ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.11 Справа№ 5015/6263/11
Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За первісним позовом: ТзОВ “Скорзонера”, с.Поляниця, Івано-Франківської обл.;
До відповідача (позивача за зустрічним позовом): ТзОВ спільне українсько-російське підприємство “Технобуд”, м.Львів;
Про: стягнення суми боргу 215242,83грн.
За зустрічним позовом: ТзОВ спільне українсько-російське підприємство “Технобуд”, м.Львів;
До відповідача (позивача за первісним позовом): ТзОВ “Скорзонера”, с.Поляниця, Івано-Франківської обл.
Про: визнання недійсними правочинів –заяв ТзОВ “Скорзонера” про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.09.2011р. та від 29.09.2011р.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Байко А.Я.
В судовому засіданні взяли участь представники :
Позивача (відповідач за зустрічним позовом): не з’явився;
Відповідача (позивач за зустрічним позовом): не з’явився;
В судовому засіданні роз'яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, в тому числі, право заявляти відводи.
Суть справи:
Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Скорзонера”, с.Поляниця, Івано-Франківської обл. до відповідача: ТзОВ спільне українсько-російське підприємство “Технобуд”, м.Львів про стягнення суми боргу 215242,83грн. За зустрічним позовом ТзОВ спільне українсько-російське підприємство “Технобуд”, м.Львів до відповідача (позивача за первісним позовом): ТзОВ “Скорзонера”, с.Поляниця, Івано-Франківської обл. про визнання недійсними правочинів –заяв ТзОВ “Скорзонера” про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.09.2011р. та від 29.09.2011р.
Обставини справи:
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.10.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі.
Позивач явку представника у судове засідання забезпечив, позовні вимоги підтримав повністю та виразив прохання його задовільнити.
Відповідач явку представника у судове засідання забезпечив, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вих. №167 від 18.11.2011р.).
Крім того, відповідачем: Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-російського підприємства “Технобуд” подано зустрічний позов по справі №5015/6263/11 про визнання недійсним правочинів-заяв ТзОВ “Скорзонера” про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.09.2011р. та від 29.09.2011р. в якій просив визнати недійсною Заяву ТзОВ “Скорзонера” від 14.09.2011р., якою припиняються взаємні зобов’язання сторін на суму 1436609,26грн. та Заяву ТзОВ “Скорзонера” від 29.09.2011р., якою припиняються взаємні зобов’язання сторін на суму 198949,20грн. та просив у задоволенні первісних позовних вимог ТзОВ “Скорзонера” до ТзОВ СП “Технобуд” про стягнення боргу в загальному розмірі 215242,83грн. відмовити повністю.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.11.2011р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українського-російського підприємства “Технобуд” (відповідач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальності “Скорзонера” (позивач за первісним позовом) до розгляду.
Позивачем за первісним позовом ТзОВ “Скорзонера” подано Заяву від 19.12.2011р., в якій ним визнано заперечення відповідача за основним позовом ТзОВ СП “Технобуд” щодо стягнення пені у розмірі 23772,38грн., заперечення щодо зменшення нарахованих сум інфляційних втрат на 5027,71грн. та визнано, що борг відповідача за основним позовом ТзОВ СП “Технобуд”, вказаний у Заяві про зарахування зустрічних вимог від 14.09.2011р., за послуги по забезпеченню робіт електроенергією та водопостачанням згідно Договору генерального підряду на капітальне будівництво №80827 Т/С від 27.08.2008р. становить 544394,14грн., а не 568405,48грн.
Відповідачем за первісним позовом: Товариством з обмеженою відповідальністю спільного українського-російського підприємства “Технобуд” уточнено позовні вимоги та подано Додатковий відзив (б/н від 21.12.2001р.) в якому ТзОВ СУРП “Технобуд”, як відповідач, за первісним позовом визнав позовні вимоги ТзОВ “Скорзонера” про стягнення частини основного боргу в розмірі 128939,16грн. (152950,50грн. –24011,34грн.) та просить Суд відмовити Позивачу в частині стягнення 24011,34грн. основного боргу у зв’язку з визнанням позивачем за первісним позовом ТзОВ “Скорзонера” того, що борг відповідача за основним позовом ТзОВ СУРП “Технобуд”, вказаний у Заяві про зарахування зустрічних вимог від 14.09.2011р., за послуги по забезпеченню робіт електроенергією та водопостачанням згідно Договору генерального підряду на капітальне будівництво №80827 Т/С від 27.08.2008р. становить 544394,14грн., а не 568405,48грн., що зазначено у заяві представника позивача від 19.12.2011р.
