Рішення № 20500248, 21.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа№ 5015/5926/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ТзОВ “ГалІО”, м.Львів;

До Відповідача: Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів;

Про: стягнення заборгованості за договором в сумі 46218,76грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

Представники сторін

позивача: Чорнейко О.І.-предст., Чернецький О.С. –предст.

відповідача: не з’явився;

Представникам позивача, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, в тому числі, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представники позивача відмовились.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „ГалІО”, м.Львів до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів про стягнення 46218,76 грн. заборгованості.

Обставини справи:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.10.2011р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.10.2011р.

Позивачем явку повноваженого представника в судове засідання 31.10.2011р. забезпечено. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем явку повноваженого представника в судове засідання 31.10.2011р. забезпечено, вимоги ухвали суду від 12.10.2011р. виконав частково. До Господарського суду Львівської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує відсутність у позивача підстав для подання позовної заяви.

У судове засідання 21.12.2011р. представник відповідача не з’явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до пункту 3.6 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України –за наявними у ній матеріалами.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв’язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Відповідно до вимог ст.75 ГПК України, суд, вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

17.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ГалІО” (виконавець) та Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради(замовник) було укладено Договір підряду №261 р/ж на виконання робіт з реконструкції інженерних мереж(в межах підвалу) у житловому будинку №26 на вул.Сихівській у м.Львові (надалі –Договір), згідно умов якого виконавець зобов'язувався в межах договірної (твердої) ціни власними і залученими силами виконати і здати замовникові відповідно до кошторисної документації та календарного плану виконання робіт, роботи з реконструкції інженерних мереж(в межах підвалу) у житловому будинку № 26 на вул. Сихівській у м. Львові.

Згідно з п.3.1 Договору підряду №261 р/ж від 17.12.2010р. сторони погодили загальну вартість робіт, що згідно з договірною ціною становить 133792,32грн. Відповідно до п.4.5. цього Договору фінансування виконаних робіт здійснюється відповідно до оформленого акта за формою № КБ-2в та довідки за формою №КБ-3 після підписання акта при наявності фінансування.

Як вбачається з довідок про вартість виконаних робіт, виконавцем було виконано роботи з реконструкції інженерних мереж(в межах підвалу) в житловому будинках №26 на вул. Сихівській, а замовником їх прийнято, на загальну суму 46218,76грн., що підтверджується актом виконаних робіт за грудень 2010р. №1 від 23.12.2010р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками без зауважень.

Сторонами було підписано додатковий Договір №1 від 30.12.2010р., згідно якого сторони погодили, що зобов’язання в частині оплати за виконані роботи замовник зобов’язується виконати відразу після наявності у нього відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень, які необхідні для здійснення розрахунків за даним договором в термін до 01.03.2010р. Проте, такі зобов’язання відповідачем в зазначений термін не було виконано. Згідно п.4 додаткового Договору №1 від 30.12.2010р. він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 01.03.2011р.

Судом встановлено, що Ухвалою сесії Львівської міської ради №237 від 10.03.2011р. „Про внесення змін до міського бюджету м.Львова на 2011р. і затвердження переліку об’єктів, видатки, на які у 2011р. будуть проводитись за рахунок коштів бюджету м.Львова та цільового фонду розвитку соціальної інфраструктури м.Львова”, згідно додатку 4 Перелік об’єктів, на які у 2011р. будуть проводитись за рахунок коштів бюджету розвитку міського бюджету м.Львова, за департаментом житлового господарства та інфраструктури передбачено кошти на реконструкцію житлового фонду ОСББ та ЖБК у розмірі 3063119,15грн., в тому числі за виконані роботи у 2010 році в розмірі 518618,15грн.

