Рішення № 20524457, 06.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/47806.12.11 За позовомПриватного науково-дослідного виробничого підприємства «ВАНТ» До Комунального підприємства «Київкультурасервіс»

Провитребування майна з оренди та стягнення збитків

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Комунального підприємства «Київкультурасервіс»про зобовязання останнього повернути орендоване у позивача обладнання за договором оренди обладнання № 01 від 03.08.2004р. та актами прийому-передачі майна, які були підписані сторонами 04.08.2004р. та 23.11.2007р. та стягнення 2000,00грн.збитків.

Представник Відповідача в судові засідання не зявлявся.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2004р. між Приватним науково-дослідним виробничим підприємством «ВАНТ»та Комунальним підприємством «Київкультурасервіс» було укладено договір оренди обладнання № 01.

Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове володіння та користування з метою промислового використання обладнання, вказане в актах прийому-передачі майна, які були підписані сторонами 04.08.2004р. та 23.11.2007р.

Відповідно до п.4.2. договору, термін дії договору складає 1 рік з моменту підписання договору.

Згідно п.4.4. договору, якщо по закінченню терміну оренди, зазначеному в договорі оренди (акту приймання) обладнання, жодна із сторін не висловила бажання розірвати договір, термін оренди вважається продовженим на строк зазначений у договору (акті приймання).

Відповідно до п.8.1. договору після закінчення терміну оренди та/або на вимогу орендодавця, орендар зобовязаний протягом 10 днів повернути майно, що орендується, орендодавцю разом з тарою, упаковкою та технічною документацією (комплектно) за актом передачі.

Крім цього, відповідно до п.8.2. договору, майно повертається на протязі 10 днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін.

За твердженням Позивача, строк оренди був продовжений до надходження вимоги однієї зі сторін про його завершення та вважається завершеним в 10 денний термін з моменту отримання відповідачем вимоги про розірвання договору тобто з 13 березня 2011р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Між Приватним науково-дослідним виробничим підприємством «ВАНТ» та Комунальним підприємством «Київкультурасервіс»було укладено договір оренди обладнання № 01 від 03.08.2004р., відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове володіння та користування з метою промислового використання обладнання, вказане в актах прийому-передачі майна, які були підписані сторонами 04.08.2004р. та 23.11.2007р.

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що Відповідачем не було належним чином виконано свої зобовязання щодо повернення орендованого обладнання.

Відповідно до п.8.2. договору, обладнання повертається протягом 10 днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 782 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно та в порядку передбаченому ст. 785 ЦК України, п. 8.2 Договору, Позивач направив Відповідачу повідомлення від 23.11.2011р. № 56 про припинення дії договору №01 від 03.08.2004р. щодо надання в оренду обладнання та майна та про повернення обладнання та майно відповідно до актів прийому-передачі від 04.08.2004р. та 27.11.2007р. до договору № 01 від 03.08.2004р.

Відповідно до поштових повідомлень про вручення поштового відправлення, Відповідач отримав повідомлення про відмову від Договору та повернення майна 03.03.2011р.

Відповідно до п.8.1. договору після закінчення терміну оренди та/або на вимогу орендодавця, орендар зобовязаний протягом 10 днів повернути майно, що орендується, орендодавцю разом з тарою, упаковкою та технічною документацією (комплектно) за актом передачі.

Суду доведено, що Відповідач не виконав вимоги щодо повернення майна, чим порушив п. 8.1 Договору зобовязання повернути орендоване майно в десятиденний термін.

Вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 2000 грн., понесених за ведення справи, не задовольняється судом з наступних підстав:

- позивач в підтвердження надання юридичних послуг надав договір про надання юридичних послу №ДП-03/11 від 01.04.2001р.

Відповідно до умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал-Лекс»(Виконавець) зобовязався надати юридичні послуги, а Приватне науково-дослідне виробниче підприємство «ВАНТ»(Замовник) зобовязується прийняти та оплатити такі послуги на умовах даного Договору.

У цілях даного Договору юридичні послуги включають:

- складання та подання до суду позовної заяви та інших необхідних юридичних і процесуальних документів по справах за позовом Замовника до Комунального підприємства «Київкультурасервіс»;

Представництво інтересів Замовника у суді по вказаній справі, включаючи участь у судових засіданнях, вивчення матеріалів справи, інші процесуальні дії, повязані з веденням справи у суді.

Відповідно до п.4.1 договору за надання послуг за даним договором Замовник сплачує Виконавцеві винагороду в розмірі 2000,00грн.

Пункт 4.2 договору передбачає здійснення сплати винагороди шляхом переказу коштів на поточний рахунок Виконавця або готівкою за місцезнаходженням Виконавця на підставі рахунка, виставленого Виконавцем після надання послуг за даним договором.

Суду не надано доказів надання юридичних послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніверсал-Лекс» (Виконавцем по договору), визначених зазначеним договором, а саме:

- складання та подання до суду позовної заяви та інших необхідних юридичних і процесуальних документів по справі №4/478 за позовом Замовника до Комунального підприємства «Київкультурасервіс»;

- представництво інтересів Замовника у суді по вказаній справі, включаючи участь у судових засіданнях, вивчення матеріалів справи, інші процесуальні дії, повязані з веденням справи у суді.

При розгляді справи участь у судових засіданнях брав представник ОСОБА_1. на підставі довіреності виданої Приватним науково-дослідним виробничим підприємством «ВАНТ», а не представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал-Лекс».

Крім того, суду не надано доказів сплати винагороди шляхом переказу коштів на поточний рахунок Виконавця або готівкою за місцезнаходженням Виконавця на підставі рахунка, виставленого Виконавцем після надання послуг за даним договором, в розмірі 2000,00грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині зобовязання повернути майно.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, в частині зобовязання повернути майно. Вимога позивача про стягнення збитків задоволенню не підлягає, з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При розгляді справи, судом встановлено, що Позивачем при подачі позову до суду було сплачено державне мито в сумі 1512 грн., але враховуючи, що позовна заява носить немайновий характер спору та майновий про стягнення 2000,00грн., державне мито повинно було бути сплачено у розмірі 187,00грн. (85 грн.+102грн.), тому зайво сплачене державне мито підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Комунальне підприємство «Київкультурасервіс»(04111, м. Київ, вул. Тешебаєва, 60-а, код ЄДРПОУ 32049230) повернути Приватному Науково-дослідному виробничому підприємству «ВАНТ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 1а, к.8, код ЄДРПОУ 30522923) орендоване майно за договором оренди обладнання № 01 від 03.08.2004р. та актами прийому-передачі майна, які були підписані сторонами 04.08.2004р. та 23.11.2007р. та передати його по акту прийому-передачі Комунальному підприємству «Київкультурасервіс»(04111, м. Київ, вул. Тешебаєва, 60-а, код ЄДРПОУ 32049230) .

Стягнути з Комунального підприємства «Київкультурасервіс»(04111, м. Київ, вул. Тешебаєва, 60-а, код ЄДРПОУ 32049230) на користь Приватного Науково-дослідного виробничого підприємства «ВАНТ»(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 1а, к.8, код ЄДРПОУ 30522923) 187 (сто вісімдесят сім) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Приватному Науково-дослідному виробничому підприємству «ВАНТ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 1а, к.8, код ЄДРПОУ 30522923) з Державного бюджету України 1325 (одну тисячу триста двадцять пять) грн. зайво перераховане державне мито. Оригінал платіжного доручення № 19 від 21.06.2011 знаходиться в матеріалах справи № 4/478.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення збитків у сумі 2000,00грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 20.12.2011р.