Рішення № 20519992, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/40013.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансера"

доПриватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс"

простягнення 141953,92 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1. (Дов.), ОСОБА_2. (Дов.).

Від відповідача:ОСОБА_3 (Дов.); ОСОБА_4 (Дов.).

У судовому засіданні 13.12.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансера" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" 141953,92 грн. заборгованості за поставлений товар позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2011р. порушено провадження у справі № 57/400 та призначено справу до розгляду на 08.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 57/400 відкладено на 02.12.2011р.

В судовому засіданні 02.12.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 13.12.2011р.

02.12.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" надійшло клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 7 ст. 811 ГПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу подано відповідачем також в Київському апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги.

Таким чином при розгляді справи здійснюється фіксування судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 13.12.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2011р. надав суду клопотання про зупинення провадження у справі №57/400 до вирішення повязаної з нею справою №31/370 за позовом Військової частини А1352 до Закритого акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" про стягнення суми завищеної вартості робіт 361710 грн., яка розглядається в Господарському суді міста Києва.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Однак суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи обставини справи, дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №57/400 до вирішення справи №31/370 за позовом Військової частини А1352 до Закритого акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" предметом спору якої є стягнення суми завищеної вартості робіт 361710 грн., з огляду на неповязаність вказаних справ.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №57/400.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з усною домовленістю між сторонами, позивач взяв на себе зобовязання поставити відповідачу товар, а відповідач зобовязаний був прийняти та оплатити зазначений товар.

Позивачем виставлено рахунок на оплату товару №21 від 02.12.2009р. на суму 475528,14 грн.

Відповідачем отримано товар на суму 351151,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №11 від 22.12.2009р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії 12ААА №224628 від 21.12.2009р. виданою на імя Костецького Ю.Б. Вартість отриманого товару згідно видаткової накладної №11 від 22.12.2009р. відповідач оплатив, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Згідно з видатковою накладною №3 від 21.01.2010р. відповідач отримав від позивача товар на суму 124376,94 грн., що також підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії 12ААА №224666 від 18.01.2010р. виданою на імя Стельмаха Олександра Олексійовича.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковою накладною № 3 від 21.10.2010р., підписаною сторонами. Відповідно до цього договору позивач зобовязався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем на адресу відповідача відправлено вимогу №100226-1 від 26.02.2010р. в якій позивач просить відповідача оплатити заборгованість у сумі 124376,94 грн. за поставлений товар.

Відповідач отриману вимогу 27.02.2010р., що підтверджується відміткою про отримання на вказаній вимозі, залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, у звязку з несплатою заборгованості за поставлений товар відповідно до видаткової накладної №3 від 21.01.2010р., позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 124376,94 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 124376,94 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 124376,94 грн. заборгованості за поставлений товар, отриманий на підставі до видаткової накладної №3 від 21.01.2010р., підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 11612,89 грн. та 3% річних у розмірі 5964,09 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2011р. позивачем предявлено відповідачу вимогу №16 про сплату заборгованості щодо поставленого товару.

Враховуючи приписи ст. 530 ЦК України, судом встановлено, що обовязок відповідача щодо виконання своїх зобовязань в частині сплати заборгованості у сумі 124376,94 грн. виник 07.03.2010р.

Відповідно до розрахунку, проведеного судом з урахуванням рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 11612,89 грн., заявлені позивачем.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком здійсненого судом з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 5959,87 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" (юридична адреса: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203; код ЄДРПОУ 32070105, р/р 260010332087041 в Київській міській філії ПАТ «Укрсоцбанк»в м. Києві МФО 322012, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансера" (юридична адреса: 03049, м. Київ, вул. Курська, буд. 10; поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 23; код ЄДРПОУ 36581900; р/р 260052385 у філії ПАТ "Полтава Банк" в м. Києві, МФО 322562) 124376 (сто двадцять чотири тисячі триста сімдесят шість) грн. 94 коп. основного боргу, 11612 (одинадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 89 коп. інфляційних втрат, 5959 (пять тисяч девятсот пятдесят девять) 87 коп. 3% річних, а також судові витрати: 1419 (одну тисячу чотириста девятнадцять) грн. 49 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять пять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Гулевець

Дата підписання рішення 19.12.2011р.