Рішення № 20520192, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/41313.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"

доЗакритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Будторгсервіс"

простягнення 31461,05 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 13.12.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Закритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Будторгсервіс" 31461,05 грн. заборгованості, з яких: 25319,61 грн. основний борг, 4736,72 грн. інфляційні втрати, 1404,72 грн. 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав своїх зобовязань за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 710322 від 01.10.1999р. щодо оплати за постачання теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011р. порушено провадження у справі № 57/413 та призначено справу до розгляду на 29.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011р. відкладено розгляд справи на 13.12.2011р.

06.12.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає, що він проінформував позивача листами від 12.10.2009р. та від 30.11.2009р. про розірвання з 13.11.2009р. договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 710322 від 01.10.1999р., а тому відповідач зазначає, що у нього відсутня заборгованість за постачання теплової енергії. Також у відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 13.12.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2011р. не зявився, про причини неявки не повідомив.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.1999р. між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного підрозділу “Енергозбут Київенерго” (Енергопостачальна організація) та Закритим акціонерним товариством "Будівельно-монтажне управління "Будторгсервіс" (абонент) укладено Договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №710322.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №710322 від 01.10.1999р. постачальник зобовязаний постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п. 2.3.1 Договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №710322 від 01.10.1999р. абонент зобовязаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2.

Згідно Додатку №1 до Договору сторонами погоджено обсяги постачання теплової енергії.

Додатком №3 до Договору визначено тарифи на теплову енергію.

Додатком №3 до Договору визначено порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 Додатку №4 до Договору абонент щомісяця з 12 по 15 число отримує в Районному відділі теплозбуту №4 за адресою: вул. І. Лепсе, буд. 22, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення куди включені вартість теплової енергії вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до умов п. 3 Додатку № 4 до Договору абонент виконує сплату за вказаними у п. 2 цього Додатку документами не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобовязання за Договором на постачання теплової енергії в гарячій воді №710322 від 01.10.1999р., тоді як відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, внаслідок чого за жовтень-листопад 2009р. у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 25319,61 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, обліковими картками (табуляграмами), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором на постачання теплової енергії в гарячій воді №710322 від 01.10.1999р. та Додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію не здійснив.

Згідно розрахунку позивача заборгованість за спожиту теплову енергію за Договором на постачання теплової енергії в гарячій воді №710322 від 01.10.1999р. за жовтень-листопад 2009р. складає 25319,61 грн.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві, що відповідач проінформував позивача листами від 12.10.2009р. та від 30.11.2009р. про розірвання з 13.11.2009р. договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 710322 від 01.10.1999р., а тому відповідач зазначає, що у нього відсутня заборгованість за постачання теплової енергії, то суд не бере вказані заперечення до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.4. Додатку №7 до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 710322 від 01.10.1999р. сторонами погоджено умови припинення подачі теплової енергії у випадку письмового звернення абонента про відключення, згідно якого самовільне відключення абонентом систем теплоспоживання без дозволу позивача забороняється; відключення виконується по наряду позивача з оформленням акту пломбування.

З акту фіксації припинення фактичного споживання комунальних послуг від 12.11.2009р. вбачається, що відповідач в односторонньому порядку припинив споживання теплової енергії у гарячій воді без погодження з позивачем.

Тобто, даний акт складено з порушенням вимог п. 1.4. Додатку №7 до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 710322 від 01.10.1999р. оскільки здійснений в односторонньому порядку, без дозволу та наряду позивача. Окрім того, як встановлено вище судом, позивачем належним чином надано послуги з відпуску теплової енергії відповідачу у жовтні-листопаді 2010р. при чому відповідач надані послуги прийняв та заперечень щодо відпуску теплової енергії у період за жовтень-листопад 2010р. від відповідача не надходило.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 25319,61 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то вимога позивача про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 25319,61 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати у розмірі 4736,72 грн. та 3% річних у розмірі 1404,72 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як відємного, так і позитивного значення.

Як вбачається з позовної заяви та доданого до неї розрахунку позивач здійснив нарахування інфляційних втрат за період з листопада 2009року по березень 2010року на суму 1467,40 грн., з серпня 2010року по червень2011року на суму 3239,29 грн., за вересень 2011року на суму 30,03 грн., не врахувавши зменшення інфляційних збитків, що повязані із встановленням рівня інфляції у квітні-липні 2010року, в липні-серпні 2011року включно на рівні 99,7%, 99,4%, 99,6%, 99,8 %, 99,7 %, 99,6 % відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ “Київенерго”.

Відповідно до вірного арифметичного розрахунку, проведеного судом з урахуванням рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 3505,22 грн.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком здійсненого судом з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1339,87 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Закритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Будторгсервіс" (04070, м. Київ, вул. Волоська, 6; код ЄДРПОУ 05415585; р/р 26008013321291 Подільське відділення КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 25319 (двадцять пять тисяч триста девятнадцять) грн. 61 коп. основного боргу, 3505 (три тисячі пятсот пять) грн. 22 коп. інфляційних втрат, 1339 (одну тисячу триста тридцять девять) грн. 87 коп. 3% річних, а також судові витрати: 301 (триста одну) грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Гулевець

Дата підписання рішення 19.12.2011р.