Рішення № 20519952, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/38107.12.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Промцемент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алфавіт трейд"про стягнення 63 013, 47 грн., за участю представників позивача ОСОБА_2, довіреність № б/н від 12.09.2011 року, відповідача ОСОБА_1 довіреність № б/н від 20.10.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 55000, 00 грн. боргу, 4581, 55 грн. пені, 2545, 17 грн. інфляційних втрат, 886, 75 грн. 3 % річних у звязку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобовязань з оплати вартості отриманого товару за договором поставки № 20/05-2 від 20.05.2010р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.10.2011 року.

У судовому засіданні 24.10.2011р. оголошувалась перерва на 14.11.2011р.

У судовому засіданні 14.11.2011р. позивачем було надано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 5 000, 00 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку зі сплатою відповідачем зазначеної суми.

07.12.2011 року через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Промцемент" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алфавіт трейд" було укладено договір поставки № 20/05 2, за умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю, а покупець зобовязався прийняти і оплатити цемент різних маро по цінам і в кількості, що вказані в затверджених сторонами специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків та є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна на товар формується в національній валюті України на базових умовах, що передбачені додатками до даного договору і не включає в себе вартість доставки товару до станції призначення. При відвантаженні товару залізничним транспортом вартість залізничного тарифу нараховується окремо і сплачується покупцем на підставі виставлених рахунків фактур разом з оплатою за товар (при попередній системі оплати) або протягом 3 банківських днів з дати виставлення рахунку, але в будь-якому разі до моменту відвантаження товару в залізничні вагони (при оплаті на умовах відстрочки платежу). Без оплати залізничного тарифу товар не відвантажується.

Згідно п. 3.1. договору постачальник зобовязується здійснити поставку товару на умовах, відповідно до «ІНКОТЕРМС-2000», сказаних в додатках до даного договору після отримання суми попередньої оплати, письмової заявки покупця і повідомлення про готовність прийняти товар.

Оплата за товар узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях до договору, які є невідємною його частиною (п. 4.1.).

Згідно п. 9.4. договір вступає в силу з моменту його підписання і скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2010р., в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобовязань по договору.

Поясненнями позивача та видатковими накладними № РН 000309 від 08.06.2010 року, № РН 000315 від 10.06.2010 року, № РН 00551 від 31.07.2010 року, № РН 00716 від 10.09.2010 року, № РН 00817 від 04.10.2010 року стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 173 593, 97 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково і на момент подання позову мав заборгованість перед позивачем у розмірі 55000, 00 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено позивачеві 5 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 5 000, 00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

01.03.2011 року та 30.08.2011 року позивач звертався до відповідача з претензіями про сплату боргу, проте відповідач на претензії не відповів та заборгованість у повному обсязі не сплатив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та на даний час має перед позивачем заборгованість у сумі 50000, 00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки обґрунтовані, проте підлягають задоволенню частково у розмірі 50000, 00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних у розмірі 886, 75 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2545, 17 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який здійснений відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 6.3. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладену норму закону та умови договору, позивачем у звязку з простроченням виконання зобовязання з оплати отриманого товару нараховано 4581, 55 грн. пені.

Позовні вимоги про стягнення 4581, 55 грн. пені у звязку з простроченням виконання встановленого договором зобовязання з оплати поставленого товару обґрунтовані та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який здійснено відповідно до вимог закону та умов договору.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алфавіт трейд"(01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 11, код 37002642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Промцемент" (83049, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Хірургічна, буд. 22А, код 36381273) 50000 (пятдесят тисяч) грн. 00 коп. боргу, 886 (вісімсот вісімдесят шість) грн. 75 коп. 3 % річних, 2545 (дві тисячі пятсот сорок пять) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 4581 (чотири тисячі пятсот вісімдесят одна) грн. 55 коп. пені, 630 (шістсот тридцять) грн. 13 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення 5 000, 00 грн. основного боргу припинити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна