Рішення № 20519954, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/50705.12.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»до Малого приватного підприємства фірми «Тарас»про стягнення 14101, 48 грн., за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.02.2011р., відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 10867, 86 грн. боргу, 830, 74 грн. пені, 2173, 57 грн. штрафу, 166, 28 грн. 3 % річних та 63,06 грн. інфляційних втрат у звязку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобовязань з оплати вартості отриманого товару за договором поставки № ДТ-60-002133 від 25 листопада 2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.12.2011 року.

21.11.2011 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач фактично збільшив позовні вимоги в частині розміру пені до 849, 19 грн.

Заява позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог до розгляду судом не приймається, оскільки позивачем не надано доказів її надсилання відповідачеві, у звязку з чим, відповідач не був обізнаний про новий розмір позовних вимог та не міг подати свої заперечення з цього приводу, що в свою чергу порушує принцип рівності та змагальності сторін у господарському процесі.

Представник відповідача в судове засідання 05.12.2011 року не зявився, відзиву на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»(постачальник) та Малим приватним підприємством - фірмою «Тарас»було укладено договір поставки № ДТ-60-002133, за умовами якого постачальник зобовязався передавати у власність покупця, а покупець зобовязався прийняти і оплатити алкогольні та безалкогольні напої, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах даного договору.

Узгоджені сторонами кількість, асортимент і ціни продукції вказується в видаткових (товарних або таверно-транспортних) накладних, які є невідємною частиною даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.3. ціна даного договору визначається виходячи з загальної вартості продукції, що була поставлена на протязі строку дії даного договору.

Продукція поставляється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2000 року) адреса торгової точки покупця (п. 2.4.).

Відповідно до п. 2.5. договору поставка партій продукції здійснюється постачальником на протязі 3 робочих днів з моменту узгодження сторонами усної заявки покупця.

Покупець оплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника (п. 2.7.).

Згідно п. 2.9. договору покупець зобовязаний оплачувати кожну придбану за даним договором партію продукції не пізніше 7 календарних днів з моменту її передачі.

Поясненнями позивача та видатковими накладними № РН-60-020141 від 4 квітня 2011 року на суму 2 595, 84 грн., № РН-60-020142 від 4 квітня 2011 року на суму 933, 54 грн., № РН-60-022053 від 12 квітня 2011 року на суму 1 000, 50 грн., № РН-60-024105 від 19 квітня 2011 року на суму 6337, 98 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 10867, 86 грн.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався і має заборгованість перед позивачем у розмірі 10867, 86 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.10.2011р.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 10867, 86 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки у розмірі 10867, 86 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 166, 14 грн. 3 % річних та 63, 03 грн. інфляційних втрат (в межах заявлених позовних вимог) за уточненим розрахунком суду, який здійснений відповідно до вимог закону. В позові в частині стягнення 0, 14 грн. 3 % річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 4.1. договору сторони передбачили, що у випадку недотримання строків оплати продукції, які визначені в п.п.2.9. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0, 1 % від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочки. У випадку, якщо про строчка оплати складає більше 30 календарних днів покупець, крім того, зобовязаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Враховуючи вищевикладену норму закону та умови договору, позивачем у звязку з простроченням виконання зобовязання з оплати отриманого товару нараховано 830, 74 грн. пені та 2173, 57 грн. штрафу.

Позовні вимоги про стягнення 830, 74 грн. пені та 2173, 57 грн. штрафу у звязку з простроченням виконання встановленого договором зобовязання з оплати поставленого товару обґрунтовані та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який здійснено відповідно до вимог закону та умов договору.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства фірми «Тарас»(01103, м. Київ, вул. М. Драгомирова, буд. 8, код 19240333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»(97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вул. Садова, буд. 19, код 36499654) 10867 (десять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 86 коп. боргу, 166 (сто шістдесят шість) грн. 14 коп. 3 % річних, 63 (шістдесят три) грн. 03 коп. інфляційних втрат, 830 (вісімсот тридцять) грн. 74 коп. пені, 2173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн. 57 коп. штрафу, 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 49 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна