивачем в односторонньому порядку, та направлені на адресу відповідача через рік після фактичного їх виконання.

В судовому засіданні 02.11.2011 р. представник позивача надав заяву про забезпечення позовних вимог, відповідно до якої просив накласти арешт на кошти в розмірі 1 396 059,06 грн., на будь яких рахунках, що будуть виявлені державним виконавцем при виконанні ухвали суду.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач не зважаючи на те, що не повідомив органи реєстрації про зміну свого фактичного місце знаходження продовжує вести господарську діяльність. Позивач вважає, що зміна фактичної адреси спрямована на ухилення від виконання можливих рішень суду, та умисного ухилення від господарських зобов'язань які виникають внаслідок невиконання умов договорів.

В судовому засіданні 02.11.2011 р. представник відповідача заперечив проти клопотання про забезпечення позовних вимог вказуючи на те, що клопотання представника позивача необґрунтоване та немає підстав вважати що в подальшому може виникнути загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду.

Ознайомившись з заявою, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також, в судовому засіданні 02.11.2011 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представника позивача та оголосив перерву в судовому засіданні 02.11.2011 р. до 09.11.2011 р.

В судовому засіданні 09.11.2011 р. представник позивача надав заперечення на відзив.

В даних запереченнях представник позивача спростовує аргументи відповідача наведені у відзиві до позовної заяви та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача було заявлено клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою ознайомлення з запереченням на відзив.

Судом задоволено клопотання представника відповідача та оголошено перерву в судовому засіданні до 14.11.2011 р.

В судовому засіданні 14.11.2011 р. представником відповідача повідомлено суд про подання до відділу діловодства суду зустрічної позовної заяви.

Також, представник відповідача надав суду заяву про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання, про що 14.11.2011 р. винесено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 14.11.2011 р. оголошена перерва до 28.11.2011 р.

Відділом діловодства суду 14.11.2011 р. отримано від Спільного українсько - польського підприємства "Укрпольреставрація" зустрічний позов до Приватного науково-виробничого підприємства "Енергія" про визнання актів здачі-приймання виконаних робіт недійсними.

Суд ухвалою від 16.11.2011 р. прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву Спільного українсько - польського підприємства "Укрпольреставрація" до Приватного науково-виробничого підприємства "Енергія" про визнання актів здачі-приймання виконаних робіт недійсними та призначив розгляд справи на 28.11.2011 р.

В судовому засіданні 28.11.2011 р. оголошена перерва до 19.12.2011 р.

В судовому засіданні 19.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

11.08.2008 р. Спільне українсько - польське підприємство "Укрпольреставрація" в якості Генпідрядника та Приватне науково-виробниче підприємство "Енергія" в якості Субпідрядника уклали договір № 19.

Предметом даного договору є виконання субпідрядником (позивачем) комплексу робіт по поточному ремонту гідроізоляції та утепленню крівлі на обєкті за адресою: м .Київ, вул. Якутська, 8, а також прийняття та оплата виконаних робіт генпідрядником (відповідачем).

Згідно з п. 3.1 договору вартість робіт згідно даного договору складає 1 265 658,00 грн., в т.ч. ПДВ 210 943,00 грн. Загальна вартість робіт - 1 265 658,00 грн.

Оплата по Договору здійснюється в два етапи: передоплата 20%, що становить 20 % від їх вартості в Локальному кошторисі № 1 та № 2, що становить 253 131,60 грн.; останню частину, в розмірі 1 012 526,40 грн. після підписання Акта виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, на протязі 10 банківських днів. (п. 3.4 договору).

Аналіз умов угоди сторін, їх прав та обовязків за договором дає підстави стверджувати про виникнення між ними зобовязань, врегульованих у чинному законодавстві положеннями про договір підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити її.

Позивач стверджує, що за договором від 11.08.2008 р. № 19 ним було виконано власні зобовязання по договору відповідно до п.п. 2.1, 4.3, 9.1, а саме: виконав і здав відповідачу за грудень 2009 р. роботи, за які позивачу належить до сплати належить 1 165 658,00 грн. Однак, в порушення п. 5.2 договору, станом на момент подання позовної заяви відповідачем за роботи, виконання яких позивачем та прийняття яких відповідачем підтверджено типовими формами № КБ-2в за грудень 2009 р., суму у розмірі 1 165 658,00 сплачено не було. Таким чином, станом на день подання позову відповідач має сплатити позивачеві борг по договору підряду № 19 від 11.08.2008 р. за роботи, виконані згідно акту за грудень 2009 р., а також 3 відсотки річних і втрати від впливу інфляції, загалом в розмірі 1 369 059,06 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив по суті, вказуючи на те, що позивач приступив до виконання робіт без належних на те правових підстав, оскільки відповідачем сума в розмірі 100 000,00 грн. перерахована на р/р позивача 28.05.2010 р., а позивач приступив до виконання робіт з 2008 р. Крім того, роботи які виконувались позивачем виконані із значними недоліками та з порушенням строку їх виконання.

При цьому, акти прийому-передачі виконаних робіт № 1 та №2, за грудень 2009 р. за якими роботи вважаються виконаними позивачем та підлягають оплаті не можна вважати дійсними, оскільки, підписані позивачем в односторонньому порядку, та направлені на адресу відповідача через рік після фактичного їх виконання. Крім того, вказані акти не відповідають чинному законодавству України, внаслідок чого відповідачем поданий зустрічний позов по справі № 59/180 про визнання актів здачі приймання виконаних робіт недійсними.

В якості підстав визнання актів недійсними, позивач за зустрічним позовом зазначив наступне.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що Субпідрядник виконував роботи на об'єкті з серпня 2008 р. по листопад 2008 р., доказом являються Акти на приховані роботи: №1 від 21.08.2008 р., №2 від 20.10.2008 р., № 3 від 10.12.2008 р. однак акти прийому-передачі виконаних робіт № 1 та №2, за грудень 2009 р. які були направлені відповідачем на адресу позивача супровідним листом за № 58, 01.07.2010 р., майже через 2 роки після їх складання, які Приватне науково-виробниче підприємство "Енергія" не могло підписати, так, як вийшло з об'єкту ще 05.12.2008 р., а також в роботі Субпідрядника були виявлені значні недоробки та недоліки, про що свідчить Акт обстеження технічного стану готовності обєкту "Поточний ремонт будівель по вул. Якутській,8", що взагалі виключає використання цього відрізку роботи за призначенням.

п. 4 ст. 882 ЦК України проголошує, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши про те, що ним якісно й відповідально виконувались умови договору, та матеріали які використовувались є якісними, про що свідчить "Техническое заключение по проектному решению покрытия здания по ул. Якутская 6 в г. Киеве" від листопада 2010 р. Також, виконані роботи відповідають пожежним нормам, що підтверджується листом Державного департаменту Пожежної Безпеки № 30/4/2077 від 09.04.2010 р.

Щодо якості використаних матеріалів, слід відзначити, що саме відповідачем було передано позивачу матеріали, які використовувались при виконанні робіт, про що свідчить Акт приймання-передачі обладнання № ПМ-100Г від 20.10.2008 р.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

До того ж, жодних вимог щодо усунення виявлених недоліків зі сторони Генпідрядника не надходило а "Перелік недоліків покриття покрівлі" не містить підписів комісії яка виявила недоліки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю, тоді як в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом слід відмовити з таких підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом.

Оскільки договір № 19 від 11.08.2008 р. є дійсним, він є підставою для виникнення відповідних прав і обовязків у позивача та відповідача як сторін договору.

