Рішення № 20502452, 22.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р. Справа № 5023/9964/11 (н.р. 42/309-10)

вх. номер 9964/11

Суддя Господарського суду Харківської області Кухар Н.М. <Текст >

при секретарі судового засідання Масаловій І.А.

за участю представників сторін:

позивач -

13.12.2011р. - ОСОБА_1 (довіреність № 78/11.5.2 від 14.02.2011р.);

22.12.2011р. - ОСОБА_2 (довіреність № 75/11.5.2 від 14.02.2011р.);

відповідач -

13.12.2011р. та 22.12.2011р. - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 07.11.2011р.);

розглянувши матеріали справи за позовом:

Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київ, 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м.Харків,

3-я особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тагіт", м.Харків,

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м.Київ, 30.09.2010р. звернувся до господарського суду з позовною заявою про звернення стягнення заборгованості за Кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007р. в сумі 69869797,24 грн. та 12568195,27 дол.США на предмет іпотеки за іпотечним договором № 115-Z/3 від 10.05.2007р.

Після уточнення позовних вимог, які були прийняті судом, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 115-Z/3 від 10.05.2007р. - нежитлову будівлю літ. "Т-5", загальною площею 10441,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Морозова, 13, яка належить ТОВ "Таміра" на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору № 115-Ю від 26.04.2007р. у розмірі 69357277,80 грн. та 12494064,12 доларів США. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Під час розгляду справи була прийнята заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, враховуючи: - застосування строку позовної давності в частині стягнення з відповідача пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.05.2009р. по 08.07.2009р., - дію мораторію в період з 09.07.2009р. по 18.11.2009р., протягом дії якого, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, - зважаючи, що пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за Кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007р. може нараховуватися за період з 18.11.2009р. по 08.07.2010 року, - відмовляючись від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.05.2009р. по 27.08.2010р. на суму прострочених процентів як плати за кредит, оскільки сторонами в договорі погоджений інший розмір процентів в разі несвоєчасного повернення кредиту, просив:

- звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 115-Z/3 від 10.05.2007р. - нежитлову будівлю літ. "Т-5", загальною площею 10441,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Морозова, 13, яка належить ТОВ "Таміра" на праві приватної власності - на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових будівель, що укладений між ТОВ "Таміра" та ВАТ Всеукраїнський Акціонерний банк, договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2440, в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору № 115-Ю від 26.04.2007р. у розмірі:

- 69357277,80 грн., з них:

- 41000000,00 грн. - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією);

- 10521452,08 грн. - заборгованість по сплаті прострочених процентів за період з 01.04.2009р. по 24.07.2010р.;

- 13344657,53 грн. - 30% річних, нарахованих за період з 28.07.2009р. по 27.08.2010р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку його повернення;

- 3403000,00 грн. - інфляційні витрати, нараховані за період з вересня 2009р. по квітень 2010р. у зв'язку з порушенням строку повернення кредиту;

- 605274,46 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 18.11.2009р. по 27.08.2010р.;

- 482893,73 грн. - інфляційні втрати, нараховані за період з травня 2009р. по квітень 2010р. у зв'язку з порушенням строку сплати процентів як плати за кредит,

та

- 12494064,12 доларів США, з них:

- 8217820,00 доларів США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією);

- 1479207,64 доларів США - заборгованість по сплаті прострочених процентів за період з 01.04.2009р. по 24.07.2010р.;

- 2711880,60 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 28.07.2009р. по 27.08.2010р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку його повернення;

- 85155,88 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 18.11.2009р. по 27.08.2010р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.07.2011р. (суддя Яризько В.О.), провадження у справі № 42/309-10 за вищевказаним позовом було припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2011р. ухвала господарського суду Харківської області від 08.07.2011р. по справі № 42/309-10 була залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011р. було задоволено касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк"; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2011р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 08.07.2011р. у справі №42/309-10 скасовано; справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2011р. справу № 42/309-10 було призначено до нового розгляду на 13.12.2011р. об 11:30 год. та справі присвоєно новий номер - 5023/9964/11 (н.р. 42/309-10).

