Рішення № 20508885, 08.11.2011, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6 /11 Головуючий у 1-й інстанції: Дубина Л.А.

Суддя-доповідач: Ломейко В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенко Е.А

Суддів: Ломейко В.О

Подліянової Г.С

При секретарі: Карацюпи О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Еліз», на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2009 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліз»до ОСОБА_3, третя особа: Державний департамент інтелектуальної власності, про визнання права попереднього користувача на винахід,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2008 року ТОВ «Еліз»звернулося до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій позивач просив визнати за ним право попереднього користувача на винаходи, що були запатентовані на ім'я ОСОБА_3. - патент України НОМЕР_1, дата реєстрації 15.08.2003 року на магнітопровід індукційного пристрою та спосіб його виготовлення і патент України НОМЕР_2, дата реєстрації 15.03.2005 року на магнітопровід індукційного пристрою та спосіб його виготовлення.

В позовній заяві позивач вказав, що у травні 2006 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 отримав вказані вище патенти, але винаходи, вказані у патентах до дати подачі заявок в інтересах своєї господарської діяльності в Україні та з комерційною метою добросовісно використовувалися ТОВ «Еліз», яке було створено у 1991 році, і яке з моменту свого утворення займалося розробкою та виробництвом трансформаторів і іншого промислового устаткування. Так само, протягом тривалого часу підприємством використовувалися і винаходи, які пізніше запатентував на своє ім'я відповідач. Але підприємство не зверталося до Державного департаменту інтелектуальної власності з метою визнання авторства, а добросовісно їх використовувало. Позивач вважав, що оскільки, ще до дати подання ОСОБА_3 заявки на отримання патентів на винаходи, використовувало технологічне і технічне вирішення, тотожне винаходам відповідача, то за ним має бути визнано право попереднього користувача на винаходи, запатентовані відповідачем. В ході судового розгляду позивач, 01.09.2009 року, уточнив заявлені раніше позовні вимоги, і в позовній заяві вказував, що у період 1991-1993 років у зв'зку зі зміною економічної ситуації у країні ТОВ «Еліз»було змушене зайнятися розробкою і випуском нової продукції. Директором ТОВ з моменту утворення і до 02.07.2001 був - ОСОБА_3 Працівниками Товариства під керуванням ОСОБА_3. було виготовлено відповідні креслення винаходів, здійснено комплекс заходів, що були направлені на виготовлення промислового обладнання та розробку технічних рішень, що дозволили товариству вже у 1998-1999 у промисловій кількості виготовляти трансформатори з використанням винаходів, які пізніше запатентував ОСОБА_3 Починаючи з вказаного періоду і до теперішнього часу ТОВ «Еліз» виготовляє та здійснює продаж трансформаторів, що були виготовлені з використанням запатентованих відповідачем винаходів. Позивач просив суд визнати за ним право на безкоштовне продовження використання винаходу (право попереднього користування), що запатентований на ім'я ОСОБА_3 згідно патенту України НОМЕР_2. Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2009 року у задоволені позову було відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ТОВ «Еліз»посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у звязку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги позивача не грунтуються на законі і не доведені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається і сторони не оспорюють, що ТОВ «Еліз», було створено у 1991 році, зареєстровано в ЄДРПОУ 13608660. З моменту свого утворення ТОВ «Еліз», займалося розробкою та виробництвом трансформаторів, пускорегулюючого, електротехнічного обладнання.

Як видно з позову та матеріалів справи, в своїй діяльності ТОВ «Еліз»займалося розробкою і випуском нової продукції. Були знайдені нові технічні рішення(винахди), що використовувались у виробництві трансформаторів, а саме: засіб виготовлення та виконання магнітопроводу індукційного пристрою, шо дозволяє зменшити матеріаломіскість магнітопроводу та спростити його виготовлення, а також зменшити енергетичні витрати та нагрів індукційних пристроїв з його використання. Вже у 1998-2000році ТОВ «Еліз»у промисловій кількості виготовляє трансформатори з використанням винаходу та здійснює їх продаж і ця продукція позивача сертифікована в 2000році, що підтверджується сертифікатом, видатковими накладними, довіреностями та іншими документами(а/с 6, 7-27, 51-55).

Отже, ТОВ «Еліз»використовує спірний винахід на Україні добросовісно, в інтересах своєї діяльності з комерційною метою, проте не зверталось до Державного департаменту інтелектуальної власності, з метою визнання авторства на винаходи та отримання патенту.

12 жовтня 2001року ОСОБА_3, подав заявку на винахід(корисну модель) магнітопровод індукційного пристрою та засіб його виготовлення(а/с 138) та отримав 15 березня 2005року на цей винахід патент за НОМЕР_2(а/с158).

Статтями 462, 463 ЦК України передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом. Субєктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

Оскільки ОСОБА_3, є власником об*єкта права інтелектуальної власності, а саме «винаходу магнітопровод індукційного пристрою та засіб його виготовлення,»він не визнає безоплатне право ТОВ «Еліз»на використання спірного винаходу, яке запатентовано за ним, про що свідчить його звернення до правоохоронних органів, суду(а/с 48-50, 168), то товариство має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України.

