Рішення № 20524827, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/40219.12.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська лізингова компанія»про визнання права власності, за участю представників позивача ОСОБА_1., довіреність № 2620/6-3 від 16.12.2010 року, відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання права власності на предмет лізингу за договором лізингу № 071115/ФЛ-0325 від 15.11.2007 року - автомобіль ГАЗ ГАРЗ-ПБ-33023 ЗНГ, держаний реєстраційний НОМЕР_1 куз. НОМЕР_2

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.10.2011 року.

У судовому засідання 26.10.2011 року представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив визнати право власності позивача на автомобіль ГАЗ ГАРЗ-ПБ-33023 ЗНГ, держаний реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов НОМЕР_2

У судовому засідання 05.12.2011 року представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив задовольнити позов у повному обсязі та визнати право власності позивача на автомобіль.

Представник відповідача у судове засідання 05.12.2011 року не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” (лізингодавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»(лізингодержувач) було укладено договір № 071115/ФЛ-0325 фінансового лізингу, за умовами якого лізингодавець надав в тимчасове платне користування лізингоодержувачу предмет лізингу, найменування, кількість, рік випуску, вартість якого вказана у специфікації в додатку № 2 до договору для підприємницьких цілей на визначений строк, за умовами сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Предметом лізингу зазначеного договору в специфікаціях в додатку №2 визначено наступне майно: автомобіль ГАЗ-33023-414 У з ГБО, вартість якого складає 72430, 00 грн. з ПДВ.

Протягом усього строку дії даного договору майно є власністю лізингодавця (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1. лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору загальна сума лізингових платежів складає 91631, 76 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору лізингові платежі включають: винагороду (проценти) (п. 3.3.), з врахуванням коригування, вказаного в п. 3.6. договору; платежі по відшкодуванню (компенсації) вартості майна, згідно договору, з врахуванням коригування, вказаного в п. 3.6. договору.

Датою виконання будь-якого платежу за договором вважається дата фактичного перерахування грошових коштів на банківський рахунок лізингодавця. Лізинговий платіж, перерахований несвоєчасно або не в повному обсязі, тягне за собою накладання штрафних санкцій, передбачених п. 11.2. цього договору (п. 3.11. договору).

Згідно п. 4.4. договору приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність і відповідність майна техніко-експлуатаційним показникам та умовам договору. Акт приймання-передачі підписується комісією у складі повноважних представників сторін і скріплюється печатками сторін.

Одночасно зі сплатою останнього лізингового платежу, при обов'язковій умові сплати лізингоодержувачем усієї заборгованості за даним договором, штрафних санкцій та можливих збитків, що підтверджується підписанням сторонами акту звірки взаєморозрахунків, право власності на майно переходить від лізингодавця до лізингоодержувача (п. 17.2 договору).

Перехід/достроковий перехід права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоотримувача оформлюється актом, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками (п. 17.3 договору).

На виконання договору відповідач надав позивачу предмет лізингу обумовлений у додатку №2 до договору, що підтверджено актом приймання-передачі від 04.02.2008 року до договору фінансового лізингу.

Згідно п. 18.1. даний договір набирає чинності (вважається укладеним) з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і стає обовязковим для виконання сторонами. Дія договору продовжується до моменту повного та належного виконання.

Поясненнями позивача, залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями, підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків та довідкою позивача № 2064/6-3 від 13.12.2011 року за підписом Голови правління ПАТ «Волиньгаз»стверджується факт належного виконання позивачем взятих на себе зобовязань за договорами фінансового лізингу в частині сплати суми лізингових платежів в повному обсязі.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що грошове зобовязання виконане відповідачем належним чином, жодних заборгованостей по сплаті лізингових платежів та штрафних санкцій по договору немає, право власності позивачем набуте, а тому ухилення відповідача від виконання умов договору в частині підписання кінцевого акту звірки взаєморозрахунків та зняття транспортних засобів з обліку в органах Державної автомобільної інспекцій свідчить про невизнання відповідачем права власності на предмет лізингу за позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України “Про фінансовий лізинг”, якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Частиною 4 п. 42 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМ України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (далі Порядок) визначено, що транспортний засіб після виконання договору фінансового лізингу знімається з обліку лізингодавцем, при цьому у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: "Транспортний засіб знято з обліку за договором фінансового лізингу".

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання права власності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»на предмет лізингу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Проте, враховуючи, що позивачем було сплачено державне мито лише у розмірі 537, 68 грн. (452, 68 грн. при подачі позову та 85, 00 грн. під час розгляду справи), а необхідно було сплатити державне мито у розмірі 724, 30 грн. (72430, 00 грн. загальна вартість предмету лізингу Х 1 % / 100 % = 724, 30), недоплачене державне мито у розмірі 271, 62 грн. підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати право власності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»(43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Франка, буд. 12, код 03339459) на автомобіль ГАЗ ГАРЗ-ПБ-33023 ЗНГ, держаний реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов НОМЕР_2

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»(43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Франка, буд. 12, код 03339459) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 271 (двісті сімдесят одна) грн. 62 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська лізингова компанія»(04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, код 31362539) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз»(43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Франка, буд. 12, код 03339459) 724 (сімсот двадцять чотири) грн. 30 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О.Чебикіна