У судовому засіданні, яке відбулося 13.12.2011р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки відповідач, ТОВ "Таміра" знаходиться на стадії ліквідації у справі господарського суду Дніпропетровської області № 29/5005/6325/2011 про визнання банкрутом ТОВ "Таміра". В обґрунтування заперечень проти позову, представник відповідача надав відзив на позовну заяву, який було долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 22.12.2011р. до 11:30 год. для більш детального ознайомлення з наданими сторонами доказами.

Після перерви представники сторін своїх позицій у справі не змінили.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача надав додаткові письмові пояснення, які були долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

26.04.2007р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (правонаступ-ником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт" (позичальником) було укладено Кредитний договір № 115-Ю про надання мультивалютної кредитної лінії.

Пунктом 1.1. Кредитного договору встановлено, що Банк (позивач) надає позичальнику грошові кошти у вигляді відзивної відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.

Надання кредиту здійснюється в гривні та доларах США в межах максимального ліміту заборгованості по кожній валюті у розмірі:

- 8217820,00 доларів США;

- 41500000,00 гривень.

Строк кредитування визначено сторонами - по 25.04.2009р. включно, з урахуванням графіків погашення.

Додатковою угодою № 1 від 27.04.2007р., Додатковою угодою № 2 від 25.07.2008р., Додатковою угодою № 3 від 31.10.2008р., Додатковою угодою № 4 від 27.11.2008р. та Додатковою угодою № 5 від 23.01.2009р. були внесені зміні до Кредитного договору № 115-Ю про надання мультивалютної кредитної лінії від 26.04.2007р.

Так, Додатковою угодою № 5 від 23.01.2009р. було внесено зміни в п. 1.1. Кредитного договору, відповідно до якого було збільшено строк кредитування - по 27.07.2009р., та збільшено плату за користування кредитом:

- в доларах США - 13,5 відсотків річних;

- в гривні - 19,5 відсотків річних.

Відповідно до п. 4.2. умов Кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити Банку плату за користування кредитом у розмірі та порядку, що встановлені Кредитним договором.

Пунктом 1.1. Кредитного договору (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 3 від 31.10.2008р.) передбачено, що за користуванням кредитом позичальник сплачує процентну ставку в розмірі 19,5 відсотків річних у гривні та 13,5 відсотків річних в доларах США.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що плата за користування кредитом нараховується з 25 числа по останній робочій день поточного місяця, виходячи із календарної кількості днів і суми отриманих коштів.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором щодо надання позичальнику грошових коштів (кредиту) шляхом надання мультивалютної кредитної лінії в сумі:

- 41500000,00 гривень;

- 8217820,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № ТR.7875.1. від 27.04.2007р. та меморіальним ордером № ТR.7876.1. від 27.04.2007р.

Однак, позичальник, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконував, а саме, станом на 27.08.2010р. позичальником порушено строк повернення кредиту, в результаті чого у нього виникла та існує заборгованість перед позивачем за основним боргом в розмірі:

- 41000000,00 грн. та простроченими процентам за користування кредитною лінією в розмірі 10521452,08 грн. за період з 01.04.2009р. по 24.07.2010р.;

- 8217820,00 доларів США та простроченими процентам за користування кредитною лінією в розмірі 1479207,64 доларів США за період з 01.04.2009р. по 24.07.2010р.

Відповідно до п. 9.1. Кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник, додатково до відсоткової ставки вказаної в п. 1.1. Кредитного договору, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми.

