Рішення № 20525102, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/47119.12.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»до Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»про стягнення 25 500, 00 грн., за участю представників позивача ОСОБА_1., довіреність № 828 від 12.12.2011 року, відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»до Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»про стягнення 25 500,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.12.2009 року у смт. Ворзель на перехресті вулиці В. Жовтня та Київська мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan Note», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2. та автомобіля «ВАЗ»д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 30837,71 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_3. було застраховано у Закритому акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія».

26.04.2011 року позивач направив відповідачу претензію про відшкодування збитків в порядку регресу, проте відповіді на дану претензію не отримав.

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року порушено провадження у справі, призначено до розгляду на 28.11.2011 року

Відповідно до наданого позивачем через канцелярію суду 23.11.2011 року витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 09.09.2011 року за кодом 30729278 значиться Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія».

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне змінити назву відповідача з Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»на Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2011 року розгляд справи відкладено на 19.12.2011 року та ухвалено направити судовий запит до моторно-транспортного страхового бюро України про надання інформації щодо полісу № ВС 3113813, а саме: ким видавався зазначений поліс, який його термін дії; цивільно-правова відповідальність якого транспортного засобу була застрахована із зазначенням П.І.Б. страхувальника.

Листом № 27197/7-3-11 від 08.12.2011 року моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило, що за результатами запиту отримано інформацію про наявність договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3113813, укладеного ПрАТ «Українська екологічна СК»по відношенню до транспортного засобу «ВАЗ»д.н. НОМЕР_2.

Представник відповідача в судове засідання 19.12.2011 року не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3. 16.12.2009 року приблизно о 10 год. 15 хв., керуючи автомобілем «ВАЗ»д.н. НОМЕР_2 в смт. Ворзель на перехресті вул. В. Жовтня та вул. Київська, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Note»д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2., що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР України.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 27.01.2010 року у справі № 3-878/10 ОСОБА_3. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Note», д.н. НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування № 006-28753 від 25.03.2009 року.

Відповідно до звіту № 5454 про від 24.12.2009 року про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, автомобілю Note», д.н. НОМЕР_1, було завдано збитків на загальну суму 27265,78 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції № А-16120 від 18.12.2009 року, матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля san Note», д.н. НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при ДТП, становить 31337,71 грн.

Як вбачається з страхового акту № 13194/1 позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 30837, 71 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 885 від 31.01.2010 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Таким чином, на підставі вищезазначених правових норм до позивача перейшло в межах суми 25500, 00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ», д.н. НОМЕР_2 (ОСОБА_3.), та який перебував у її користуванні, встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_3. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Note», д.н. НОМЕР_1, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»та ОСОБА_3. було укладено договір (поліс) № ВС/3113813 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»взяло на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ», д.н. НОМЕР_2і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Листом вих. № 395 від 26.04.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування в розмірі 30 837,71 грн. До вказаної претензії були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати. Дана претензія була отримана відповідачем 04.05.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03523279.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Полісом № ВС/3113813 передбачено, що франшиза складає 510,00 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Note», д.н. НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в розмірі 24 990, 00 грн. (25 500, 00 грн. 510, 00 грн. (франшиза) = 24990,00 грн.). В іншій частині в позові слід відмовити.

Державне мито у сумі 249,90 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 231,28 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б, код 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»(04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, код 20344871) 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп. боргу, 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяС.О Чебикіна