Пунктом 5.2 Договору, визначено порядок розрахунків за виконані роботи, а саме: Генпідрядник здійснює розрахунки на підставі актів приймання - здачі виконаних робіт підписаних Сторонами. Акт приймання-здачі готує Субпідрядник й передає для підписання Генпідряднику. Генпідрядник на протязі п'яти банківських днів зобов'язаний прийняти виконані роботи та підписати Акт, або надати мотивовану відмову від приймання робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2010 р. Приватне науково-виробниче підприємство "Енергія", на виконання умов Договору підряду, направив позивачу за зустрічним позовом Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р., Акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р., підписані та завірені печаткою підприємства відповідача за зустрічним позовом.

Факт отримання позивачем за зустрічним позовом вказаних актів підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 353923 та не заперечується самим позивачем за зустрічним позовом.

У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Однак, з боку відповідача вказані акти підписані не були, вмотивованої відмови від підписання вказаних актів, відповідачем надано не було.

Зауважень щодо наявних недоліків або невідповідностей у виконаних в грудні 2010 р. ремонтно -будівельних роботах з боку відповідача наведено не було.

Крім того, стосовно недоліків або невідповідностей в роботах слід зауважити наступне.

По-перше, позивачем за зустрічним позовом було передано відповідачу матеріали, які використовувались при виконанні робіт, про що свідчить Акт приймання-передачі обладнання № ПМ-100Г від 20.10.2008 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Разом із актами позивачу за зустрічним позовом було передано "Протоколы испытаний № 26 образцов эмали ЭП У-71 эпоксиполиуретановой (универсальной, химически стойкой) производства ООО "Композит" г. Киев в соответствие с ТУ У 24.3-30553286-004-2002" та висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, державної санітарно-гігієнічної експертизи нормативної документації, сертифікат відповідності.

Про якість та відповідність умовам договору виконаних в грудні 2010 р. підрядчиком робіт свідчить "Техническое заключение по проектному решению покрытия здания по ул. Якутская 6 в г. Киеве" від 10.11.2010 р., з якого вбачається, що застосування в якості теплоізоляційного шару матеріалу на пенополіурітановой основі "Еластопор - Н1652/2/ОТ" на покритті будівлі по вул. Якутська 8 у м. Києві відповідає вимогам державних будівельних норм.

По-друге, виконані роботи відповідають пожежним нормам, що підтверджується листом Державного департаменту Пожежної Безпеки № 30/4/2077 від 09.04.2010 р., згідно якого Державний департамент пожежної безпеки, беручи до уваги листи Науково - дослідницького інституту будівельного виробництва Мінрегіонбуду України від 12.11.2009 р. № 1291/01-14, ЗАТ "Гідроцівільпромбуд" від 17.09.2009 № 11-489 та Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій від 28.09.2009 р. № 219-2702, погоджує проект Перевірочного розрахунку плит покриття на навантаження, що діють після реконструкції на торгівельно-розважальному центрі "Материк" по вул. Якутській в м. Києві.

Таким чином, суд вважає, посилання позивача за зустрічним позовом на те, що акти за грудень 2010 р. не були підписані по причині наявності недоліків у виконаних ремонтно-будівельних роботах, безпідставними та необґрунтованими, документально не підтвердженими.

Посилання позивача за зустрічним позовом на перелік недоліків при влаштуванні покриття покрівлі супермаркету та акт обстеження технічного стану готовності обєкту "Поточний ремонт будівель по вул. Якутська, 8" для передачі будівлі супермаркету, АБК замовнику, які були складені та передані підряднику в грудні 2008 р., не приймаються судом до уваги, оскільки дані докази не підтверджують якість робіт, які були виконані саме згідно спірних актів виконаних робіт, в грудні 2010 р.

Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що з 05.12.2008 р. ним, у звязку з відсутністю фінансування, припинено роботи на обєкті за адресою м. Київ, вул. Якутська, 8, по договору генпідряду № 264 від 28.12.2007 р., не звільняє його від зобовязань, які передбачені договором підряду № 19 від 11.08.2008 р. укладеного між ним та відповідачем за зустрічним позовом. Оскільки, позивач від даного договору не відмовлявся, заяв та вимог стосовно розірвання або зміни умов договору відповідачу не направлялось, доказів заперечень або попереджень з приводу неналежного виконання відповідачем умов даного договору суду не надано. А отже, договір підряду № 19 від 11.08.2008 р. є дійсним.

Крім того, в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 678 від 28.05.2010 р., відповідно до якого призначення платежу: оплата за виконані роботи по Якутській зг. дог. № 19 від 11.08.2008 р.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом сплатив відповідачу кошти в розмірі 100 000,00 грн. по договору № 19 від 11.08.2008 р. в 2010 році, що є доказом схвалення та підтвердження дійсності вказаного договору.

При цьому, відповідно до ст. 853 ЦК України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Таким чином, суд вважає, що позивач безпідставно відмовився від підписання та прийняття виконаних підрядних робіт, а тому Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. та Акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. є дійсними, отже в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Щодо позовних вимог за первісним позовом.

Позивачем доведено належним чином факт виконання ним зобовязань з виконання робіт по договору № 19 від 11.08.2008 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. та Актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р.

Зокрема, на виконання умов договору, за даними актами виконаних робіт по ф. КБ№2-в, копії яких знаходяться в матеріалах справи, за грудень 2010 р. позивачем було фактично виконано і здано відповідачеві роботи на загальну суму 1 265 658,00 грн.

За виконані роботи по договору підряду № 19 від 11.08.2008 р. відповідачем сплачено частково в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 678 від 28.05.2010 р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати в повному обсязі позивачу коштів за виконані ним субпідрядні роботи за договором № 19 від 11.08.2008 р.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача за первісним позовом з наступних відстав.

Відповідно до статті 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Надіслані позивачем акти приймання здачі виконаних робіт за грудень 2010 р. відповідач не підписав, жодних заперечень, зауважень та відмови від прийняття вказаних актів позивачу не направив.

Натомість через декілька місяців сплатив відповідачу кошти в розмірі 100 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 678 від 28.05.2010 р. з призначенням платежу: оплата за виконані роботи по Якутській зг. дог. № 19 від 11.08.2008 р.

Відповідно до п. 5.2 Договору, у випадку не надання мотивованої відмови, у зазначені строки, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Зважаючи на встановлені обставини справи, умови укладеного сторонами договору та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач виконав та передав підрядні роботи за договором від 11.08.2008 р. № 19 за грудень 2010 р. вартістю 1265658,00 грн., а відповідач прийняв їх та оплатив частково в розмірі 100 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного науково-виробничого підприємства "Енергія" про стягнення з Спільного українсько - польського підприємства "Укрпольреставрація" основного боргу по договору підряду № 19 від 11.08.2008 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 56 718,04 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 173 683,02 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасної оплати виконаних робіт за договором підряду № 19 від 11.08.2008 р., а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Згідно зі статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно заперечень відповідача за первісним позовом про неправомірне нарахування позивачем суми інфляційних нарахувань, то суд, вважає, що заперечення відповідача безпідставні, оскільки чинним законодавством України, зокрема ст. 625 ЦК України, чітко передбачений обовязок боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання в розмірі 1165 658,00 грн., з нього, на підставі договору підряду № 19 від 11.08.2008 р. та статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 173 683,02 грн. - інфляційних втрат, 56 718,04 грн. - 3% річних за весь час прострочення платежу, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

2.Стягнути з Спільного українсько - польського підприємства "Укрпольреставрація" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4; код ЄДРПОУ 14290600) на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Енергія" (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, 65, код ЄДРПОУ 31458977) 1 165 658 (один мільйон сто шістдесят пять тисяч шістсот пятдесят вісім) грн. 00 коп. - основного боргу, 56 718,04 (пятдесят шість тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 04 коп. - трьох процентів річних, 173 683 (сто сімдесят три тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 13 960 (тринадцять тисяч девятсот шістдесят) грн. 60 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В.Картавцева

Дата складання

повного рішення: 26.12.2011 р.