Рішення № 20527123, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/41520.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Ресурси Донбасу»

до

третя особа1) Публічного акціонерного товариства «Банк «Кредит Дніпро»

2) Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу

ОСОБА_3

Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби

України

провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю від 28.11.2011 року;

від відповідача:

від третьої особи:1)ОСОБА_2 представник за довіреністю від 29.11.2011 року;

2)не зявились;

не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Ресурси Донбасу», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Кредит Дніпро»та Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса № 226 від 15.03.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.11.2007 року між ТОВ «Стройстандарт»та відповідачем 1 було укладено кредитний договір № 281107-Л. Також, між сторонами були укладені договори іпотеки з метою забезпечення зобовязань, що передбачені кредитним договором.

26.05.2010 року між ТОВ «Стройстандарт», позивачем та відповідачем 1 було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов якого позивач став зобовязаним виконати зобовязання ТОВ «Стройстандарт»за кредитним договором № 281107-Л від 28.11.2007 року.

15.03.2011 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис за реєстровим №226 про звернення стягнення на нерухоме майно. Однак, позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки нотаріусом не було встановлено безспірності заборгованості заявлених вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2011 року порушено провадження у справі, залучено Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та призначено до розгляду на 12.12.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2011 року подав частково витребувані ухвалою суду від 01.12.2011 року докази. Зокрема, згідно з поданої довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.12.2011 року вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Банк «Кредит Дніпро»є: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 17.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Представник відповідача у судове засідання 15.11.2011 року зявився та подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники відповідачів 1,2 та третьої особи у судове засідання 12.12.2011 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 01.12.2011 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року відкладено розгляд справи до 20.12.2011 року.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 20.12.2011 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 20.12.2011 року заперечував проти відкладення розгляду справи.

Судом відхилено клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи з підстав його необґрунтованості.

Крім того, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 залишив вирішення позовних вимог на розсуд суду.

Представник відповідача 2 та представник третьої особи у судове засідання 20.12.2011 року не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройстандарт»(надалі - позичальник) та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Кредит-Дніпро»(надалі відповідач 1, банк) було укладено договір про надання непоновлювальної кредитної лінії № 281107-Л (далі кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору банк починаючи з 28.11.2007 року, надає позичальнику непоновлювальну кредитну лінію для ведення статутної поточної діяльності, в т.ч. на поповнення обігових коштів, з лімітом кредитування у сумі 10000000, 00 грн., а позичальник зобовязується своєчасно оплачувати проценти та вчасно повернути надані кошти.

28.11.2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки № 281107-І. Згідно з п. 1.3 договору іпотеки № 281107-І, предметом іпотеки є приміщення у будівлі бізнес-центру літ. А-8 у підвалі: №№ 1-І, 1-ІІ, 1-IV, 1-1 1-17 площею 180,5 кв.м.; у цокольному поверсі: парковки №№ 3-13 площею 206,2 кв.м.; на 1-му поверсі: № 1-І площею 41,8 кв.м.; на 6-му поверсі: №№ 1-1 1-16 площею 416,6 кв.м.; на 7-му поверсі: №№ 1-1 1-29 площею 417,0 кв.м.; на 8-му поверсі: №№ 1-1 1-8 площею 196,4 кв.м- загальною площею 1458,5 кв.м., що складає 38/100 ідеальної частки приміщення, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 48б.

29.07.2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки № 290708-І/7. Згідно з п. 2.1 договору іпотеки № 290708-І/7, предметом іпотеки є житлове приміщення однокімнатна квартира № 68, яка складається з: 1-кімната, 2-кухня, 3-коридор, 4-вбиральня, 5-ванна кімната, площею: загальною 128, 4 кв.м., житловою 84,9 кв.м., що належить на праві власності іпотекодавцю та розташоване за адресою: м. Донецьк, проспект Панфілова, 21, корпус 5.

Крім того, 29.07.2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки № 290708-І/8. Згідно з п. 2.1 договору іпотеки № 290708-І/8, предметом іпотеки є житлове приміщення однокімнатна квартира № 84, яка складається з: 1-кімната, 2-кухня, 3-коридор, 4-вбиральня, 5-ванна кімната, площею: загальною 127,5 кв.м., житловою 84,2 кв.м., що належить на праві власності іпотекодавцю та розташоване за адресою: м. Донецьк, проспект Панфілова, 21, корпус 5.

