Рішення № 20519908, 13.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.11 Справа № 2/5009/7297/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Індустрія”, смт. Кушугум Запорізької області,

про стягнення 14320, 00 грн. штрафу та додаткових зборів у розмірі 3995,64 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 595 від 28.01.2011 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 472 від 07.06.2011 р.); ОСОБА_3 (довіреність № 750 від 07.12.2011 р.);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Придніпровська залізниця” з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Індустрія” 14320, 00 грн. штрафу та додаткових зборів у розмірі 3995,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що при проходженні вантажу через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній. Згідно ст. 122 Статуту залізниць України та п. 5.5 «Правила оформлення перевізних документів», затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. № 863/5084, за невірно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту, тобто у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Через затримку вагону для проведення зважування вагону, проведення зважування вагону в статичному режимі та оформлення комерційного акту, залізницею було нараховано додаткові збори на загальну суму 3995,64 грн., про що складено акт загальної форми № 739 від 12.05.2011 р. Вартість додаткових робіт (додаткові витрати) в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України позивач визначає як збитки.

Ухвалою від 14.11.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.12.2011 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити позивачу в позові з тих підстав, що маса вантажу визначалась засобами залізниці, тому вини відповідача у неправильно зазначеній маси вантажу немає. Вважає необґрунтованим посилання позивача на п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, який передбачає приймання залізницею до перевезення вагону без перевірки маси вантажу, оскільки маса вантажу визначалась безпосередньо робітниками залізниці. Крім того зауважує, що відповідно до п. 26 вказаних Правил забороняється приймати до перевезення вантажі у вагонах, завантажених з перевищенням їх вантажопідйомності, а саме робітниками залізниці була визначена маса вантажу у спірному вагоні і він був прийнятий до перевезення. Також вказує на те, що позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, зокрема не надано витягу із Книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол форми ГУ-36, що передбачено п. п. 1, 42 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 р. № 147-ц. Крім того, зазначає, що відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги за контрольне зважування вантажу збір не нараховується.

В судовому засіданні 13.12.2011р. були присутніми представники обох сторін. За їх заявою розгляд справи здійснювався без фіксації технічними засобами.

Представники позивача та відповідача підтримали свої вимоги та заперечення, викладені відповідно в позовній заяві та у відзиві на неї.

Також представники відповідача надали суду письмове клопотання від 13.12.2011 р., в якому просили зменшити розмір штрафу до суми 5000,00 грн., враховуючи тривалі господарські звязки з позивачем та те, що вини відповідача у неправильному визначенні маси вантажу немає.

В судовому засіданні 13.12.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

У травні 2011 року зі станції Кушугум Придніпровської залізниці ЗАТ «Індустрія»здійснило відправлення вантажу кальція оксид (вапно для флюсування) навалом у вагоні №60243102 згідно накладної № 45001989 на станцію Правда Придніпровської залізниці.

Згідно даних накладної навантаження вантажу здійснювалось на 150 тонних вагонних вагах.

09.05.2011р. при контрольному зважуванні вищезазначеного вагону на 150 тонних електротензометричних вагах (держповірка вагів 20.01.2011р.) станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці в динаміці виявлено, що по документу значиться вага брутто - 91360 кг, тара 23500 кг, нетто 67860 кг, а фактично вага становить брутто 97100 кг, тара по документу - 23500 кг, нетто 73600 кг, що більше ніж по документу на 5740 кг та перевищує вантажопідйомність на 3600 кг. Вагон затримано для переважування в статичному режимі. Дані обставини зафіксовано актом загальної форми від 09.05.2011 р. № 878/Ваги.

При контрольному зважуванні вагону 10.05.2011 р. в статичному режимі на вагонних 150 тонних електротензометричних вагах (держповірка вагів 20.01.2011р.) станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці встановлено брутто 97440 кг, тара по документу 23500 кг, нетто 73940 кг, що більше ніж по документу на 6080 кг та перевищує вантажопідйомність на 3940 кг. Дані обставини зафіксовано актом загальної форми від 10.05.2011 р. № 882/Ваги

Також для засвідчення цього факту було складено комерційний акт АА №034648/156 від 10.05.2011р., в якому зазначено, що вантаж завантажений навалом нижче бортів на 30 см, рівномірно. Двері цільометалеві люка з обох сторін закриті. Слідів втрати вантажу немає. Вагон в технічному стані справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Вантажовідправник для контрольного зважування вагону не зявився. Акт підписаний представниками залізниці та вантажоодержувача.

При видачі вантажу на станції Правда Придніпровської залізниці різниці проти відомостей комерційного акту станції Нижньодніпровськ-Вузол не виявлено, що підтверджується відміткою станції призначення в розділі “Є”.

Комерційний акт ні вантажовідправником, ні вантажоодержувачем не оспорювався і не оскаржувався.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 23 Статуту залізниць і п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 цих Правил графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

Відповідно до п. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, як на станції відправлення, так під час перевезення та на станції призначення, проте не зобов'язана перевіряти масу вантажу при прийнятті до перевезення у всіх вагонах.Даною нормою встановлено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажу визначається відправником.

Обовязок заповнення перевізних документів згідно п. 2 Правил оформлення перевізних документів покладено на вантажовідправника.

Відтак, вантажовідправник в будь-якому випадку є відповідальною особою за правильне зазначення в накладній відомостей про масу вантажу.

Зі змісту залізничної накладної вбачається, що відправником зазначено ЗАТ “Індустрія”, яке є відповідачем у даній справі, та відповідно є відповідальною особою за правильність відомостей, вказаних у накладній № 45001989.