Крім того, відповідно до п. 9.2. Кредитного договору, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, а також плати за управління зобов'язанням по кредиту позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Позивачем було нараховано позичальнику 30% та пеню на суму прострочених грошових зобов'язань - суми кредиту (кредитної лінії) та процентів за його користування (з урахуванням щодо стягнення пені строку позовної давності у період з 01.05.2009р. по 08.07.2009р. та дії мораторію у період з 09.07.2009р. по 18.11.2009р.), а саме:

- 30 % річних, за порушення строків повернення доларового кредиту за період з 28.07.2009 р. по 27.08.2010 р. становить 2711880,60 доларів США;

- пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 18.11.2009р. по 27.08.2010р. становить 85155,88 доларів США;

- 30 % річних, за порушення строків повернення гривневого кредиту за період з 28.07.2009р. по 27.08.2010р. становить 13344657,53 гривень;

- пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 18.11.2009р. по 27.08.2010р. становить 605274,46 гривень.

Також позивач здійснив нарахування інфляційних витрат на суми простроченого боргу по кредиту та процентам за користування кредитом, а саме:

по гривневому кредиту:

- інфляційні втрати, в результаті порушення строку повернення гривневого кредиту, за період з вересня 2009р. по квітень 2010р., становлять - 3403000,00 грн.;

- інфляційні втрати, в результаті порушення строків сплати відсотків за користування гривневим кредитом, за період з травня 2009р. по квітень 2010р., становлять - 482893,73 грн.

Наявність зазначеної вище заборгованості ТОВ фірма "Тагіт" перед ПАТ "ВТБ Банк" за Кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007р. підтверджується, зокрема, рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2010р., постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2010р. постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011р. у справі № 66/278-10 та рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2011р. у справі № 5023/675/11 (н.р. 66/278-10).

З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника по Кредитному договору, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таміра" (відповідачем) було укладено Іпотечний договір № 115-2/3 від 10.05.2007р.

Відповідно до п. 1.3. Іпотечного договору, предметом іпотеки є нежитлова будівля літ. "Т-5", загальною площею 10441,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Морозова, 13, яка належить ТОВ "Таміра" на праві приватної власності, на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових будівель, що був укладений між ТОВ "Таміра" та ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк, договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 29.06.2005р. та зареєстрований в реєстрі за № 2440. Право власності зареєстроване Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 04.07.2005р. в книзі № 1 за номером запису 5327. Предмет іпотеки був оцінений сторонами в 48972375,00 грн.

Відомості про заборону відчуження предмету іпотеки зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується відповідним Витягом з реєстру від 23.08.2010р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 ст. З Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.2. Іпотечного договору, встановлено, що у разі невиконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором та іпотекодавцем за іпотечним договором, іпотекодержатель має право достроково стягнути наданий кредит та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 589 Цивільного кодексу України та п. 4.1. Іпотечного договору встановлено, що за рахунок предмету іпотеки, заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату основної суми боргу, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За приписами ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вказує позивач та підтверджує відповідач у відзиві на позовну заяву, 28.02.2011р. Банк направив на адресу ТОВ "Таміра", як іпотекодавця, та на адресу ТОВ фірма "Тагіт", як боржника, письмові вимоги про усунення порушень, в яких зазначався зміст порушеного зобов'язання, вимога про його виконання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимог. ТОВ "Таміра" вищевказані вимоги отримано 04.03.2011 року.

Тобто, відповідач, як майновий поручитель за зобов'язаннями ТОВ фірма "Тагіт", був повідомлений про заборгованість останнього за Кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007р., в тому числі і про розмір такої заборгованості. Однак, жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості безпосередньо боржником (відповідно до ч. 1 статті 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника) не вчинив, а також не погасив заборгованість самостійно з метою виконання умов іпотечного договору.

Таким чином, у зв'язку із невиконанням позичальником основного зобов'язання за Кредитним договором у позивача, в порядку ст. 33 Закону України "Про іпотеку", виникло право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007р.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що даний спір не може бути вирішений в порядку позовного провадження, тобто окремо від процедури банкрутства, виходячи з наступного.