Також, 29.07.2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки № 190908-І. Згідно з п. 2.1 договору іпотеки № 190908-І, предметом іпотеки є житлове приміщення однокімнатна квартира № 76, яка складається з: 1-кімната, 2-кухня, 3-коридор, 4-вбиральня, 5-ванна кімната, площею: загальною 128,1 кв.м., житловою 84,7 кв.м., що належить на праві власності іпотекодавцю та розташоване за адресою: м. Донецьк, проспект Панфілова, 21, корпус 5.

За умовами договорів іпотеки банку надано право, у разі порушення позичальником зобовязань за кредитними договорами, задовольнити в повному обсязі забезпечені іпотекою вимоги і звернути стягнення на предмет іпотеки.

26.05.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройстандарт»(надалі первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Ресурси Донбасу»(надалі новий боржник) та Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро»(надалі - кредитор) був укладений договір про переведення боргу.

Відповідно до п. 1.1 договору про переведення боргу, цим договором регулюються відносини, повязані із заміною зобовязаної сторони (первісного боржника) у зобовязаннях, що випливають з кредитного договору № 281107-Л від 28.11.2007 року та додаткових договорів до нього, укладеного між первісним боржником та кредитором.

Згідно із п. 1.2 договору про переведення боргу, в порядку та на умовах, визначених договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник замінює первісного боржника як зобовязану сторону у кредитному договорі.

Пунктом 1.3 договору про переведення боргу, за цим договором новий боржник стає зобовязаним виконати зобовязання позичальника за кредитним договором, укладеним між первісним боржником та кредитором, а саме:

- по поверненню кредиту у сумі 19601531, 24 грн. на поповнення обігових коштів в строк до 27.11.2011 року;

- по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 19,00 % річних щомісячно в кінці поточного місяця та одночасно з остаточним погашенням заборгованості за кредитом;

- по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % річних (у разі прострочення повернення кредиту) в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником;

- по сплаті комісії згідно з п. 7.4. кредитного договору в розмірі 0,01% від суми кредиту;

- по сплаті пені у порядку та розмірі, визначених п. 8.1 та 8.2 кредитного договору.

15.03.2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 226, на підставі якого запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки за вищезазначеними договорами іпотеки.

Позивач, звернувся до господарського суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи вимоги тим, що виконання напису було вчинено з порушенням законодавства, оскільки нотаріусом не було перевірено безспірності вимог відповідача.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України «Про нотаріат»та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р., вказано, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. (далі Інструкція), встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за нотаріальнопосвідченими угодами подаються: оригінал нотаріальнопосвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Змістом ст. 583 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про іпотеку»заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання. Законодавством розрізняється застава (іпотека), надана боржником та застава (іпотека), надана третьою особою (майновим поручителем).

У ст. 1 Закону України «Про іпотеку»також визначено, що майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис нотаріуса при наявності умов щодо дії строків виникнення права вимоги, вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Згідно п. 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Згідно із п. 283 Інструкції вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Так, відповідачем 1 не надано суду доказів звернення до позичальника та іпотекодавця з вимогою про сплату суми заборгованості, та не надано доказів того, що виконавчий напис вчинявся після спливу тридцяти днів з моменту одержання позичальником та іпотекодавцем вимог.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріальнопосвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, із вказаних норм права вбачається, що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". (позиція ВГСУ № 44/121а від 14.04.2010 року).

В ході розгляду справи, відповідачі не надали суду документи на підставі яких було здійснено виконавчий напис нотаріуса № 226, також не надали заяву, що була подана до нотаріуса про вчинення виконавчого напису.

При цьому, відповідач 1 у судовому засіданні зазначив, що залишає вирішення позовних вимог на розсуд суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, в матеріалах справи відсутні докази звернення до боржника чи іпотекодавця з вимогами про сплату суми заборгованості, відсутні докази безспірності позовних вимог. Ні відповідач 1, ні відповідач 2 не надали суду первинну документацію на підставі якої було здійснено виконавчий напис. Не надали докази запрошення у позивача первинних документів щодо видачі кредиту та/або здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Крім того, розрахунок боргу, здійснений відповідачем 1 щодо наявності грошового зобов'язання по кредитному договору, відсотках, процентах річних та пені, та зазначений у виконавчому написі, не може вважатися безспірним.

Вищенаведені обставини свідчать про недоведеність, що оскаржувані виконавчі написи було вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому у суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати виконавчий напис № 226 вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Валентиною Григорівною таким, що не підлягає виконанню.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Кредит Дніпро»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17; код ЄДРПОУ 14352406) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Ресурси Донбасу» (83050, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 48-Б; код ЄДРПОУ 32686357) 470 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп. судового збору.

4.Стягнути з Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Ресурси Донбасу» (83050, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 48-Б; код ЄДРПОУ 32686357) 470 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп. судового збору.

5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 22.12.2011 року