Рішення № 20529453, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/20612.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія "ОРАНТА"

Простягнення 4 418,50 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаОСОБА_1 представник (дов. № 1922/18 від 01.09.2011 р.)

від відповідачаОСОБА_2 представник (дов. № 08-03-28/177-11 від 29.03.2011 р.) СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 2545-4/09 ДО від 28.03.2009 р. в розмірі 4 418,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № 2545-4/09 ДО від 28.03.2009 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Хонда", державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, за участю якого скоєно ДТП, водій якого ОСОБА_3 визнаний винним у її скоєні, застрахований в ВАТ "НАСК "Оранта" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 4 418, 50 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.10.2011 р. порушено провадження у справі №59/206, розгляд справи призначено на 14.11.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 14.11.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 14.11.2011 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою врегулювання спору мирним шляхом. Клопотання задоволено.

За таких обставин, у звязку з задоволенням клопотання представника позивача, незявленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до статті 77 ГПК України, відкладав розгляд справи на 12.12.11р., про що виніс відповідну ухвалу від 14.11.11р.

В судовому засіданні 12.12.11р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

В даному відзиві представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивачем не було надано звіту авто товарознавчого дослідження, за яким би було визначено вартість матеріального збитку. Інші докази, на які посилається позивач, а саме протокол огляду транспортного засобу та рахунок-фактура СТО не може вважатися належним доказом розрахунку розміру суми страхового відшкодування.

В судовому засіданні 12.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2009 р. між ЗАТ "СК "АХА Страхування" (змінило назву ПАТ "СК "АХА Страхування") та ОСОБА_3. укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2545-а/09 До від 28.03.2009 р., згідно якого ПАТ "СК "АХА Страхування" взяло на себе зобов'язання відшкодувати ОСОБА_3. будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки "Honda Civic", державний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП.

Згідно довідки УДАІ ГУМВС України у Донецькій області, 30.04.2009 р. в м. Донецьк, на площі Ткаченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Honda Civic", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3. та "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п. 16.11 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Ленінського районного суду м. Донецьк від 02.06.2009р.

30.04.2009 р. до ПАТ "СК "АХА Страхування" звернувся ОСОБА_3. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Згідно рахунку №НОМЕР_5 від 30.04.09р. наданого ТОВ "Донбасс-Мотор", вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Honda Civic", державний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження в результаті ДТП склала 4418,50грн. грн.

19.06.2009 р. ПАТ "СК "АХА Страхування" на підставі Страхового акту № 2545-а/09 До-1 від 05.06.2009 р. та розрахунку страхового відшкодування до нього, враховуючи рахунок №НОМЕР_5 від 30.04.09р. наданий ТОВ "Донбасс-Мотор", здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 4418,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 742 від 19.06.2009 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4418,50 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Honda Civic", державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_4

Однак, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № НОМЕР_3).

Вина водія який керував автомобілем "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Донецьк від 02.06.2009р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Honda Civic", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № НОМЕР_3), а до ПАТ "СК "АХА Страхування" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 2545-а/09 До від 28.03.2009 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_4 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № НОМЕР_4) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 00, 00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4418,50 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Крім того, таке ж право визначено положеннями чинного законодавства окремо для страхових компаній (ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування"), згідно з якими, до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Матеріали справи містять рахунок №НОМЕР_5 від 30.04.09р. наданий ТОВ "Донбасс-Мотор", відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Honda Civic", державний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження в результаті ДТП склала 4418,50грн. грн., та докази виплати позивачем зазначеної суми страхувальнику.

Відповідач будь-яких доказів на підтвердження того, що розмір заподіяних збитків невірно визначений позивачем суду не надав.

Крім того, відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. у справі №42/92 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київська Русь" до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про відшкодування матеріальної шкоди, стягнення боргу, неустойки, ціна позову 4823,61 грн., судом встановлено наступне.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що визначає розмір збитку.

Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

За таких обставин, розмір збитків визначений позивачем належним чином.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, Код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) шкоду в розмірі 4 418 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 50 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 19.12.2011 р.