Рішення № 20522732, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/28412.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»

Простягнення 6886, 22 доларів США

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 04.01.2011 р.

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бухта Изобилия”про стягнення 5947, 60 доларів США (47418, 43 грн.) кредитної заборгованості, 925, 20 доларів США (7376, 34 грн.) заборгованості по процентам, 12, 16 доларів США (96, 05 грн.) пені за прострочення сплати кредиту та 1, 26 долар США (10, 04 грн.) пені за прострочення сплати процентів у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором № 11209147000 від 04.09.2007 р. та додаткової угоди № 2 до нього.

Ухвалою суду від 28.09.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/284 та призначено її розгляд на 17.10.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2011 р. заявив клопотання про відкладення розгляду даної справи з метою надання йому можливості належним чином підготуватися до наступного судового засідання.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній””і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 28.09.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 17.10.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 28.11.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог увал суду у даній справі надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 28.11.2011 р., представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

Враховуючи наведене, з метою витребування у позивача додаткових доказів у справі, а також у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи.

У судовому засіданні 12.12.2011 р. представник позивача надав суду додаткові пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

У судовому засіданні 12.12.2011 р. Господарський суд міста Києва оголосив вступну та резолютивну частину рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», (надалі за текстом - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агама-Трейд»(позичальник) був укладений кредитний договір № 11209147000 від 04.09.2007 р. (надалі за текстом кредитний договір, або договір), відповідно до умов якого банк зобовязався надати позичальнику, а позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 37372 доларів 00 центів США у порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 188728 гривень 60 копійок за курсом Національного банку України на день укладання цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є кредитним договором.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 1.4. договору, цільове призначення (мета) кредиту: на придбання трьох автомобілів Chevrolet Aveo, 2007 року випуску.

Пунктом 1.2. договору № 11209147000 від 04.09.2007 р. визначено термін кредитування: надання кредиту здійснюється з 04.09.2007 року. Позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. договору.

Підпунктами 1.3.1., 1.3.2. пункту 1.3. даного договору передбачено, що за користування кредитними коштами за цим договором встановлюється процента ставка в розмірі 11,0 (одинадцять) % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5 (шістнадцять цілих пять десятих) % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

Згідно з підпунктом 1.3.4. договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360»відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України.

У відповідності до пункту 1.3.5. договору, позичальник зобовязується сплачувати проценти у строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом.

Пунктом 1.3.6. договору визначено, що позичальник сплачує банку комісію за надання кредиту в розмірі 1,99 процентів від суми фактично отриманих кредитних коштів за договором. Комісія нараховується у національній валюті і сплачується у день надання кредитних коштів, згідно умов договору.

Відповідно до пункту 1.3.7. договору, позичальник сплачує банку комісію за дострокове зарахування коштів на позичковий рахунок при достроковому погашенні кредиту за ініціативою позичальника у розмірі 1,5 процентів від суми дострокового погашення.

На виконання договору позивач надав Товариству з обмеженою відповідальністю «Агама-Трейд»у кредит грошові кошти у розмірі 37372, 00 доларів США, про що свідчить меморіальний ордер № 0606894838 від 04.09.2007 р.

За графіком погашення кредиту, який є додатком № 1 до кредитного договору, сплата платежів передбачена до 03.09.2013 р.

05.01.2010 р. між ТОВ «Агама-Трейд»(позичальник), ТОВ «Бухта Изобилия»(новий позичальник) та Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк»(банк) була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору, відповідно до якого відбулась заміна позичальника за кредитним договором.

У відповідності до пункту 3 вказаної додаткової угоди № 2 від 05.01.2010 р., сторони домовились, що відповідно до умов договору на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника перед банком за строковою сумою основного боргу складає 23356 доларів США 30 центів, що дорівнює 186500, 05 грн., за використання кредитних коштів за договором встановлена процентна ставка в розмірі 13% річних.

У звязку з тим, що упродовж періоду з 05.01.2010 р. до 31.03.2010 р. новим позичальником була порушена умова щомісячного погашення кредиту та сплати процентів за користування, на виконання розділу 9 кредитного договору, позивач надіслав відповідачу листа № 135-12/274 від 22.04.2010 р., в якому повідомив про встановлення нових процентних ставок з 07.05.2010 р., а саме - 15% річних.

Враховуючи наведене, у звязку з порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобовязань, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з ТОВ «Бухта Изобилия»5947, 60 доларів США кредитної заборгованості, 925,20 доларів США заборгованості по процентам, 12,16 доларів США пені за прострочення сплати кредиту та 1,26 доларів США пені за прострочення сплати процентів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобовязання це зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів та пояснень випливає, що відповідач взяті на себе зобовязання з погашення кредиту та сплати процентів за користування порушив, у звязку з чим станом на день розгляду справи в суді кредитна заборгованість ТОВ «Бухта Изобилия»становить 5947, 60 доларів США, а заборгованість по процентам 925,20 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Представник відповідача дані суми не заперечив, доказів у їх спростування суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 5947, 60 доларів США кредитної заборгованості, що за курсом НБУ станом на 07.09.2011 р. становить 47418, 43 грн., та 925,20 доларів США заборгованості по процентам, о за курсом НБУ станом на 07.09.2011 р. становить 7376, 34 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»в цій частині підлягає задоволенню.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд також стягнути з відповідача 12, 16 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.09.2011 р. становить 96, 95 грн. та 1, 26 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.09.2011 р. становить 10,04 грн. пені за прострочення сплати процентів, що передбачено пунктом 7.12. кредитного договору, відповідно до якого за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобовязаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360»(метод «факт/360»передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Таким чином, стягненню з ТОВ «Бухта Изобилия»підлягають 12, 16 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.09.2011 р. становить 96, 95 грн. та 1, 26 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.09.2011 р. становить 10,04 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Враховуючи вищевикладене, позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»підлягає задоволенню повністю.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»(вул. Обсерваторна, 23, кв. 17, м. Київ, 04053, код 36283939) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(проспект Московський, 60, м. Харків, 61050, поштова адреса: вул. Горького, 170/172, м. Київ, 03157, код 09807750) 5947 (пять тисяч девятсот сорок сім) доларів 60 центів США кредитної заборгованості, що за курсом НБУ станом на 07.09.2011 р. становить 47418 (сорок сім тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 43 коп., 925 (девятсот двадцять пять) доларів 20 центів США заборгованості по процентам, що за курсом НБУ станом на 07.09.2011 р. становить 7376 (сім тисяч триста сімдесят шість) грн. 34 коп., 12 (дванадцять) доларів 16 центів США, що за курсом НБУ станом на 07.09.2011 р. становить 96 (девяносто шість) грн. 95 коп., 1 (один) долар 26 центів США, що за курсом НБУ станом на 07.09.2011 р. становить 10 (десять) грн. 04 коп. пені за прострочення сплати процентів, 549 (пятсот сорок девять) грн. 02 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

16.12.2011 р.