Рішення № 20519873, 27.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.11 Справа № 33/5009/7443/11

Суддя Мірошниченко М.В.

За позовом: Першого заступника прокурора м. Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр Леніна, 206)

до відповідача: Приватне підприємство «Діапазон»(69015, м.Запоріжжя, вул. Мінська, 9)

про стягнення грошових коштів

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Костяновська Ю.О. посв. від 13.01.2009р. № 152

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 16.12.2011р. № 4908/01-12 ;

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Першим заступником прокурора м.Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до господарського суду Запорізької області заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства «Діапазон»суми 276000 грн. основного боргу та суми 7032,33грн. пені внаслідок невиконання відповідачем грошового зобовязання по сплаті вартості нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу № 06/11 від 23.06.2011р.

В обґрунтування правової підстави заявленого позову позивач посилався на наявність обовязку відповідача сплатити вартість нежитлового приміщення, придбаного за договором купівлі-продажу № 06/11 від 23.06.2011р. Зокрема позивачем зазначено, що у відповідності до п.1.5 договору, повна вартість приміщення (із ПДВ) складає 276000грн. Договір було нотаріально посвідчено 23.06.2011р. Згідно до п.2.1 договору, відповідач зобовязаний внести грошові кошти протягом тридцяти календарних днів з дати нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору.

В порушення вказаного зобовязання, відповідач у встановлений договором строк грошові кошти не сплатив, внаслідок чого основний борг складає суму 276000грн. (із ПДВ).

За прострочку виконання грошового зобовязання по сплаті вартості обєкту нерухомого майна, позивачем на підставі п.7.1 договору нараховано пеню в сумі 7032,33грн.

Просить позов задовольнити.

Представниками прокуратури та позивача в судовому засіданні 27.12.2011р. підтримано доводи, викладені в позовній заяві. При цьому, представниками вказано, що грошове зобовязання не виконується відповідачем тривалий період часу, грошові кошти за придбаний обєкт від відповідача не надійшли.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2011р. порушено провадження у справі № 33/5009/7443/11, розгляд справи призначено на 27.12.2011р.

До судового засідання 27.12.2011р. представник відповідача не зявився. Про причини неявки суду не повідомив.

Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить наявне повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 28.11.2011р. та ухвала суду від 23.11.11р. із відмітками вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області .

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

За клопотанням представників прокуратури та позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 27.12.2011р. справу розглянуто по суті спірних правовідносин, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Як випливає з матеріалів справи, рішенням Запорізької міської ради № 48 від 24.12.2008р. затверджено перелік обєктів комунальної власності м.Запоріжжя, що підлягають приватизації. До цього переліку включено обєкт: нежитлове приміщення, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 45 для викупу орендарем - ПП «Діапазон».

23.06.2011р. між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орган приватизації) та Приватним підприємством «Діапазон»(Покупець) був укладений договір купівлі-продажу обєкта права комунальної власності № 06/11.

Згідно до п.1.1 договору предметом договору є передача права власності на комунальне майно шляхом приватизації способом викупу.

Обєктом приватизації є нежитлове приміщення № 16 1 поверху літ. А-2 загальною площею 192,3кв.м., розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул. Кремлівська, 45 (п. 1.2).

Згідно з п.1.3 договору, орган приватизації зобовязується передати у власність покупця обєкт приватизації, а покупець зобовязується прийняти обєкт приватизації, сплатити повну його вартість відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

У відповідності до п.1.5 договору, згідно з висновком про вартість обєкта приватизації, ціна продажу комунальної частки, яка підлягає викупу, становить 230000грн. без урахування суми податку на додану вартість. Сума ПДВ складає 46000грн.

Повна вартість обєкта приватизації складає 276000грн. (із ПДВ).

Розділом 2 договору передбачено, що розрахунки за обєкт приватизації здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Покупця на рахунок Органу приватизації протягом тридцяти (30) календарних днів з дати нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору. Строк оплати продовжується ще на 30 календарних днів за умови внесення Покупцем не менш 50 відсотків від ціни продажу обєкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно до п.3.1 договору, передача обєкта приватизації здійснюється Органом приватизації Покупцю у 3-денний строк після оплати повної вартості обєкта приватизації.

Пунктами 5.1, 5.2 договору купівлі-продажу передбачено обовязок відповідача сплатити повну вартість обєкта приватизації, зазначену в п.1.5 Договору, у строк та на умовах, установлених Розділом 2 Договору та обовязок надати Органу приватизації копію платіжного доручення супроводжуючим листом протягом 3 днів з дати перерахування коштів за обєкт приватизації.

Пунктом 7.1 договору купівлі-продажу передбачено, що у разі порушення строку оплати за обєкт приватизації, визначеного п.2.1 цього Договору, Покупець сплачує Органу приватизації пеню із сум недоїмки, яка нараховується у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Виклад умов п.1.5, п.2.1 договору купівлі-продажу із урахуванням факту того, що нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору було здійснено 23.06.2011р., відповідач зобовязаний був сплатити вартість ціни продажу обєкту 276000грн. протягом 30 календарних днів, тобто до 24.07.2011р.

Відповідач грошових коштів не сплатив, що визначено в позовній заяві та підтверджено представниками прокуратури і позивача в судовому засіданні.

Суд зауважує, що згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до приписів ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За змістом пунктів 2, 4 зазначеної статті, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено:

1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 Цивільного кодексу України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правовідносини сторін склались за договором купівлі-продажу № 06/11 від 23.06.2011р.

Згідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна стона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ст. 691 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Як свідчить ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. За змістом ч.2 ст 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач на протязі 30-ти денного строку не сплатив вартість обєкту в сумі 276000грн., тобто не виконав прийнятий за договором купівлі-продажу № 06/11 від 23.06.2011р. обовязок, тому позовна вимога про стягнення суми боргу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобовязання (у випадках, встановлених договором або законом) також є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За наявності вказаних обставин, за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання по сплаті вартості нерухомого майна, позивачем правомірно заявлено до стягнення суму 7032,33грн. пені, нарахованої у відповідності до п.7.1 договору купівлі-продажу за період прострочення платежу: з 24.07.2011р. по 26.09.2011р.

Позовна вимога про стягнення пені є законною та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову, заявленого прокурором в інтересах держави, судовий збір не сплачувався, тому з відповідача на користь державного бюджету України слід стягнути суму 5660,64грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Діапазон»(69015, м.Запоріжжя, вул. Мінська, 9, код за ЄДРПОУ 13604515, р/рахунок № 26008204189001 в ЗРУ КБ «Приватбанк»м.Запоріжжя, МФО 313399 або з інших рахунків, відкритих у банківських установах України) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр Леніна, 206, код ЄДРПОУ 37573068), рахунок № 31416544700002, Банк - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, одержувач: місцевий бюджет м. Запоріжжя, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, призначення платежу інші надходження, код платежу 24060300) суму 276000 (двісті сімдесят шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, суму 7032 (сім тисяч тридцять дві) грн. 33коп. пені.

Стягнути з Приватного підприємства «Діапазон»(69015, м.Запоріжжя, вул. Мінська, 9, код за ЄДРПОУ 13604515, р/рахунок № 26008204189001 в ЗРУ КБ «Приватбанк»м.Запоріжжя, МФО 313399 або з інших рахунків, відкритих у банківських установах України) в доход Державного бюджету (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, Банк одержувача: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, № рахунку 31210206700007) суму 5660 (пять тисяч шістсот шістдесят ) грн. 64коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України

28.12.2011 р.

Суддя М.В. Мірошниченко

28.12.2011