Рішення № 20500243, 20.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа№ 5015/6852/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ТзОВ “Тема-Лев”, м.Львів;

До відповідача: ТзОВ “Кишенька”, м.Львів;

Про: стягнення суми боргу 3579,35грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники :

Позивача: ОСОБА_1 предст. (дов. №04-06 від 20.12.2011р.);

Відповідача: не зявився;

Представнику позивача, розяснено його права та обовязки відповідно до ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. Відводів не заявлено, від здійснення технічної фіксації судового процесу позивач відмовився.

Суть спору :

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Тема-Лев”, м.Львів до відповідача: ТзОВ “Кишенька”, м.Львів про стягнення суми боргу 3579,35грн.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 08.11.2011р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до судового розгляду на 30.11.2011р.

В судове засідання 30.11.2011р. представник позивача не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 30.11.2011р. розгляд справи відкладено на 20.12.2011р.

В судове засідання 20.12.2011р. представник позивача зявився, подав Клопотання (вх. № канц. 30338/11 від 20.12.2011р.) про припинення провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 626,14грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до пункту 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, враховуючи факт огляду у попередніх судових засіданнях оригіналів документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

У відповідності до Договору поставки напоїв №ЛВ-114/10 від 30.04.2010р., відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю “Кишенька” позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю „Тема-Лев" було поставлено товар - алкогольну продукцію на загальну суму 2733,00грн. котрі відповідач не оплатив, тобто станом на дату подання позовної заяви сума заборгованості становить 2733,00грн.

На підставі ст. 534 Цивільного кодексу України, усі грошові кошти, що надходять від покупця (відповідача), зараховуються за продукцію, що поставлена раніше, після вирахування нарахованих процентів і неустойки. Відповідно до цього положення договору вбачається, що заборгованість виникла за останніми накладним сплаченою частково, а саме:

Видаткова накладна ЛВ-0000107 від 27.04.2010 (м.Львів, вул.К.Левицького, 43а) на суму 2247,16грн.

Видаткова накладна ЛВ-0000259 від 18.05.2010 (м.Львів, вул.К.Левицького, 43а) на суму 485,84грн.

Про належну поставку і отримання Відповідачем продукції свідчать підписані ним товарно-транспортні накладні на вказані обсяги поставки.

Відповідно до умов договору, а саме, п. 4.З., строк оплати за отриманий товар визначений із відтермінуванням оплати на 21 календарний день з моменту (дати) прийняття товару Покупцем. Відповідно до цього, дати виникнення боргу за кожною накладною вказані у Розрахунку суми основного боргу і штрафних санкцій (Додатку № 1) до цієї позовної заяви.

Відповідно до п.7.3. Договору та на підставі п.6 ст.231 Господарського кодексу України Покупець у випадку прострочки оплати прийнятого товару виплачує Постачальнику виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки, від суми боргу за кожен день прострочки. Розрахунок вказаної пені наведений у Додатку №1 до цієї позовної заяви.

Отже, борг за поставлену продукцію становить 2733,00грн., 626,14,грн.- пені, 102,44грн.- індексу інфляції, 117,77грн.- 3% річних.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Згідно із ст.509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.174 ГК України, господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст.526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Правовою нормою ч.1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 2733,00грн. основного боргу, 117,77грн. 3% річних, 102,44грн.- інфляційних втрат.

Враховуючи Клопотання позивача (вх. № канц. 30338/11 від 20.12.2011р.), в частині стягнення пені в сумі 626,14грн. провадження у справі слід припинити.

Судові витрати, згідно із ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись вимогами ст.ст. 174, 216 ГК, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 35, 43, 49, 69, 75, 80, 82, 84, 85, 116 ГПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кишенька” (79049, м.Львів, пр.Червоної Калини, 102/49, р/р 260091000000169 в ЛФ АКБ “Індустріалбанк”, м.Львів, МФО 385424, ЄДР 34711374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тема-Лев” (79056, м.Львів, вул. Ковельська, 109А, код ЄДР 13824955, п/р 2600014322 у ЛОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570) 2733,00грн. основного боргу, 117,77грн. 3% річних, 102,44грн.- інфляційних втрат, 102,00грн.- державного мита, 236,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в сумі 626,14грн. провадження у справі припинити

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.