Рішення № 20525161, 21.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/43921.12.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстарс Люкс»про стягнення 1914115, 15 грн., за участю представників позивача ОСОБА_1., довіреність № 04/11-11-2 від 04.11.2011 року, відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 1056419, 76 грн. боргу, 835979, 10 грн. пені, 12941, 11 грн. інфляційних втрат, 8775, 18 грн. 3 % річних у звязку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобовязань з оплати вартості товару, отриманого на підставі договору, укладеного між відповідачем та ТОВ «Декор-Стиль».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.11.2011 року.

У судовому засіданні 07.12.2011 року позивачем було надано детальний розрахунок розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 21.12.2011 року не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, 19.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»(фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Декор-Стиль»(клієнт) було укладено генеральну угоду з надання факторингових послуг № 01/11, предметом якої є здійснення фактором факторингу дебіторської заборгованості (права вимоги) клієнта по відношенню до третіх осіб, перелік яких наведений в додатку № 1 до цієї угоди, за зобовязаннями за якими їх сума, строк вказані в реєстрах до цієї угоди.

Згідно п. 2.1. зазначеної угоди факторинг здійснюється шляхом відступлення клієнтом фактору прав вимоги до дебіторів, відповідно до розрахункових документів/документів внесених до реєстрів.

Відповідно до додатку № 1 до генеральної угоди серед переліку покупців (дебіторів), розрахункові документи яких прийняті до факторингу, значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстарс Люкс».

Листом № 19/01-11-01 від 19.01.2011 року позивач повідомив відповідача про відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Декор-Стиль»права вимоги за генеральною угодою з надання факторингових послуг № 01/11 від 19.01.2011 року.

Частиною 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Декор-Стиль»було відступлено позивачеві право вимоги за договором поставки № 02/01-2011 року від 01 січня 2011р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Декор-Стиль»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будстарс Люкс»(покупець).

За умовами зазначеного договору поставки постачальник зобовязався у зумовлений договором строк передати (поставити) покупцю товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього постачальнику грошову суму у розмірі та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 6.3. договору ціна партії товару, що підлягає поставці, остаточно узгоджується та вказується сторонами у відповідній видатковій накладній.

Сума договору складається з суми вартості партій товару, поставлених постачальником покупцю протягом строку дії цього договору.

Відповідно до п. 7.1. договору постачальник надає покупцю товарний кредит на поставлений товар в сумі, що не перевищує 1000000, 00 грн. з відстроченням оплати на строк до 60 календарних днів з дати поставки товару.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Будстарс Люкс»на підставі видаткових накладних № 00000001 від 01.02.2011 року, № 00000002 від 01.02.2011 року, № 00000032 від 25.03.2011 року, № 00000033 від 25.03.2011р., № 00000034 від 28.03.2011р., № 00000035 від 14.04.2011р., № 00000045 від 14.04.2011р. поставив відповідачу товар на загальну суму 1716136, 66 грн.

Відповідно до реєстрів № 1 від 01 лютого 2011 року, № 3 від 28 березня 2011 року, № 4 від 29 березня 2011 року, № 5 від 30 березня 2011 року, № 9 від 15 квітня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Будстарс Люкс»було передано позивачеві право вимоги до відповідача за вищезазначеними накладними, а саме за накладними №№ 00000001, 00000002, 00000032, 00000033, 00000034, 00000035, 00000045.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково і має заборгованість перед позивачем у розмірі 1056419, 76 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1056419, 76 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення 3 % річних у розмірі 8775, 18 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12941, 11 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 10.4. договору за прострочення покупцем визначених п. 7.1. договору термінів і розмірі проведення оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до вищезазначених умов договору позивачем нараховано 835979, 10 грн. пені.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 35500, 51 грн. за розрахунком суду, який здійснений відповідно до вимог закону. В позові в частині стягнення пені у розмірі 800478, 60 грн. слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстарс Люкс»(02092, м. Київ, вул. Алма Атинська, буд. 74, код 34646536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»(04112, м. Київ, вул. Танкова, 8, поверх 6, код 36303279) 1056419 (один мільйон пятдесят шість тисяч чотириста девятнадцять) грн. 76 коп. боргу, 8775 (вісім тисяч сімсот сімдесят пять) грн. 18 коп. 3 % річних, 12941 (дванадцять тисяч девятсот сорок одна) грн. 11 коп. інфляційних втрат, 35500 (тридцять пять тисяч пятсот) грн. 51 коп. пені, 11136 (одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 37 коп. державного мита та 137 (сто тридцять сім) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна