Ухвала суду № 20508952, 18.10.2011, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 ц - 4695 /2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Баранов В. І. Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 р.м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючогоСавченко О.В.,

суддівСтрелець Л.Г.,

Кочеткової І.В.,

при секретарі:Мосіній О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування позову зазначав, що цим виконавчим написом, вчиненим 23.12.2010 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим номером 1893 було звернуто стягнення на належний йому автомобіль марки ГАЗ 330202 ПБ ЗНГ, 2008 року випуску, колір білий, тип ТЗ - вантажний бортовий тентований, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія АРС № 085984, виданого РЕВ МРВ ДАІ України в Запорізькій області 01 липня 2009 року.

Зазначений автомобіль, в забезпечення виконання кредитного договору № 6523085 від 04.07.2008, передано в заставу відповідачу на підставі договору застави № 6523085, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського округу Запорізької області ОСОБА_7 04.07.2008 р.

За рахунок заставленого майна нотаріус ОСОБА_6 пропонувала задовольнити вимоги ПАТ «ПУМБ»у розмірі суми заборгованості за кредитом, в розмірі 100298,36 грн., заборгованості по сплаті за користування кредитом (проценти), в розмірі 1801,45 грн. та плати за вчинення виконавчого напису, в розмірі 2500 грн.

Вважає, що даний виконавчий напис є незаконним, таким, що вчинений з порушенням вимог діючого законодавства України, та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений без відповідної, передбаченої чинним законодавством, умови щодо безспірності заборгованості, не був вчинений безпосередньо на договорі застави та що позивачем жодного листа ані від відповідача, ані з нотаріальної контори не було отримано і про факт вчинення виконавчого напису йому не було відомо, що є порушенням його законних прав.

Посилаючись на вказані обставини просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати виконавчий напис, вчинений 23.12.2010 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим номером 1893.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.07.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 04.07.2008 року між позивачем (далі заставодавець) та Закритим акціонерним товариством "Перший Український банк", правонаступником всіх прав та обовязків якого згідно копії статуту /а.с.45-47/ є відповідач (далі заставодержатель), був укладений договір застави транспортного засобу № 6523100, /а.с.7-10/, за умовами якого заставою за цим договором забезпечується виконання всіх зобовязань позивача перед заставодержавтелем, що випливають з укладеного між ними кредитного договору № 6523085 від 04.07.2008 р., за яким заставодержатель зобовязався в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, надати позивачу кредит, а той зобовязався повернути кредит в розмірі 13943 доларів США, а також сплатити на користь заставодержателя проценти за користування кредитом, пені, штрафи, та всі інші суми, передбачені кредитним договором (далі основне зобовязання). Відповідно до п.1.3 договору застави, заставодавець з метою забезпечення повного виконання основного зобовязання передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, транспортний засіб: тип: вантажний бортовий тентований автомобіль, марка: АГG модель: на шасі ГАЗ 330202 ПБ ЗНГ, рік випуску: 2008, колір: білий, обєм двигуна: 2464 куб.см., номер кузова: НОМЕР_2 НОМЕР_3, реєстраційний номер: АР0962ВН, який належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданим Мелітопольським ВРЕР УМВС України в Запорізькій області 01.07.2008 р.

Пунктом 6.1 вказаного договору застави передбачено, що заставодержатель вправі звернути стягнення не предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця у випадку невиконання чи неналежного виконання основного зобовязання (як в цілому, так і в тій чи іншій його частині).

23.12.2010 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1893, за яким нотаріус пропонував звернути стягнення на вказаний вище автомобіль, належний позивачу по справі, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації автомобіля, пропонував задовольнити вимоги відповідача по справі у сумі 119099,81 грн., яка складається з заборгованості (станом на 14.12.2010 р.) за кредитом у сумі 100298,36 грн., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 18801,45 грн., та плати за вчинення виконавчого напису, що підтверджується копією виконавчого напису /а.с.12/.

16.03.2011 року головним державним виконавцем відділу ДВС Мелітопольського МУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 25068559 з примусового виконання вказаного виконавчого напису /а.с.11/.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус діяв згідно Закону України „Про нотаріат та „Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, що нотаріусу були представлені документи, які підтверджують безспірність заборгованості і те, що ОСОБА_3 був попереджений про виникнення заборгованості перед відповідачем та попереджений про звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі і шляхом вчинення виконавчого напису.

Судом встановлено, що позивач отримував від відповідача лист про існування заборгованості, про, що свідчить копія вимоги відповідача про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом від 10.03.2009 р. /а.с.43/ та копією поштового повідомлення про отримання 14.03.2009 р. позивачем цієї вимоги /а.с.44/. Отже, вимога про усунення порушень була направлена позивачу та отримана ним більш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису, що відповідає вимогам п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року.

Довод апелянта про те, що він не отримував листа від нотаріуса про факт вчинення виконавчого напису, колегія вважає безпідставним, оскільки діючим законодавством України не передбачене повідомлення нотаріусом боржника при вчиненні виконавчого напису, а відповідно до п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус при вчиненні виконавчого напису в разі порушення основного зобовязання та (або) умов іпотечного договору лише повинен переконатися, що після одержання письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, сплило тридцять днів.

Не можливо погодитися і з доводом апеляційної скарги про те, що відповідно до ст.87 Закону України „Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчий напис на документах, що встановлюють заборгованість, тобто виконавчий напис нотаріус повинен був вчиняти безпосередньо на договорі застави автомобіля, оскільки, як вказано в п.288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.); якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують без спірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

З матеріалів справи вбачається, що Банком були виконані зазначені умови, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми неустойки та процентів, зазначених у виконавчому написі, не є безспірними.

Виходячи із наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов вірного висновку про те, що виконавчий напис нотаріусом було вчинено з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку”, Закону України „Про нотаріат”, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”.

При цьому суд першої інстанції навів в рішенні відповідні доводи з посиланням на надані по справі докази та норми матеріального права.

Рішення відповідає фактичним обставинам справи, вимогам закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.

Керуючись ст. ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 липня 2011 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: