Рішення № 20519993, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/41713.12.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця 2000"

простягнення 32882,55 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (Дов.);

Від відповідача:зявився.

У судовому засіданні 13.12.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнер" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця 2000" 32882,55 грн. за договором № 54 від 12.04.2005р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором купівлі-продажу №54 від 12.04.2005р. в частині оплати за переданий товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011р. порушено провадження у справі № 57/417 та призначено справу до розгляду на 29.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 57/417 відкладено на 13.12.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.12.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві. Також позивачем надано пояснення по справі №57/417, згідно яких позивач зазначає, що відповідач вартість поставленого товару на загальну суму 55673,10 грн. оплатив частково у розмірі 22790,55 грн., таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 32882,55 грн. (55673,10-22790,55).

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2011р. не зявився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №17502801.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.04.2005р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №54, відповідно до п. 1. 1 якого позивач зобовязався поставити товар, а відповідач прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 14 календарних днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 55673,10 грн., що підтверджується видатковими накладними №ВН-К45926 від 29.10.2010р. на суму 15969,41 грн., №ВН-К45927 від 29.10.2010р. на суму 17223,37 грн., №ВН-К47365 від 09.11.2010р. на суму 22480,32 грн. та генеральною довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей виданою на імя Ащаулова Владислава Миколайовича та Мілієнко Геннадія Анатолійовича.

Відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу №54 від 12.04.2005р. за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 32882,55 грн. (55673,10-22790,55).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання 13.12.2011р. не зявився, письмових пояснень чи доказів оплати заборгованості за поставлений товар не надав.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 32882,55 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 32882,55 грн. заборгованості за поставлений товар, на підставі Договору купівлі-продажу №54 від 12.04.2005р., підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця 2000" (юридична адреса: 02160, м. Київ, вул. пр. Воззєднання, буд. 1; код ЄДРПОУ 31168778, р/р 2600519588001 в АБ «Київська Русь»МФО 319092, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (юридична адреса: 02192, м. Київ, вул. Миропільська, буд. 4; код ЄДРПОУ 32559075; р/р 26001044949001 ПАТ АБ "Бізнес Стандарт" в м. Києві, МФО 339500) 32882 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 55 коп. основного боргу, а також судові витрати: 328 (триста двадцять вісім) грн. 82 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Гулевець

Дата підписання рішення 19.12.2011р.