Іпотекодержатель (позивач), який не звернув стягнення на предмет іпотеки, стосовно майнового поручителя (відповідача), щодо якого порушено справу про банкрутство, не може мати вимог, які є предметом судового розгляду при затвердженні реєстру вимог його кредиторів. Тому до реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель (позивач) позбавлений права брати участь у справі про банкрутство, порушеної стосовно майнового поручителя, бо не є його кредитором у розумінні його як особи, що має грошове право вимоги до боржника - майнового поручителя. Іпотекодержатель може розглядатись як кредитор, який має грошові вимоги до майнового поручителя, лише після звернення за рішенням суду стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом його продажу з прилюдних торгів. Тільки в цьому разі у майнового поручителя виникає підтверджене рішенням суду грошове зобов'язання перед іпотекодержателем, задоволення якого здійснюється за рахунок коштів, отриманих від продажу предмета іпотеки в межах справи про банкрутство.

Тобто, якщо звернення стягнення на предмет іпотеки повинно відбуватися на підставі рішення суду, то воно не тільки може, а й має бути ухваленим навіть у разі порушення щодо такого іпотекодавця справи про банкрутство. При цьому, суд при зверненні стягнення на предмет іпотеки уповноважений з'ясовувати, виконання яких саме вимог у основному зобов'язанні забезпечено іпотекою (всіх чи окремих), наявність підстав для звернення та підстав для застосування іпотекодержателем того чи іншого способу звернення стягнення та інших обставин, з'ясування яких є необхідним відповідно до Закону про іпотеку при зверненні стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, з огляду на наведені обставини суд вважає, що у разі порушення щодо іпотекодавця справи про банкрутство суд не позбавлений права розглянути по суті позовні вимоги іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки та прийняти щодо них відповідне рішення.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 530, 546, 548, 589, 610, 611, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 7, 12, 33 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 115-Z/3 від 10.05.2007р. - нежитлову будівлю літ. "Т-5", загальною площею 10441,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Морозова, 13, яка належить ТОВ "Таміра" (код ЄДРПОУ: 22610495) на праві приватної власності - на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових будівель, що укладений між ТОВ "Таміра" та ВАТ Всеукраїнський Акціонерний банк, договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2440, в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору № 115-Ю від 26.04.2007р. у розмірі:

- 69357277,80 грн., з них:

- 41000000,00 грн. - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією);

- 10521452,08 грн. - заборгованість по сплаті прострочених процентів за період з 01.04.2009р. по 24.07.2010р.;

- 13344657,53 грн. - 30% річних, нарахованих за період з 28.07.2009 р. по 27.08.2010р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку його повернення;

- 3403000,00 грн. - інфляційні витрати, нараховані за період з вересня 2009 р. по квітень 2010 р. у зв'язку з порушенням строку повернення кредиту;

- 605274,46 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 18.11.2009р. по 27.08.2010р.;

- 482893,73 грн. - інфляційні втрати, нараховані за період з травня 2009 р. по квітень 2010 р. у зв'язку з порушенням строку сплати процентів як плати за кредит,

та

- 12494064,12 доларів США, з них:

- 8217820,00 доларів США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією);

- 1479207,64 доларів США - заборгованість по сплаті прострочених процентів за період з 01.04.2009р. по 24.07.2010р.;

- 2711880,60 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 28.07.2009р. по 27.08.2010 р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку його повернення;

- 85155,88 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 18.11.2009р. по 27.08.2010р.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши ціну продажу предмету іпотеки на підставі оцінки майна, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Надати Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" (код ЄДРПОУ: 14359319) право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмету іпотеки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" (49033, м.Дніпропетровськ, вул.Краснопільська, 9; код ЄДРПОУ: 22610495) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м.Київ, бул.Тараса Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26; код ЄДРПОУ: 14359319; код банку: 321767) - 10454,25 грн. та 1883,82 дол.США витрат з оплати державного мита, 234,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кухар Н.М.

Повне рішення складено "27" грудня 2011 року.