Рішення № 20523641, 01.12.2011, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
01.12.2011
Номер справи
6/434
Номер документу
20523641
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/43401.12.11 За позовомОСОБА_1 До Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація

2. ОСОБА_2

3.ОСОБА_3

Провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, скасування державної реєстрації змін до статуту товариства, визнання чинної редакцію статуту товариства

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивачаОСОБА_4 за дов.

від відповідачане з`явились

від третіх осіб не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернувся з позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»від 29.08.2011 р. в частині виключення (виведення) зі складу учасників товариства ОСОБА_1, зафіксоване протоколом №5 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»від 29.08.2011 р.; скасування державної реєстрації змін до статуту товариства, що відбулася 01.09.2011 р. на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 29.08.2011 р.; визнання чинною редакції статуту товариства, затвердженої загальними зборами учасників 02.03.2010 р. (протокол № 3).

Позовні вимоги мотивовані тим, що загальні збори учасників відповідача від 29.08.2011 р. були проведені з порушенням порядку їх скликання, за відсутності кворуму, а прийняті рішення порушують права позивача.

Ухвалою суду від 06.10.2011 р. порушено провадження у справі № 6/434, розгляд останньої призначено на 31.10.2011 р. та залучено до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 31.10.2011 р. розгляд справи було відкладено на 17.11.2011 р..

Представники третіх осіб у судове засідання 17.11.2011 р. не зявились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 06.10.2011 р. про порушення провадження у справі не виконали.

Від відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю у звязку зі зміною місцезнаходження.

На момент подачі позову за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача було: м. Київ, проспект Ватутіна, будинок 24, квартира 76.

Оскільки, відповідно до ст. 17 ГПК України справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду, клопотання судом відхилене як необґрунтоване.

У звязку з неявкою третіх осіб у судове засідання судом оголошено перерву у судовому засіданні до 01.12.2011 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, направивши суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням його представника на лікарняному.

Клопотання судом відхилено, оскільки стороною у спорі, що розглядається господарським судом, є юридична особа, а не її представник, остання не позбавлена можливості направити для захисту своїх інтересів іншого представника.

Треті особи явку представників в судове засідання не забезпечили, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.08.2009 р. Дніпровською районною державною адміністрацією було зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»(далі - Товариство).

Відповідно до статуту Товариства в редакції 2010 р. ОСОБА_1 є учасником Товариства з часткою в статутному капіталі 37,5 %.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом.

29.08.2011 р. відбулись загальні збори учасників Товариства, рішення яких оформлені протоколом № 5 від 29.08.2011 р.. Даними зборами прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства за систематичне невиконання зобовязань перед Товариством, провести всі розрахунки з ОСОБА_1 в строк до 12 місяців з дня його виключення.

Також вказані збори Товариства прийняли рішення про поповнення статутного капіталу, перерозподіл часток та затвердження та підписання нової редакції статуту Товариства.

Підставою для виключення ОСОБА_1 зазначено систематичне невиконання ним прийнятих на себе обовязків та перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства.

Згідно зі ст. 64 Закону України «Про господарські товариства»учасника може бути виключено з числа засновників, якщо він систематично не виконує або неналежним чином виконує обовязки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, при цьому йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано обґрунтованих доказів неналежного виконання обовязків позивачем.

Вищевказане свідчить про відсутність тих підстав, з якими Закон повязує виключення учасника з товариства, тобто свідчить про незаконність виключення позивача.

Незаконність виключення позивача з Товариства має наслідком незаконність рішення, прийнятого зборами 29.08.2011 р., про затвердження і підписання нової редакції статуту та проведення державної реєстрації змін.

Посилання позивача на проведення загальних зборів за відсутності кворуму з посиланням на п. 9.3 статуту Товариства, яким визначено правомочність загальних зборів за присутності учасників, що володіють у сукупності більш як 65 відсотками статутного капіталу не приймається судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Дана норма носить імперативний характер, а тому положення статуту суперечать закону та не підлягають застосуванню.

Частиною 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Всупереч вимогам ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»позивача не було своєчасно та належно повідомлено про проведення загальних зборів учасників, які відбулись 29.08.2011 р..

Таким чином суд вважає, що діями відповідача права позивача, як учасника Товариства були порушені, що є підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 5 від 29.08.2011 р. про його виключення.

Виключний перелік справ, підвідомчий господарським судам, визначений ст. 12 ГПК України, яка носить імперативний характер.

Вимога про скасування державної реєстрації змін до установчих документів на підставі рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»від 29.08.2011 р., оформленого протоколом № 5, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Порядок скасування державної реєстрації змін до установчих документів передбачено ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003, № 755-IV.

Даною нормою передбачено, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису (ч. 2 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»).

Згідно з ч. 13 ст. 29, ч. 1-5 ст. 25, ч. 2-3 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»функції щодо реєстрації змін до установчих документів здійснює державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень

Таким чином, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи є похідною дією від постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, і полягає у внесенні державним реєстратором, як субєктом владних повноважень, до Єдиного державного реєстру запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Отже, на даний час права позивача щодо скасування державної реєстрації нової редакції статуту Товариства, затвердженої загальними зборами 29.08.2011 р., не є порушеними та відповідачем за вказаною вимогою не є Товариство.

Також позивач просить визнати чинною редакцію статуту Товариства, затверджену загальними зборами учасників 02.03.2010 р., оформленого протоколом № 3.

Підставою для набуття права на частку у статутному капіталі Товариства є рішення Товариства про розподіл часток.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту субєктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.

Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.

Законом в даному випадку не передбачено такого способу захисту прав, як визнання чинним.

Відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України статут Товариства затверджується його учасниками. Зміст установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю визначено ст. 4, ст. 51 Закону України «Про господарські товариства»а також ст. 143 ЦК України. Згідно з ними розмір статутного капіталу з визначенням розміру частки кожного з учасників товариства є необхідними даними, які повинен містити статут товариства з обмеженою відповідальністю.

В свою чергу, норми даних законодавчих актів (ст. 145 ЦК України та ст. 59 Закону України «Про господарські товариства») до виключної компетенції загальних зборів учасників відносять внесення змін до статуту товариства, зміну розміру його статутного капіталу, встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів.

Таким чином, виключно до компетенції загальних зборів учасників віднесені повноваження щодо затвердження статуту, зміну розміру часток, у тому числі і їх перерозподілу.

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з цього, оскільки до компетенції суду не віднесені повноваження щодо прийняття рішень, які відповідно до закону належать до компетенції інших органів, суд, як орган державної влади, зобовязаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем доведено порушення його прав як учасника Товариства та вимог законодавства при проведені загальних зборів 29.08.2011 р., оформлених протоколом № 5, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання недійсним рішення загальних зборів про виключення позивача зі складу учасників Товариства.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»(69095, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 114, оф. 13, код 36602239), оформлені протоколом № 5 від 29.08.2011 р..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АМК-Груп»(69095, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 114, оф. 13, код 36602239) на користь ОСОБА_1 (04205, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 20.12.2011 р..

Попередній документ : 20523593
Наступний документ : 20523647