Рішення № 20502923, 26.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2011 р. Справа № 5023/8500/11

вх. № 8500/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Еліт - Україна", м. Київ 3-я особа < Текст >

до ТОВ "Інтерсоллі - Плюс", с. Циркуни 3-я особа < Текст >

про стягнення 13732,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-Україна» (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсоллі–Плюс» (відповідач) з відповідача на свою користь заборгованості за поставлений товар у розмірі 13732,57 грн. відповідно до договору № КН06NK200 від 17 липня 2006 року укладеного між сторонами

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами був укладений договір про довгострокові поставки № КН06NK200 від 17 липня 2006 року. Позивач зазначає, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар згідно наступних накладних:

KH09F08433 на суму 1782,53 грн.

KH09F08480 на суму 397,01 грн.

KH09F08581 на суму 202,15 грн.

KH09F08802 на суму 299,54 грн.

KH09F08872 на суму 3757,86 грн.

KH09F08882 на суму 991,38 грн.

KH09F08906 на суму 1932,52 грн.

KH09F08999 на суму 4488,96 грн.

KH09F09056 на суму 40,87 грн.

KH09F09097 на суму 1085,44 грн.

KH09F09155 на суму 430,69 грн.

KH09F09156 на суму 90,60 грн.

KH09F09217 на суму 107,96 грн.

KH09F09260 на суму 237,82 грн.

KH09F09297 на суму 1051,76 грн.

KH09F09333 на суму 1165,94 грн.

Згідно позовної заяви позивач вказує, що поточна заборгованість відповідача перед позивачем складає 13732,57 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Між сторонами був укладений договір про довгострокові поставки № КН06NK200 від 17 липня 2006 року (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, позивач зобов'язувався на протязі дій договору поставляти відповідачу товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити такі товари на встановлених договором умовах.

Пунктом 1.2. договору було передбачено, що загальний обсяг товару визначається з урахуванням кількості асортименту (номенклатури) товару за всіма поставленими відповідно до умов договору окремими партіями товару.

Згідно п. 5.1. договору, відповідач зобов’язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом узгодженого сторонами та зазначеного у накладній строку розрахунків.

Згідно позовної заяви позивач вказує, що поточна заборгованість відповідача перед позивачем складає 13732,57 грн.

В поясненні до позовної заяви представник позивача зазначає, що між відповідачем та позивачем не було укладено інших договорів, окрім договору про довгострокові поставки № КН06NK200 від 17 липня 2006 року, тому накладні на які посилається позивач відносяться саме до цього договору.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що в матеріалах справи не має копії видаткової накладної № KH09F08433 на суму 1782,53 грн., на яку посилається позивач в своїй позовній заяві. Таким чином суд не може встановити існування заборгованості за цією накладною на суму 1782,53 грн. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 11950,04 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості за договором № КН06NK200 від 17 липня 2006 року у розмірі 11950,04 грн. не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума заборгованості у розмірі 11950,04 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 119,50 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 205,32 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

< Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсоллі» (юридична адреса: 62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, відділення «Кутузівка»; поштова адреса: 61081, м. Харків, Мерефянське шосе, 13, код ЄДРПОУ 30527104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ-Україна" (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 135, код ЄДРПОУ 20454393, р/р № 260054876 в АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335) заборгованість у розмірі 11950,04 грн., 119,50 грн. державного мита та 205,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя (підпис< Текст > Доленчук Д. О.

Рішення підписано 29.12.2011 р.