Той факт, що маса вантажу визначалась засобами залізниці, не є згідно з чинним законодавством підставою для звільнення вантажовідправника від відповідальності за правильність відомостей, що містяться у накладній.

Враховуючи, наведене, судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на відсутність його вини у неправильно зазначеній масі вантажу в накладній.

Маса вантажу визначалась залізницею на підставі договору № ПР/ДН-3-05-215/532/НЮ2430п від 30.12.2010р. Якщо відповідач вважає, що станцією порушено укладений договір, то всі претензії до станції повинен предявляти в рамках цього договору. До того ж, відповідно до п. 2.1 вказаного договору, здійснення навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу, є обовязком вантажовласника, тобто ТОВ “ Індустрія”.

Частиною 1 ст. 26 Закону України „Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить пункт 129 Статуту, відповідно до якої обставини, що можутьбути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під часзалізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць, порядок складання яких встановлюються Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334.

Комерційним актом АА №034648/156 від 10.05.2011р., складеним Придніпровською залізницею, засвідчено факт неправильного зазначення у накладній № 45001989 маси вантажу. Цей комерційний акт не є одностороннім, а підписаний крім представників залізниці, ще і представником вантажоодержувача ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського”.

Даний комерційний акт в розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та ст. 34 ГПК України є належним та допустимим доказом наявності обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, під час залізничного перевезення.

Виявлена невідповідність маси вантажу згідно акту загальної форми № 878/Ваги від 09.05.2011р., № 882/Ваги від 10.05.2011 р. та комерційного акту АА№ №034648/156 від 10.05.2011 р. з даними, зазначеними у накладній № 45001989, сталася внаслідок невірного зазначення відправником відомостей у вказаній накладній.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за невірно зазначені у накладній відомості про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, тобто у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Перевізна плата вантажу від станції Кушугум Придніпровської залізниці до станції Правда Придніпровської залізниці за відстань 173 км складає 2951,00 грн., відповідно штраф за неправильне зазначення відповідачем в накладній маси вантажу складає 2951,00 грн. х 5 = 14755,00 грн.

В позовній заяві позивач предявив до стягнення суму штрафу в розмірі 14320,00 грн. Позовних вимог позивач не уточняв (про що вказувалося в ухвалі суду від 14.11.2011 р.).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню в заявленій сумі (14320,00 грн.).

Разом із цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідачем заявлено клопотання від 13.12.2011 р. про зменшення розміру штрафу до суми 5000,00 грн., враховуючи тривалі господарські звязки з позивачем та те, що вини відповідача у неправильному визначенні маси вантажу немає.

Беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, а також ті обставини, за яких було допущено порушення, за яке стягується штраф, та те, що сума штрафу є надмірно великою порівняно з наслідками порушення і розміром самої провізної плати суд, відповідно до ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п.3 ст.83 ГПК України, вважає можливим зменшити розмір штрафу до 5000,00 грн.

У звязку з перевищенням вантажопідйомності вагону, по станції Нижньодніпровськ-Вузол було здійснено відчеплення вагону, відвантажено надлишки вантажу у вагон № 66749748 та відправлено на станцію призначення за досильною накладною № 45104023, про що було складено акт загальної форми 901/Ваги від 12.05.2011р.

Через затримку вагону для проведення зважування вагону, проведення зважування вагону в статичному режимі та оформлення комерційного акту, залізницею було нараховано додаткові збори, про що складено акт загальної форми № 739 від 12.05.2011 р.

Дані збори згідно акту складаються з плати за користування вагоном в розмірі 2268,70 грн. без ПДВ (вантажоодержувачем сплачено 1056,50 грн., різниця складає 1212,20 грн.), збору за маневрову роботу в розмірі 1248,80 без ПДВ, збору за зберігання вантажу в розмірі 631,70 грн. без ПДВ, збору за зважування в розмірі 160,50 грн. без ПДВ, довідка про перевезення телеграфом в розмірі 56,60 грн. без ПДВ, оформлення досильних перевізних документів, а саме: вартість перевізних документів 2,90 грн. без ПДВ, заповнення перевізних документів - 17,00 грн. без ПДВ.

Всього нараховано додаткових зборів за затримку вагону на суму 3995,64 грн. з ПДВ (20%).

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зокрема, часиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, віднесено додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Вартість додаткових робіт, проведених залізницею у звязку із затримкою вагону, є додатковими затратами залізниці, які виникли внаслідок порушення відповідачем покладених на нього зобовязань, та в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України є збитками перевізника і повинні відшкодовуватися особою, яка допустила правопорушення.

Враховуючи викладене, додаткові збори залізниці в розмірі 3995,64 грн. підлягають стягненню з відповідача як збитки.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача і позов було предявлено правомірно, судові витрати з розгляду справи покладаються на відповідача.

Також суд зазначає, що найменування Закритого акціонерного товариства “Індустрія” було змінено на Приватне акціонерне товариство “Індустрія”, що підтверджується статутом товариства Приватного акціонерного товариства “Індустрія”.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Індустрія” (вул. Леваневського, 2, смт. Кушугум Запорізької області, 70450, р/р 26009012910901 у відд. ВАТ «Банк Кіпру», МФО 320940, ЄДРПОУ 22117613) на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (пр. К.Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600, р/р 26006000012, ДФ АБ «Експрес-Банк, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) 5000,00 грн. (пять тисяч грн. 00 коп.) штрафу, 3995,64 грн. (три тисячі девятсот девяносто пять грн. 64 грн.) збитків, 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 29.12.2011 р.

29.12.2011