Рішення № 20519949, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/50605.12.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»про відшкодування збитків у розмірі 5374, 98 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1., довіреність № 11/11 від 01.07.2011 року, відповідача ОСОБА_2., довіреність № 80-2011 від 01.01.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування у розмірі 5374, 98 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 вересня 2008 року у м. Миколаєві на вул. Космонавтів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Деу Сенс», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Форд Фієста», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4. (страхувальник позивача).

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 5374, 98 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_3 було застраховано відповідачем.

25.11.2010 року позивач направив відповідачу претензію для отримання суми страхового відшкодування в порядку регресу, проте відповіді на дану претензію не отримав, у звязку з чим, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.12.2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділення оформлення матеріалів ДТП та дізнання ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Миколаєва та постанови Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 4891/08 від 22.10.2008 року, ОСОБА_3 15.09.2008 року керуючи автомобілем «Деу Сенс», державний номер НОМЕР_1,на дорозі з круговим рухом пр. Мира та вул. Космонавтів, при зміні напрямку руху ліворуч не впевнився в безпеці та допустив бокове контактування з автомобілем «Форд Фієста», державний номер НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку ліворуч.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 4891/08 від 22.10.2008 року ОСОБА_3 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Форд Фієста», державний номер НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 2102792/05 АК від 11.07.2008 року.

Відповідно до звіту № 000354-Д-16.09.08. авто товарознавчого дослідження від 24.09.2008 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Форд Фієста», державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 6672, 59 грн.

Як вбачається з страхового акту № 10417/08/05/15, позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 5374, 98 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями платіжного доручення № 11867 від 05.11.2008 року та відомістю виплат № 242 від 05.11.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах виплаченої страховику суми право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом «Деу Сенс», державний номер НОМЕР_1, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Форд Фієста», державний номер НОМЕР_2, керував ОСОБА_3.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Деу Сенс», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_3 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Форд Фієста», державний номер НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»та ОСОБА_3 було укладено договір (поліс) № ВА/7420320 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Деу Сенс», державний номер НОМЕР_1, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. Вказаним договором передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн.

25.11.2010 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про сплату 5374, 98 грн., до якої додано усі необхідні документи для здійснення такої виплати. Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Форд Фієста», державний номер НОМЕР_2, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в розмірі 4771, 98 грн. (5374, 98 грн. (вартість матеріального збитку) 510,00 грн.(франшиза) 93, 00 грн. (вартість довідки ДАІ, яка відшкодуванню відповідачем в порядку регресу не підлягає) = 4771, 98 грн.). В іншій частині в позові слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 підїзд, код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) 4771 (чотири тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 98 коп. боргу, 1253 (одна тисяча двісті пятдесят три) грн. 15 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна