Рішення № 20525510, 07.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/45607.09.11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Боріс»

доПриватного акціонерного товариство «Страхова компанія «Перша»

простягнення 43543,69 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1. предст. за довіреністю б/н від 13.07.2011р.

від відповідачаОСОБА_2. предст. за довіреністю №129-2011 від 15.06.2011р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Боріс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариство «Страхова компанія «Перша»про стягнення 43543,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязання по сплаті наданих позивачем медичних послуг згідно з актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0779 від 15.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2011р. порушено провадження у справі № 8/456, розгляд справи призначено на 02.09.2011 р.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обовязками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Крім того, представником позивача було надано додаткові документи, які підтверджують правомірність заявлених вимог.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні, призначеному на 02.09.2011р., оголошувалась перерву до 06.07.2011р. та 07.09.2011р.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши оригінали та обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Боріс»(позивач), за замовленням уповноваженої особи Приватного акціонерного товариство «Страхова компанія «Перша»(відповідача), надав відповідачу послуги щодо медичного обслуговування застрахованої відповідачем особи на суму 71199,37 грн. та виставлено рахунок-фактуру №СФ-0510 від 15.04.2010р. Вказаний рахунок-фактуру разом з актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0779 від 15.04.2010р. та звітом про надання послуг з медичної допомоги за період з 01.04.2010 до 15.04.2010р. на суму 71199,37 грн. було передано відповідачу 23.04.2010р., що підтверджується відповідним записом у журналі реєстрації врученої кореспонденції.

Відповідачем було прийнято надані позивачем послуги та підписано акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0779 від 15.04.2010р. без будь-яких зауважень або заперечень щодо наданих медичних послуг, та зазначив, що претензій не має.

Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0779 від 15.04.2010р. був підписаний ОСОБА_3. (довіреність №113-2009 від 16.09.2009) печаткою підприємства.

Згідно з довіреністю №13-2009 від 16.09.2009 представника відповідача надані повноваження укладати (з правом підпису) договори щодо надання медичних та оздоровчих послуг, договори щодо забезпечення медикаментами, додаткові угоди до них. Для цього ОСОБА_3. надано право підпису документів, що повязані з виконанням цих договорів.

Таким чином, акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0779 від 15.04.2010р. підписано уповноваженою особо відповідача.

Судом встановлено, що відповідачем прийнято до виконання рахунок-фактура за №СФ-0510 від 15.04.2010р. шляхом здійснення часткової оплати наданих медичних послуг у сумі 31159,37 грн., що підтверджується банківською випискою від 15.06.2010 р.

16.11.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №1570 від 15.11.2010р. про сплату заборгованості за надані медичні послуги у розмірі 40058,00 грн., отримання якої підтверджується відповідним записом у журналі реєстрації врученої кореспонденції. Таким чином, відповідач зобовязаний був оплатити надані послуги протягом семи днів з моменту її отримання, тобто до 23.11.2010р., проте, дана оплата здійснена не була.

У відзиві на претензію (лист №2166 від 24.12.2010р.) відповідачем зазначено, що заборгованість у сумі 40040,00 грн. значиться саме за надані послуги за рахунком фактурою №СФ-0510 від 15.04.2010р.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача складає 40040,00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Проаналізувавши зміст акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0779 від 15.04.2010р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками це договір надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд не бере до уваги твердження відповідача, що ним (в особі ОСОБА_3.) не було погоджено (замовлено) перебування застрахованої особи відповідача, якій надавалося медичне обслуговування позивачем у палаті люкс, а отже у відповідача обовязок щодо оплати даних послуг у сумі 40040,00 грн. відсутній, оскільки ці твердження спростовуються документами, доказами до матеріалів справи.

Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0779 від 15.04.2010р. на суму 71199,37 грн., був підписаний уповноваженими представниками позивача (в особі директора ОСОБА_4.) та відповідача (в особі Начальника відділу асистансу Департаменту особистого страхування ОСОБА_3.) та скріплено печатками сторін. У вказаному акті сторони зазначили, що претензій одна до одної не мають. Зазначене свідчить про погодження уповноваженого представника відповідача (ОСОБА_3.) всіх наданих послуг. Також, представниками відповідача не було висунуто жодної претензії позивачу стосовно наданих медичних послуг.

Крім того, 15.06.2010р. відповідачем на користь позивача було здійснено часткову оплату по рахунку-фактурі за № СФ-0510 від 15.04.2010р. в розмірі 31159, 37 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою за 15.06.2010р. Оплата даної суми саме за надані позивачем послуги згідно акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0779 від 15.04.2010р. та виписаного на його оплату рахунку-фактури за № СФ-0510 від 15.04.2010р. підтверджується листом відповідача №2166 від 24.12.2010р.

