Рішення № 20500253, 19.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.11 Справа№ 5015/6246/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Інженерно-виробничого підприємство у формі ТзОВ “Ременерго”, м.Львів;

До відповідача: СПД ФО ОСОБА_1, м.Львів;

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів;

Про: стягнення суми боргу 32504,61грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: не зявився;

Відповідача: не зявився;

Третьої особи: не зявився;

Суть справи :

Позовні вимоги заявлено Інженерно-виробничим підприємством у формі ТзОВ “Ременерго”, м.Львів до відповідача: СПД ФО ОСОБА_1, м.Львів за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів про стягнення суми боргу 32504,61грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 28.10.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 22.11.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

В судове засідання 22.11.2011р. представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 22.11.2011р., у звязку із неявкою представника відповідача відкладено судовий розгляд справи на 06.12.2011р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79000, м.Львів, пл.Галицька,15).

Відповідно до пункту 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Суд вважає можливим розглянути матеріали справи за наявними у ній документами, керуючись вимогами ст.75 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

09.09.2008р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Інженерно-виробничим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ременерго” (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №Ш-6569-8. Відповідно до умов цього Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: приміщення за адресою м.Львів, вул.Ю.Липи, 18, загальною площею 77,6 кв.м.

Відповідно до умов п.4.1. Договору оренди, строк оренди сторони визначили на 2 роки 364 дні з 09.09.2008р. по 08.09.2011р. Пунктом 5.1. сторони визначили розмір орендної плати за один місяць у сумі 1464,90грн.

Відповідно до п.7.19 Договору оренди, орендар має право здавати частину обєкта оренди у суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням орендодавця.

З наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради №288-С від 29.12.2006р. вбачається, що позивачу дозволено передати в суборенду приватному підприємцю ОСОБА_1 нежитлові приміщення 1-го поверху площею 77,6кв.м. для складу на термін три роки при умові дії основного договору.

На підставі даного наказу, між позивачем та відповідачем було укладено Договір суборенди №1, де сторони в п.4.1. визначили, що термін оренди складає з 29.12.2006р. по 29.12.2009р. включно. Також, п.4.2. Договору суборенди передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору суборенди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до умов п.5.1. Договору суборенди розмір плати за суборенду визначається на підставі рахунків одержувача орендних платежів Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та сплачується безпосередньо суборендарем на вказані в рахунках реквізити після представлення відповідного рахунку орендарем суборендарю до оплати.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.10.2010р. №11/149 (2010) задоволено позов позивача до відповідача та стягнуто з відповідача суму боргу у розмірі 27856,29грн. за період з січня 2009р. по червень 2010р. Вказане рішення суду перебуває на виконанні у ВДВС Стрийського МУЮ, що вбачається із відповідної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2011р.

Даний позов предявлено позивачем за період з липня 2010р. по серпень 2011р. на суму 32504,61грн.

З акту звірки розрахунків підписаного між позивачем та Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів вбачається, що станом на 30.06.2011р. заборгованість по оренді складає 55576,01грн.

З претензії Управління комунальної власності ДЕП ЛМР від 22.09.2011р. №2302-98 вбачається, що заборгованість орендаря по орендних платежах станом на 20.09.2011р. становить 60360,90грн.

Таким чином, з врахуванням того, що загальна сума заборгованості по орендних платежах відповідача складає 60360,90грн., а частина з них в період з січня 2009р. по червень 2010р. судом вже стягнута у розмірі 27856,29грн., то є обґрунтованим позов про стягнення 32504,61грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно зі ст.22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди. Плата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря за майно, що передається в суборенду.

Частина 4 цієї статті передбачає, що до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

Судом беззаперечно встановлено факт укладення договору суборенди між позивачем та відповідачем, дана обставина також встановлена в межах іншої справи господарського суду Львівської області № 11/149 (2010). Відтак, у відповідач виник обовязок сплачувати, а у позивача вимагати такої оплати за договором суборенди.

Відповідно до вимог ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З врахуванням того, що сума оплати за договором суборенди відповідає сумі орендних платежів за договором оренди, укладеного між позивачем та Управлінням комунальної власності ДЕП ЛМР, то є обґрунтованою сума заборгованості у розмірі 32504,61грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів оплати за договором суборенди, хоча такі судом у нього вимагались, а тому суд приймає рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, керуючись вимогами ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 11, 509, 527, 599, 610, 611, 625, 628, 759 ЦК України, ст.ст. 193, 229,ГК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Інд.номер НОМЕР_1) на користь Інженерно-виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Ременерго” (м.Львів, вул.Кордуби, 12/28, код ЄДРПОУ 13810114) 32504,61грн. основного боргу, 325,04грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.