Рішення № 20522735, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/28307.12.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» Простягнення 34233, 71 грн. Суддя Гавриловська І.О. У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Несвіт М.О.

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал»про стягнення 25 949, 89 грн. основного боргу, суму трьох процентів річних в розмірі 1925, 91 грн. та 6357, 51 грн. інфляційних нарахувань у звязку з навиокнанням відповідачем зобовязань за договором про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії № 20/07ФП від 01.06.2007р. та ковер-нотом № 127-Т/08-2 від 25.03.2008 р.

Ухвалою суду від 28.09.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/283 та призначено її розгляд на 17.10.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судове засідання 17.10.2011 р. не зявився, витребуваних ухвалою суду від 27.09.2011 р. документів не надав. Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 17.10.2011 р. надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю його уповноваженого представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні, яке суд відхилив.

Представник відповідача у дане судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.10.2011 р., яке підтверджує отримання відповідачем 05.10.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

У звязку з незявленням представників сторін у призначене судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 28.09.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 17.10.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 28.11.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 17.10.2011 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у дане судове засідання не зявився, вимог ухвал суду у даній справі не виконав, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.10.2011 р., яке підтверджує отримання відповідачем 25.10.2011 р. ухвали від 17.10.2011 р. у даній справі.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 08.11.2011 р. від відповідача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду даної справи у звязку з неможливістю його уповноваженого представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні через перебування його у відрядженні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також позивачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребувані судом докази через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи. Проте позивач наданими йому процесуальними правами не скористався. Крім того, позивач не обґрунтував та не надав доказів неможливості його представника бути присутнім у даному судовому засіданні, у звязку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 28.11.2011 р., представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи до 07.12.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання в черговий раз не зявився, відзиву на позов суду не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо документів для розгляду справи по суті, тоді як відповідач належним чином повідомлений про судове засідання, то за таких обставин Господарський суд міста Києва вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи документами.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Страховий капітал»та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Оранта-Січ»укладено договір про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії № 20/07ФП від 01.06.2007р.

Згідно з пунктом 1.1. цього договору, його предметом є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необовязковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обовязки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).

У відповідності до пункту 1.2. договору про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії № 20/07ФП від 01.06.2007р., на підставі цього договору сторони можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожен конкретний договір перестрахування незалежним від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного сторонами.

25.03.2008 р. між сторонами було укладено ковер-нот (договір-перестрахування) № 127-Т/08-3, за яким позивач передав у перестрахування ризик за договором страхування транспортного засобу від 20.03.2008 р. № 22, укладеним Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Оранта-Січ»з ОСОБА_1.

За вказаним ковер-нотом № 127-Т/08-2 від 25.03.2008 р. передбачено факультативне пропорційне перестрахування у звязку із страхуванням майнових інтересів ОСОБА_1, повязаних із зберіганням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом MERCEDES BENZ S500, 2001 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1; термін страхування та термін перестрахування: з 21.03.2008 р. до 20.03.2009 р., страхова сума 340000, 00 грн., узгоджений тариф 4,1%. При цьому власне утримання страховика передбачено у розмірі 29,41 %, що становить 100000, 00 грн., а відповідальність перестраховика 17,64%, що становить 60000, 00 грн. Премія для перерахування перестраховику передбачена у розмірі 2460, 00 грн. і перераховується двома платежами: 1303, 00 грн. до 10.04.2008 р. та 1157, 00 грн. до 01.05.2008р.

На виконання наведених умов ковер-ноту, позивач перерахував відповідачу відповідну перестрахувальну премію у розмірі 2460, 00 грн. в наступному порядку: 1157, 00 грн. платіжним дорученням № 201 від 21.04.2008 р. та 1303, 00 грн. платіжним дорученням № 189 від 17.04.2008р.

26.09.2008 р. до позивача із заявою № 131 про страхову виплату звернувся страхувальник ОСОБА_1 у звязку з настанням 26.09.2008 р. страхової події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю транспортного засобу MERCEDES BENZ S500, 2001 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і внаслідок якої вказаному автомобілю було завдано пошкодження.

Позивачем відповідно до правил страхування позивача та умов договору страхування № 22 від 20.03.2008 р. було врегульовано заявлений збиток та складено страховий акт від 11.12.2008 р., на підставі якого виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 147049, 89 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером № 724 від 30.12.2008 р. на суму 21800, 00 грн. та платіжними дорученнями: № 203 від 30.12.2008 р. на суму 20000, 00 грн., № 2 від 12.01.2009 р. на суму 25000, 00 грн. № 15 від 15.01.2009 р. на суму 50000, 00 грн. та № 24 від 20.01.2009 р., а також розпорядженнями на виплату.

Згідно з пунктом 3.3.1. договору про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії № 20/07ФП від 01.06.2007р., перестраховик зобовязався перерахувати перестрахувальнику (або за його заявою страхувальнику (вигодонабувачу) страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього договору і конкретного договору перестрахування, у термін, передбачений цим договором, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахування.