Отже, такі дії відповідача свідчать про те, що він прийняв надані позивачем за договором медичні послуги, а також виставлені за них рахунки в повному обсязі, без будь-яких зауважень та претензій.

Посилання відповідача на положення Договору добровільного страхування № 21-02.00.10.00008/1 від 23.02.2010 р., укладеного між відповідачем та ОСОБА_5 (страхувальником), якому було надано медичні послуги позивачем за замовленням відповідача, також не беруться до уваги, оскільки позивач не є стороною даного договору добровільного страхування, договір добровільного страхування № 21-02.00.10.00008/1 від 23.02.2010 р. не створює будь-яких обовязків для позивача, а від так позивач не може бути відповідальним за відповідність порядку надання медичних послуг умовам договору, стороною якого він не є.

Відповідно до ч. 1 ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи, а від так посилання відповідача на умови договору добровільного страхування № 21-02.00.10.00008/1 від 23.02.2010 р., як підставу звільнення від оплати послуг позивача, не має жодних правових підстав.

Суду не було надано доказів повідомлення позивача про будь-які обмеження чи застереження щодо надання медичних послуг ОСОБА_5., про умови комплексної програми медичного страхування, про умови планової та екстреної госпіталізації ОСОБА_5. А отже, саме відповідальні особи відповідача повинні відповідати за відповідність програм медичного страхування замовленим у позивача медичним послугам.

З боку відповідача послуги (по рахунку №СФ - 0510 від 15.04.2010р. та акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0779 від 15.04.2010р.) прийняв начальник відділу асистансу Департаменту особистого страхування ОСОБА_3. Акт підписаний уповноваженою особою,та скріплений печаткою відповідача.

Відомостей про те, що печатка відповідача загублена, втрачена чи вкрадена Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша»позивачу не надавало. Так само суду не надано доказів втрати печатки.

Крім того, 15.06.2010р. відповідачем на користь позивача було здійснено часткову оплату по рахунку-фактурі за № СФ-0510 від 15.04.2010р. в розмірі 31159, 37 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на відсутність повноважень у особи, яка підписала акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0779 від 15.04.2010р. від імені Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», посилався саме відповідач.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В процесі розгляду даної справи відповідач не довів (не надав належних та допустимих доказів), що позивач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про відсутність у особи, що підписала акт, повноважень на це в момент вчинення цієї дії, тому посилання відповідача на складання акту не уповноваженою особою не приймаються судом до уваги у звязку з необґрунтованістю. Крім того, матеріали справи містять докази того, що протягом тривалого часу, як до підписання акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0779 від 15.04.2010р., так і після цього акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) підписувались паном ОСОБА_3. від імені відповідача та визнавалися відповідачем як такі, що підписані уповноваженою особою та у належній формі.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач підтверджує, що акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0779 від 15.04.2010 р. підписано начальником відділу асистансу Департаменту особистого страхування ОСОБА_3.

Відсутність же в акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0779 від 15.04.2010р. окремих реквізитів не є підставою для визнання його таким, що не має юридичної сили і доказовості. Окрім того, підпис директора відповідача згідно з п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не є обов'язковим реквізитом.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за надані медичні послуги згідно з актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0779 від 15.04.2010 р. у сумі 40040,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.11.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №1570 від 15.11.2010р. про сплату заборгованості за надані медичні послуги.

Таким чином, відповідач зобовязаний був оплатити надані послуги протягом семи днів з моменту її отримання, тобто до 23.11.2010р.

Проте, станом на день подання позову відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовну вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані медичні послуги у сумі 4040,00 грн. суд визнає законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати наданих йому медичних послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 786,54 грн. 3% річних та 2717,15 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплата грошових коштів за надані йому медичних послуг.

Перевіривши розрахунок позивача, суд погоджується з наданим розрахунком та вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 786,54 грн. та 2717,15 грн. інфляційних втрат такими, що є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 626, 901 ЦК України, ст. 193, 199 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариство «Страхова компанія «Перша»(04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10, літера «И»; код ЄДРПОУ 31681672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс» (02081, м. Київ, вул. Клеманська, 3; код ЄДРПОУ: 21522748) 40040 (сорок тисяч сорок) грн., 00 коп. основного боргу, 786 (сімсот вісімдесят шість) грн. 54 коп. 3% річних та 2717 (дві тисячі сімсот сімнадцять) грн. 15 коп. інфляційних втрат, а також 435 (чотириста тридцять пять) грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяКатрич В.С. Дата підписання рішення 23.12.2011 р.