Також відповідачем за основним позовом ТзОВ СП “Технобуд” визнано позовні вимоги ТзОВ “Скорзонера” про стягнення частини інфляційних втрат в сумі 24012,91грн. 29040,62грн. –5027,71грн. та вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 9479,43грн.
ТзОВ СУРП “Технобуд”, як позивач за зустрічним позовом до ТзОВ “Скорзонера” про визнання недійсними правочинів –заяв ТзОВ “Скорзонера” про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.09.2011р. на суму 1436609,26грн. та від 29.09.2011р. на суму 198949,20грн. уточнив свої позовні вимоги та просив прийняти відмову ТзОВ СУРП “Технобуд” від частини позовних вимог щодо визнання недійсною Заяви ТзОВ “Скорзонера” від 29.09.2011р., якою припинялися взаємні зобов’язання Сторін на суму 198949,20грн. а також визнати заяву ТзОВ “Скорзонера” від 14.09.2011р., якою припинялися взаємні зобов’язання Сторін на суму 1436609,26грн., частково недійсною щодо припинення частини взаємних зобов’язань Сторін в розмірі 24011,34грн. (п.п. 1.2.7 Заяви від 14.09.2011р.) у зв’язку із тим, що ТзОВ “Скорзонера” неправомірно завищило грошові зобов’язання ТзОВ СУРП “Технобуд” з оплати вартості послуг на користь ТзОВ “Скорзонера” по забезпеченню робіт електроенергією та водопостачанням згідно Договору генерального підряду на капітальне будівництво №80827Т/С від 27.08.2008р., оскільки згідно підписаних сторонами документів така грошова вимога становить не 568405,48грн., а 544394,14грн., тобто на 24011,34грн. менше, ніж зазначено в заяві ТзОВ “Скорзонера” від 14.09.2011р.
08.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Скорзонера” та Товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство “Технобуд” було укладено Договір №080509 про надання послуг, згідно якого позивач за основним позовом ТзОВ “Скорзонера” зобов’язався надати, а відповідач за основним позовом ТзОВ СУРП “Технобуд” зобов’язався прийняти і оплатити послуги поливально-мийної машини.
Згідно з п.2.3. Договору №080509 про надання послуг, оплата вартості послуг здійснюється протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Станом на 11.10.2011р. відповідачем не було оплачені послуги згідно договору на загальну суму 152950,50грн., згідно актів наданих послуг, а саме згідно акту №1 про надані послуги від 30.05.2009р. у сумі 32200,00грн., акту №1 про надані послуги від 30.06.2009р. у сумі 11200,00грн., акту про надані послуги від 31.08.2009р. у сумі 30800,00грн., акту про надані послуги від 30.09.2009р. у сумі 21000,00грн., акту №10 про надані послуги від 31.10.2009р. у сумі 22750,50грн., акту про надані послуги від 30.11.2009р. у сумі 21000,00грн., акту про надані послуги від 31.12.2009р. у сумі 14000,00грн.
За прострочення виконання зобов’язань позивачем за основним позовом ТзОВ “Скорзонера” нараховано пеню у розмірі 23772,28грн., 3% річних у розмірі 9479,43грн. та інфляційних втрат у розмірі 29040,62грн.
Згідно із ч.1. ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог ст.193 ГК України та ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов’язання.
Згідно з п.4.2. Договору, у випадку несплати чи несвоєчасної сплати вартості послуг сплачується пеня у розмірі подвійної облікової станки НБУ за кожен день прострочення. Пеню позивачем за основним позовом ТзОВ “Скорзонера” нараховано за період з 11.10.2010р. до 11.10.2011р., тобто за один рік, з чим суд погодитись не може, оскільки відповідно до вимог ч.6. ст.232 Господарського кодексу України, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Отже, позивач за основним позовом мав право нараховувати пеню лише протягом шести місяців від дня, коли відповідач прострочив своє грошове зобов’язання.