У відповідності до пункту 8.1. договору про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії № 20/07ФП від 01.06.2007р., при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або за дорученням перестрахуваника страхувальнику (вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника комплекту документів, передбаченого цим пунктом договору, якщо інше не обумовлено конкретним договором перестрахування.

Згідно з пунктом 19 ковер-ноту № 127-Т/08-2 від 25.03.2008 р., при настанні страхової події перестраховик зобовязаний здійснити виплату частки страхового відшкодування протягом 10 банківських днів після отримання необхідних документів.

Листом від 03.02.2009 р. № 4-25/487 відповідачу було направлено вимогу перерахувати 25949, 89 грн., що складає частину відповідача у страховому відшкодуванні. При цьому до листа було додано копії платіжних доручень, копії розпоряджень на виплату, копію страхового акту, копію висновку спеціаліста, копія авто товарознавчого дослідження, копія заяви на виплату страхового відшкодування, копія заяви про перерахування страхового відшкодування на карточку, копія договору страхування, копія додаткової угоди, посвідчення водія та технічного паспорту, копія довідки ДАІ (форма № 3), копія постанови суду, копія запиту в банк, копія паспорту та ідентифікаційного податкового номеру, копія ковер-ноту та копія повідомлення.

Проте дана вимога була залишена відповідачем без відповіді та реагування. У звязку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал»про стягнення 25 949, 89 грн. основного боргу, суму трьох процентів річних в розмірі 1925, 91 грн. та 6357, 51 грн. інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Внаслідок укладання спірного договору між сторонами згідно статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір перестрахування за своєю суттю є договором страхування, що укладається між спеціальними субєктами і обєктом якого є, ризик виконання частини своїх обовязків перед страхувальником у іншого страховика. Таким чином, до такого договору мають застосовуватись загальні положення про договір страхування.

Правовідносини у сфері страхування регулюються главою 67 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, Законом України “Про страхування”, за змістом яких сторонами за договором страхування є страховик та страхувальник, між якими в силу договору страхування виникають цивільні зобовязання. Згідно статті 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика, перестраховика, ризик виконання частини своїх обовязків перед страхувальником. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про страхування" перестрахуванням є страхування одним страховиком, цедентом, перестрахувальником, на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обовязків перед страхувальником у іншого страховика, перестраховика, резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно із законодавством України, в якій він зареєстрований.

Отже, як вбачається з частини 1 статті 12 Закону України "Про страхування", у разі настання страхового випадку у перестраховика виникають певні зобовязання, зокрема, виплатити свою частину страхового відшкодування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що коли у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до пункту 8.1. договору про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії № 20/07ФП від 01.06.2007р., при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або за дорученням перестрахуваника страхувальнику (вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника комплекту документів, передбаченого цим пунктом договору, якщо інше не обумовлено конкретним договором перестрахування.

Згідно з пунктом 19 ковер-ноту № 127-Т/08-2 від 25.03.2008 р., при настанні страхової події перестраховик зобовязаний здійснити виплату частки страхового відшкодування протягом 10 банківських днів після отримання необхідних документів.

Таким чином, відповідач після отримання необхідних документів зобовязаний був протягом 10 банківських днів перерахувати позивачу належну до сплати свою частку страхового відшкодування, проте цього не здійснив.

За таких обставин, враховуючи те, що судом встановлено неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо сплати належної частки в порядку перестрахування за договором про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії № 20/07ФП від 01.06.2007р. та ковер-нотом № 127-Т/08-2 від 25.03.2008 р. в розмірі 25949, 89 грн., а також те, що відповідачем в розумінні статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не надані жодні належні докази, які б спростовували позовні вимоги, або підтверджували належне виконання зобов'язання за договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 25949, 89 грн. визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта-Січ»просить господарський суд також стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал»суму трьох процентів річних в розмірі 1925, 91 грн. та 6357, 51 грн. інфляційних нарахувань у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії № 20/07ФП від 01.06.2007р. та ковер-нотом № 127-Т/08-2 від 25.03.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р “Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

За розрахунком позивача, перевіреним господарським судом, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1925, 91 грн. 3% річних за період з 10.02.2009 р. до 01.08.2001 р. та 6357, 51 грн. інфляційних нарахувань за період з лютого 2009 року до липня 2011 року включно.

З огляду на вищенаведене, позов ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал»(вул. Кропивницького, 6, кв. 2, м. Київ, 01004, поштова адреса: вул. Зоологічна, 8, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 32206908) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ»(вул. Малиновського, 16, м. Запоріжжя, 69104, ідентифікаційний код 02307292) 25949 (двадцять пять тисяч девятсот сорок девять) грн. 89 коп. основного боргу, суму трьох процентів річних в розмірі 1925 (одна тисяча девятсот двадцять пять) грн. 91 коп., 6357 (шість тисяч триста пятдесят сім) грн. 51 коп. інфляційних нарахувань, 342 (триста сорок дві) грн. 34 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

12.12.2011