Рішення № 20519997, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/45305.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Аптека «Невід»

простягнення 41 836, 95 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 04.01.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галафарм»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека «Невід» про стягнення 28650,76 грн. основного боргу, 7 926,48 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 4297,61 грн. 15% збитків, 673,16 грн. пені, та 288,94 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 42-15 від 17 червня 2011 року в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, внаслідок у відповідачем перед позивачем виникла заборгованість в сумі 28650,76 грн.

Ухвалою від 14.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.11.2011 року.

В судовому засіданні 11.11.2011 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження по справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.11.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 11.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 05.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.12.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 05.12.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галафарм»(далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека «Невід»(далі покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 42-15 (далі Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобовязується здійснити покупцеві поставку, а покупець зобовязаний прийняти у власність та оплатити відповідно до умов даного Договору лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп (далі товар), асортимент, кількість та ціна яких зазначені у видаткових накладних (Специфікаціях) постачальника, які є невідємними частинами даного Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору оплата за поставлений постачальником товар може здійснюватися покупцем у формі: повної або часткової передплати, повної або часткової оплати «по факту» постачання товару покупцеві, відстрочення платежу на різні терміни, що зазначається у кожній видатковій накладній постачальника. Покупець зобовязаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній постачальника. В разі, якщо у видатковій накладній постачальника термін оплати поставленої партії товару не вказаний, покупець зобовязаний повністю оплатити товар в строк 30 календарних днів з моменту його прийняття.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що засвідчується видатковими накладними (копії в матеріалах справи).

В свою чергу, відповідач в повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, у звязку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 28650,76 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 28650,76 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 28650,76 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.1 Договору за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати поставленого товару, до моменту остаточного розрахунку.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 5.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 673,16 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, здійснених поставок, проплат, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю.

Частиною 5 статті 225 ГК України визначено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Відповідно до частини 2 пункту 5.1 Договору в разі порушення покупцем терміну повної оплати товару більш ніж на 10 календарних днів, він зобовязаний виплатити постачальнику, окрім пені, збитки в розмірі 15% від загальної вартості товару з простроченою оплатою, а також, окремо від неустойки, відшкодувати інші збитки та витрати постачальника, повязані з притягненням покупця до виконання його грошових зобовязань за даним Договором.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 5.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача збитки в сумі 4297,61 грн.

Здійснивши перерахунок збитків з урахуванням умов Договору, норм чинного законодавства та встановленої судом суми заборгованості, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків підлягають задоволенню повністю.

Згідно частини 3 статті 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 5 статті 694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 9.6 Договору в разі прострочення покупцем повної оплати товару, отриманого від постачальника, більше ніж на 15 календарних днів, постачальник має право стягнути з покупця 0,5% від загальної вартості партії товару з простроченої повною оплатою на вищевказаний термін, за кожен день користування покупцем грошовими коштами постачальника.

Позивач на підставі пункту 9.6 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 7926,48 грн.

Здійснивши перерахунок відсотків, з урахуванням умов Договору, встановленої судом суми заборгованості та періодів нарахування визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 288,94 грн. інфляційних втрат за період з 04.08.2011 року по 10.10.2011 року включно.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням прострочення по сплаті грошового зобовязання, здійснених поставок, проплат, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають, так як за період нарахування визначений позивачем виходить невідємний індекс інфляції.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека «Невід»(місцезнаходження: 01133, м. Київ, Печерський р н, бульв. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 31569632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм»(місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво Святошинський р н, м. Вишневе, вул. Київська, 6; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 30886474) 28 650 (двадцять вісім тисяч шістсот пятдесят) грн. 76 коп. основного боргу, 7 926 (сім тисяч девятсот двадцять шість) грн. 48 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 4297 (чотири тисячі двісті девяносто сім) грн. 61 коп. збитків, 673 (шістсот сімдесят три) грн. 16 коп. пені, 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 48 коп. - державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

12.12.2011 року