Позивачем 08.12.2011р. у судовому засіданні подано докази (титульний список об’єктів з реконструкції житлового фонду ОСББ та ЖБК м.Львова, які фінансуються з міського бюджету на 2011р., КФК 150101) на підтвердження того, що відповідачем, як головним розпорядником бюджетних коштів, відповідно до вище наведеної ухвали Львівської міської ради №237 від 2010р., отримано бюджетні призначення, тобто повноваження, які дозволяють надавати бюджетні асигнування та в кінцевому результаті здійснювати платежі. Як вбачається з титульного списку об’єктів житлового фонду будинків ОСББ та ЖБК м. Львова, які фінансуються з міського бюджету на 2010р., КФК 150101, у відповідача були наявні бюджетні призначення за виконані роботи позивачем, а також такі зобов’язання були зареєстровані в Головному управлінні державної казначейської служби Львівської області 28.12.2010р. Проте, у зв’язку із дією додаткової угоди №1 від 30.12.2010р. та відсутністю фінансування, такі бюджетні зобов’язання були зняті з обліку у кінці 2010р.

Станом на 07.12.2011р., сума в розмірі 46218,76грн. по реконструкції інженерних мереж у житловому будинку №26 по вул.Сихівській за виконані роботи у 2010р. за відповідачем у кредиторській заборгованості в обліку Головного управління державної казначейської служби відсутня, підтверджується листом №9.2-10\10951 від 07.12.2011р.

Відповідно до п.2.2 Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004р. №136(із внесеними змінами), розпорядники бюджетних коштів за умови взяття бюджетного зобов’язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання. Відповідно до п.2.1 вищезазначеного Порядку розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами(планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України.

Враховуючи вище наведене, відповідач, відповідно до умов договору підряду №261 р\ж від 17.12.2010р., не виконав покладений на нього обов’язок, тобто не зареєстрував у Головному управлінні державної казначейської служби Львівської області бюджетні зобов’язання і не подав платіжного доручення на оплату коштів.

Станом на час звернення до господарського суду з позовом заборгованість відповідача перед позивачем за виконані та передані підрядні роботи за договором підряду № 261 р/ж від 17.12.2010р., згідно акта приймання виконаних робіт за грудень 2010р. №1 від 23.12.2010р. становить 46918,76грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши докази в сукупності господарський суд відзначає:

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Ст.526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін). Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею, зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст..599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик(фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисної документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Частиною 4 ст.879 ЦК України передбачено, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта(виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до п.102 Постанови КМУ від 01.08.2005р. №668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №601 від 17.06.2009р.) у разі виконання робіт із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств питання розрахунків за виконані роботи(надання авансу, проміжні розрахунки, строки платежів тощо) визначаються договором підряду з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання. Пунктом 99 цієї Постанови визначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Зважаючи на вищенаведені положення, суд вважає, що факт надходження коштів на розрахунковий рахунок відповідача не є тією обставиною, яка відповідно до умов договору підряду породжує для відповідача обов’язок здійснити розрахунок за виконані без зауважень роботи або звільняє відповідача від визначеного договором підряду зобов’язання розрахуватись за виконані та прийняті роботи на його замовлення.

Зважаючи на вимоги п.4.5 Договору підряду №261 р/ж від 17.12.2010р., ч.1 ст.875 ЦК України, п.п.99, 102 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” (із змінами) обов’язок відповідача здійснити розрахунок за виконані та прийняті без зауважень роботи виникає з моменту підписання форми КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) та форми КБ-3(довідка про вартість виконаних підрядних робіт).

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, як це передбачено ст.614 ЦК України, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення заборгованості в розмірі 46918,76грн., враховуючи представлені докази, які містяться в матеріалах справи та доводи мотивувальної частини рішення, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 46918,76грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись вимогами, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 ГПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимог задоволити.

2.Стягнути з Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради(79000, м. Львів, пл.Ринок, 1, ЄДРПОУ 34814670, р/р 35426023008663 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ГалІО” (79066, м. Львів, вул. Морозна, 31/35, код ЄДРПОУ 35620697, р/р 2600200002988 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Львова, МФО 325718) 46918,76 грн. основного боргу, 462,19 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Відповідно до ст.85ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яке виготовлено та підписано 26.12.2011р.

Суддя Левицька Н.Г.