Згідно з п. 1 ст. 470 ЦК України будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Відповідно з п.1 ст. 31 Закону України "Про охорону прав на винахід та корисну модель", не визнаються порушенням прав інтелектуальної власності дії, якщо будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування). Право попереднього користування обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно було на дату подання заявки.

Тобто, для виникнення у особи права попереднього користування винаходом необхідне виконання нею таких умов, як добросовісне, в інтересах своєї діяльності та з комерційною метою використання технічного вирішення, тотожного винаходу, або ж значна та серйозна підготовка до такого використання, що мають відбуватися до дати подання іншою особою заявки на реєстрацію такого винаходу.

Як вбачається доводи позивача, що ще до 12 жовтня 2001року, дати подання ОСОБА_3, заявки до Державного департаменту інтелектуальної власності, про реєстрацію свого винаходу, ТОВ «Еліз» в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використало в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу підтверджені матеріалами справи, кресленням ААКД.671310.079СБ, ААКД.671330.001 СБ, ААКД.671330.003 СБ позивача за 1998 рік(а/с 181-201), висновками експертизи.

Так, Ленінським райсудом м.Запоріжжя 01 серпня 2006року встановлено, що ТОВ «Еліз»виготовляло і реалізувало продукцію з використанням винаходу, запатентованого ОСОБА_3(а/с 48-49). Висновком № 650, судової експертизи об*єктів інтелектуальної власності, що «креслення ААКД.671310.079 СБ, креслення ААКД.671330.001 СБ та креслення ААКД.671330.003 СБ, свідчать про те, що ТОВ «Еліз»в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використало на Україні технологічне(технічне) вирішення, тотожне заявленому ОСОБА_3, винаходу, що визначене у патенті НОМЕР_2 (назва винаходу: Магнітопровод індукційного пристрою та спосіб його виготовлення) до дати подання до Державного департаменту інтелектуальної власності заявки № 2001 106957 на винахід «Магнітопровод індукційного пристрою та спосіб його виготовлення»від 12.10.2001року ОСОБА_3

ТОВ «Еліз»в процесі виробництва продукції, а саме трансформатора типу ОСМ 1, використало всі суттєві ознаки винаходу «Магнітопровод індукційного пристрою та спосіб його виготовлення» за патентом України НОМЕР_2, запатентованого ОСОБА_3.»(а/с 123 т.1, 12-35 т.2)

Висновок № 650 судової експертизи обєктів інтелектуальної власності від 07.09.2011року, складений кваліфікованими судовими експертами, відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", узгоджується з матеріалами справи, а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Отже, з огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач довів здійснення ним до подання до Установи заявки про винахід, використання технічного вирішення, тотожного заявленому винаходу, а тому має право попереднього користування, та що права ОСОБА_3, які захищені патентом НОМЕР_2, не поширюються на його правовідносини з ТОВ «Еліз».

Крім того колегія суддів вважає, що право власності на патент НОМЕР_2 ОСОБА_3, підтверджене рішенням суду 01 серпня 2006року(а/с 48-49) і його не оспорює позивач. Проте, законом: ст.470 ЦК України, ст.31 Закону України "Про охорону прав на винахід та корисну модель", при наявності патента на винахід, будь якій особі надається право попереднього користувача на винахід, за умови дотримання зазначених в цих законах вимог. ТОВ «Еліз»скористалось цим правом та відстояло його в суді.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, спростовують висновок суду першої інстанції про незаконність позовних вимог, тому рішення суду від 22 грудня 2009 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст.ст., 209, 218, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Еліз»задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2009 року, у цій справі скасувати та ухвалити нове наступного змісту: «Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Еліз»право на безкоштовне продовження використання винаходу «магнітопровод індукційного пристрою та засіб його виготовлення», тотожне винаходу, що визначено у патенті України НОМЕР_2, зареєстрованого 15 березня 2005року на ім*я ОСОБА_3.»

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді:

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6 /11 Головуючий у 1-й інстанції: Дубина Л.А.

Суддя-доповідач: Ломейко В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частини

08 листопада 2011 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенко Е.А

Суддів: Ломейко В.О

Подліянової Г.С

При секретарі: Карацюпи О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Еліз», на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2009 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліз»до ОСОБА_3, третя особа: Державний департамент інтелектуальної власності, про визнання права попереднього користувача на винахід,

Керуючись ст.ст., 209, 218, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Еліз»задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2009 року, у цій справі скасувати та ухвалити нове наступного змісту: «Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Еліз»право на безкоштовне продовження використання винаходу «магнітопровод індукційного пристрою та засіб його виготовлення», тотожне винаходу, що визначено у патенті України НОМЕР_2, зареєстрованого 15 березня 2005року на ім*я ОСОБА_3.»

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: