Рішення № 20519914, 07.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/15907.12.10 За позовом Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ " Надра" Миколаївське РУ

про стягнення 890 812,00 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2. - за довіреністю від 09.11.09;

від відповідача: ОСОБА_3. - за довіреністю від 13.07.10 № 13-11-14146.

07.12.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Миколаївської області передані позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства КБ "Надра" про відшкодування збитків в розмірі 890 812,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.12.09 було порушено провадження у справі № 8/308/09 за даним позовом, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.01.09.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.01.10 у справі №8/308/09 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 890 812,00 грн збитків, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати, понесені ним у зв'язку зі зверненням до суду: зі сплати державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.10 у справі №8/308/09 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства КБ "Надра" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.01.10 у справі №8/308/09 вирішено задовольнити частково, рішення суду першої інстанції - скасувати повністю, а справу скерувати за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті.

26.03.10 матеріали справи № 8/308/09 за резолюцією Голови Господарського суду м. Києва передані для розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.03.10 (суддя Пукшин Л.Г.) вирішено прийняти справу до провадження з присвоєнням їй № 40/159 та призначити справу до розгляду у судовому засіданні на 20.04.10.

Ухвалами суду від 20.04.10 та 18.05.10 відкладено розгляд справи відповідно до 18.05.10 та 27.05.10 у зв'язку з відсутністю Відповідача у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.05.10 призначено по даній справі судову інженерно-технічну будівельно технічну експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі №40/159 було зупинено.

16.06.10 представник відповідача подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.05.10 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.10 у справі № 40/159 апеляційну скаргу Відповідача на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.05.10 р. з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду.

25.08.10. на адресу суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи від 18.08.10 разом з матеріалами справи № 40/159.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.10 провадження у справі № 40/159 поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.11.10.

В судове засідання 18.11.10 представники сторін зявились, представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи. Представник позивача залишив зазначене клопотання відповідача на розсуд суду.

Суд задовольнив клопотання представника відповідача, та, керуючись ст. 77 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 07.12.10.

У судове засідання 07.12.10 представники сторін зявились, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

21.06.07 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) в особі директора філії ВАТ КБ „Надра” Миколаївського РУ ОСОБА_4., що діє на підставі Статуту ВАТ КБ „Надра”, Положення про філію ват КБ „Надра” МРУ та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5. від 14.06.07, було укладено договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6. та зареєстрований за № 1832 (далі договір оренди).

Відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає від орендодавця в платне, тимчасове користування на умовах оренди наступне нежитлове приміщення: нежитлове приміщення № 7 салону-магазину (будівельні матеріали), що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 19/2. Загальна площа орендованого майна складає 137,4 кв.м.

Відповідно до п.2.1. договору оренди орендоване майно передається орендарю для його використання у відповідності зі статутною діяльністю орендаря.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що строк оренди становить 10 років з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна в оренду. В цьому акті зазначається опис орендованого майна, технічний стан (коефіцієнт зносу), недоліки орендованого майна та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору оренди 21.06.07 на підставі акту прийому-передачі передав, а відповідач прийняв обєкт оренди у користування у задовільному стані.

Відповідно до п. 6.1 договору оренди орендар зобовязується сумлінно дотримуватись норм та правил експлуатації, технічного обслуговування орендованого майна, протипожежної безпеки.

Орендар за власний рахунок має право за письмовою згодою орендодавця проводити перебудову, реконструкцію, добудову, перепланування, модернізацію, а також проводити інші поліпшення орендованого майна (п.6.3 договору).

Згідно з п.6.3.1. договору орендодавець зобовязується протягом 10 календарних днів з дня отримання від орендаря листа, надати орендарю згоду, шляхом направлення відповідного листа підписаного особисто орендодавцем, з відображенням у ньому інформації про обсяги перебудови, яка ним погоджена з зазначенням її вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2008 року відповідачем розпочато роботи по реконструкції даху орендованого приміщення.

За твердженням позивача, при проведенні реконструкції обєкту приміщення здійснено повний демонтаж даху. Після проведення зазначених дій роботи фактично були зупинені. При цьому не проведено належної консервації обєкту реконструкції. У результаті таких дій склалася ситуація, за якої внутрішня частина орендованого приміщення в продовж осені та грудня місяця 2008 року, а також січня, лютого та весни 2009 року піддавалася шкідливій та руйнівній дії атмосферних опадів, дії низької температури. Крім того, відповідачем самовільно здійснено будівництво 12 (дванадцяти) цегляних колон у внутрішній частині приміщення.

Про стан обєкту оренди, до початку самовільної реконструкції та після її проведення, свідчать, зокрема, фото № 1 - № 9, які містяться у матеріалах справи, та технічний висновок про стан конструкції будівлі по вул. Декабристів, 19/2 (літера Б-1) у м. Миколаїв вих. № 323 від 10.04.2008 року, який виготовлений ЗАТ «Миколаївський ДІПРОМіст». Крім того, у технічному висновку зазначено, що реконструкція будівлі під приміщення банку можлива за умови розроблення проекту реконструкції ліцензованими спеціалістами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про усунення погіршення орендованого майна, що підтверджується копіями листів, направлених на адресу філії ВАТ КБ «НАДРА»Миколаївське РУ від 31.07.2008 року, від 04.08.2008 року, 20.10.2008 року, а також на адресу офісу ВАТ КБ «НАДРА» від 17.11.2008 року та 11.03.2009 року, які містяться у матеріалах справи. Вимоги, викладені позивачем в зазначених листах, станом на день вирішення спору відповідачем не виконані.

На підтвердження розміру збитків, завданих відповідачем, позивач замовив проведення розрахунку вартості відновлювальних робіт пошкодженого орендованого майна. Відповідно до проведених розрахунків розмір збитків (витрат на відновлення), завданих відповідачем в результаті самовільного та неналежного виконання робіт з реконструкції орендованого ним нежитлового приміщення, яке належить на праві приватної власності позивачу, складає 890812 грн. Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва підготовлений спеціалістами (експертами) Миколаївської торгово-промислової палати.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що фактично орендар не використовує орендоване приміщення з травня 2008 року. відповідач звернувся до позивача з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди, але орендодавець відмовився від розірвання договору. Відповідач стверджує, що позивачем листом від 15.09.07 було погоджено проведення ремонту без зауважень та пропозицій.

Відповідач зазначає, що на початку виконання ремонту орендованого приміщення архітектурною організацією було проведено експертизу (оцінку), за висновком якої орендоване приміщення потребує капітального ремонту, а у відповідності до п.5.2 договору оренди орендодавець відповідає за вади орендованого майна навіть якщо під час укладання договору він не знав про їх усунення. Тобто, сума завданих збитків є набагато меншою ніж сума позову, і орендодавець повинен був, в першу чергу, вимагати дострокового розірвання договору, а не тільки відшкодування збитків.

Таким чином суд прийшов до висновку, що спір у справі виник з тих причин, що учасники процесу не можуть дійти згоди щодо розміру збитків, завданих позивачеві внаслідок проведення відповідачем робіт по реконструкції даху будівлі, в якій знаходиться орендоване приміщення.

Здійснивши оцінку доказів, що наявні у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також: витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення відповідно до ст. 225 ГК України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

У пункті 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239) зазначено, що, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Позивач до збитків у розмірі 890 812,00 грн відносить вартість відновлювальних робіт орендованого відповідачем приміщення, пошкодженого внаслідок самовільного та неналежного виконання відповідачем робіт з реконструкції цього приміщення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Відповідно до ст. 41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. З урахуванням того, що питання про визначення розміру майнової шкоди, завданої у результаті пошкодження обєкту оренди, потребує спеціальних знань, судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

За результатами проведення судової експертизи експертом складено Висновок № 120-1308 судової будівельно-технічної експертизи від 13.08.2010 р. (далі - висновок).

Судом встановлено, що висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Оцінивши висновок за правилами ст. 43 ГПК України, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.

Висновком судової експертизи встановлено, що ринкова кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню технічного стану нежитлових приміщень до стану, в якому вони були передані в оренду за договором б/н від 21.06.07 по вул. Декабристів, 19/2 в м. Миколаєві у цінах теперішнього часу, тобто на момент дослідження - серпень 2010 р. складає 888 293 грн.

Стаття 614 Цивільного кодексу України зазначає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи, що факт проведення робіт по реконструкції будівлі, в якій знаходиться орендоване приміщення, відповідачем не заперечується, доказів надання згоди позивачем на проведення відповідного обсягу ремонтних робіт суду не надано, крім того, відповідач не надав суду належні та допустимі докази на спростування обставин, викладених в позові, так само як і власного розрахунку суми збитків, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 888293 грн., що підтверджена висновком судової експертизи № 120-1308.Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

В матеріалах справи наявний прибутковий касовий ордер № 120-1308 від 10.08.2010, яким відповідачем було сплачено 1600,00 грн. за проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) в особі філії ВАТ КБ "Надра" Миколаївське регіональне управління (54056 м. Миколаїв, просп. Миру, 46/1) з будь-якого рахунку виявленого під час виконання рішення, на користь Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) збитки в розмірі 888 293 (вісімсот вісімдесят вісім тисяч двісті девяноста три) грн 00 коп., витрати по сплаті державного мито у розмірі 8 882 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн 93 коп. та 233 грн (двісті тридцять три) грн 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 595 (одну тисячу пятсот девяноста пять) грн 20 коп. витрат за проведення судової експертизи.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 13.12.2010р.