Крім того, згідно з ч.2. ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. Останнє за часом порушення відповідачем за основним позовом свого грошового зобов’язання відбулося 04.01.2010р. відповідач зобов’язаний був оплатити послуги згідно акту про надання послуг від 31.12.2009р. Отже станом на день подання позову (11.12.2011р.) позовна давність на стягнення пені сплила.
Враховуючи, що сторони у Договорі не домовилися про збільшення періоду нарахування пені та не домовилися про збільшення позовної давності на її стягнення –необхідно керуватися встановленим ГК України позовною давністю (один рік). Тому суд погоджується з Відповідачем за основним позовом щодо необхідності застосування строку позовної давності до нарахування пені і приходить до висновку, що в цій частині в позові слід відмовити.
Судом також зазначається, що позивачем неправильно здійснено розрахунок індексу інфляції. У листі Верховного суду України №6297р. від 03.04.1997р. “рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” йдеться про методику розрахунку інфляційних втрат. Згідно цієї методики для розрахунку інфляційних втрат необхідно перемножити усі індекси інфляції за відповідний період. Однак Позивач за основним позовом ТзОВ “Скорзонера” виключив із свого розрахунку індекси інфляції за липень та серпень 2009р., квітень, травень, червень, липень 2010р. липень та серпень 2011р., що призвело до безпідставного збільшення розміру інфляційних втрат на 5027,71грн. і тому в цій частині в позові слід відмовити. Відповідач за основним позовом у заяві від 21.12.2011р. визнав вимоги щодо сплати інфляційних витрат у розмірі 24012,91грн.
Таким чином, вимоги позивача ТзОВ “Скорзонера” за основним позовом щодо стягненню інфляційних втрат є обґрунтованими і їх слід задовільнити в сумі 24012,91грн. 29040,62грн.- 5027,71грн. = 24012,91грн.
Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати сплати боржником суми боргу з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних за весь час прострочки. У відповідності до Розрахунку позовних вимог, що додається до позовної заяви (п.1.4.), 3% річних від суми заборгованості становить 9479,43грн. Відповідач за основним позовом у заяві від 21.12.2011р. визнав вимоги позивача за основним позовом щодо сплати 3% річних у розмірі 9479,43грн. Таким чином вимоги позивача, щодо сплати 3% річних від суми заборгованості в сумі 9479,43грн. є обґрунтовані і їх слід задовільнити.
14.09.2011р. відповідачем за зустрічним позовом ТзОВ “Скорзонера” подано позивачу за зустрічним позовом ТзОВ СУРП “Технобуд” Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою припинялися взаємні зобов’язання Сторін на суму 1436609,26грн.
29.09.2011р. відповідачем за зустрічним позовом ТзОВ “Скорзонера” подано позивачу за зустрічним позовом ТзОВ СУРП “Технобуд” Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою припинялися взаємні зобов’язання Сторін на суму на суму 198949,20грн.
10.11.2011р. позивач за зустрічним позовом (Вих. №159-ю) направив відповідачу за зустрічним позовом листа, в якому зазначив про часткове заперечення проти проведеного ТзОВ “Скорзонера” заліку зустрічних однорідних вимог та заявив про проведення заліку зустрічних вимог у розмірі 1635558,46грн., в тому числі, і про залік вимог позивача за основним позовом (ТзОВ “Скорзонера”) по сплаті боргу за послуги поливально-мийної машини, згідно з Договором №080509 від 08.05.2009р. в сумі 152950,50грн.
У зустрічному позові позивач за зустрічним позовом (ТзОВ СУРП “Технобуд”) зазначив, що у п.1.2.1. Заяви від 14.09.2011р. відповідач за зустрічним позовом безпідставно вказав на існування безспірної грошової вимоги ТзОВ “Скорзонера” до ТзОВ СУРП “Технобуд” з оплати комісії за виконання акредитивів, згідно з Договором генерального підряду на капітальне будівництво №61117Т/С від 17.11.2006р. (акредитив IFVR/003/AH від 29.11.2006р. та акредитив IFVR/002/AH від 29.11.2006р.) у розмірі 187761,45грн. Позивачем за зустрічним позовом зазначено, що жодного документального підтвердження цієї господарської операції не існує, а відповідно відповідач безпідставно завищив обсяг грошових вимог на суму 187761,45грн.
Крім того, позивач за зустрічним позовом (ТзОВ СУРП “Технобуд”) зазначив, що у п.1.2.7. Заяви від 14.09.2011р. відповідач за зустрічним позовом безпідставно вказав на існування безспірної грошової вимоги ТзОВ “Скорзонера” до ТзОВ СУРП “Технобуд” з оплати вартості послуг по забезпеченню робіт електроенергією та водопостачанням згідно Договору генерального підряду на капітальне будівництво №80827Т/С від 27.08.2008р. у розмірі 568405,48грн., однак насправді розмір заборгованості становить 543656,04грн. тобто на 24749,44грн. менше, ніж зазначено з заяві відповідача за зустрічним позовом від 14.09.2011р. Таким чином, відповідач за зустрічним позовом (ТзОВ “Скорзонера”) безпідставно завищило розмір позовних вимог на 212510,89грн. і таким чином Заяви ТзОВ “Скорзонера” про залік зустрічних-вимог містять посилання на неіснуючі зобовязання ТзОВ СУРП “Технобуд” перед ТзОВ “Скорзонера” у сумі 212510,89грн. і суперечать вимогам ч.1 ст.601 ЦК України а тому є підстави вважати ці правочини у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України недійсними.
Відповідачем за зустрічним позовом подано до матеріалів справи Договір генерального підряду на капітальне будівництво №61117Т/С від 17.11.2006р. укладений між ТзОВ “Скорзонера” та ТзОВ СУРП “Технобуд”. Згідно з п.4.6.1. даного Договору оплата всіх інших виконаних Генпідрядником робіт здійснюється шляхом списання коштів з безвідкличних документарних непокритих акредитивів, які Замовник зобовязується відкрити в Івано-Франківській філії Приватбанку, протягом 10 банківських днів з моменту підписання Договору.
03.12.2007р. між ТзОВ “Скорзонера” та ТзОВ СУРП “Технобуд” був укладений Додатковий Договір про внесення змін до Договору генерального підряду на капітальне будівництво №61117Т/С від 17.11.2006р., згідно з п.5 якого Договір Доповнено п.4.13, згідно якого Генпідрядник зобовязується щомісячно не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання вимоги Замовника відшкодувати замовнику комісії банку-емітента (ПриватБанку), нараховані за акредитивами починаючи з 21.12.2007р.
28.05.2008р. ТзОВ “Скорзонера” та ТзОВ СУРП “Технобуд” був укладений Додатковий Договір про внесення змін до Договору генерального підряду на капітальне будівництво №61117Т/С від 17.11.2006р., яким п.4.13 Договору, був викладений у новій редакції, згідно з якою Генпідрядник зобов’язується щомісячно не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання вимоги Замовника відшкодувати Замовнику комісії (комісію за зобов’язаннями по непокритих акредитивах у розмірі 5% річних від суми акредитивів та комісію за виконання непокритих акредитивів у розмірі 0,2% від суми оплати за акредитивами), нараховані банком-емітентом (ПриватБанком), за акредитивами, вказаними у п.4.6. Договору, починаючи з 21.12.2007р. до моменту закінчення строку дії акредитивів, за період з 21.12.2007р. до 31.05.2008р. включно –у розмірі 100% (сто відсотків) усіх комісій за акредитивами, а в період з 01.06.2008р. до моменту закінчення строку дії акредитиву –у розмірі 50% усіх комісій за акредитивами.
12.12.2008р. ТзОВ “Скорзонера” та ТзОВ СУРП “Технобуд” був укладений Додатковий Договір про внесення змін до Договору генерального підряду на капітальне будівництво №61117Т/С від 17.11.2006р., яким п.4.13 Договору, був викладений у новій редакції, згідно з якою Генпідрядник зобов’язується щомісячно, не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання вимоги Замовника відшкодувати Замовнику комісії (комісію за зобов’язаннями по непокритих акредитивах у розмірі 5% річних від суми акредитивів та комісію за виконання непокритих акредитивів у розмірі 0,2% від суми оплати за акредитивами), нараховані банком-емітентом (ПриватБанком), за акредитивами, вказаними у п.4.6. Договору, починаючи з 21.12.2007р. до моменту закінчення строку дії акредитивів, за період з 21.12.2007р. до 31.05.2008р. включно –у розмірі 100% (сто відсотків) усіх комісій за акредитивами, в період з 01.06.2008р. до 15.12.2008р. –у розмірі 50% усіх комісій за акредитивами і у період з 16.12.2008р. до моменту закінчення строку дії акредитивів –у розмірі 100% (сто відсотків) комісії за зобов’язаннями по непокритих акредитивах у розмірі 5% річних від суми акредитивів.
За період з 01.11.2008р. до 31.12.2009р. банком-емітентом (Приватбанком) були нараховані комісії за акредитивами у розмірі 187761,45грн., про що відповідач за зустрічним позовом ТзОВ “Скорзонера” повідомив позивача за зустрічним позовом (ТзОВ СУРП “Технобуд”) у листі №110811/1 від 11.08.2011р. Даним листом відповідач за зустрічним позовом заявив вимогу позивачу за зустрічним позовом про оплату комісії за акредитивами у розмірі 187761,45грн. та долучив платіжні доручення про оплату банківських комісій (додатки №№1-33). Направлення даного листа позивачу за зустрічним позовом підтверджується Квитанціями відділення поштового зв’язку №4677 від 15.08.2011р. та №4676 від 15.08.2011р. Нарахування банком-емітентом комісії по акредитивах підтверджується також відповідною довідкою Івано-Франківської філії Приватбанку від 05.12.2011р. за №35.0.0.0/2617.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно вимог до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином твердження позивача за зустрічним позовом (ТзОВ СУРП “Технобуд”), щодо безпідставно завищення відповідачем за зустрічним позовом (ТзОВ “Скорзонера”) обсягу грошових вимог на суму 187761,45грн. у п.1.2.1. Заяви від 14.09.2011р. про залік зустрічних однорідних спростовуються поданими доказами.
Правомірність нарахування комісії за виконання акредитивів згідно Договору генерального підряду на капітальне будівництво №61117Т/С від 17.11.2006р. визнана позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 21.12.2011р., а вимоги про визнання недійсним Заяв відповідача за зустрічним позовом про залік зустрічних однорідних вимог з цих підстав виключені з предмету позову і Позивачем за зустрічним позовом не пред’являються.
Позивачем за зустрічним позовом (ТзОВ СУРП “Технобуд”) у Заяві про уточнення позовних за зустрічним позовом від 21.12.2011р. з предмету позову виключена вимога про визнання недійсним Заяви ТзОВ “Скорзонера” від 29.09.2001р., якою припинялися взаємні зобов’язання сторін на суму 198949,20грн. Крім того, твердження позивача за зустрічним позовом про завищення сум заборгованості ТзОВ СУРП “Технобуд” перед ТзОВ “Скорзонера” у сумі 212510,89грн. стосувалися виключно сум грошових вимог, які були зазначені відповідачем за зустрічним позовом (ТзОВ “Скорзонера”) у Заяві від 14.09.2011р. Жодних доказів щодо завищення відповідачем за зустрічним позовом (ТзОВ “Скорзонера”) розміру грошових зобов’язань позивача за зустрічним позовом у Заяві про залік зустрічних однорідних вимог від 29.09.2011р. позивачем за зустрічним позовом (ТзОВ СУРП “Технобуд”) не долучено.
Таким чином, вимога зустрічного позову щодо визнання недійсним Заяви про залік зустрічних однорідних вимог ТзОВ “Скорзонера” від 29.09.2011р. у сумі 198949,20грн. не підлягає задоволенню.
Позивач за зустрічним позовом у заяві від 21.12.2012р. зменшив суму позовних вимог, а саме просить визнати заяву ТзОВ “Скорзонера” від 14.09.2011р., якою припинялися взаємні зобов’язання Сторін на суму 1436609,26грн. недійсною частково, а саме недійсною щодо припинення частини зобов’язань Сторін у розмірі 24011,34грн. (п.п.1.2.7. Заяви від 14.09.2011р.), у зв’язку з тим, що ТзОВ “Скорзонера” неправомірно завищило грошові зобов’язання ТзОВ СП “Технобуд” з оплати вартості послуг на користь ТзОВ “Скорзонера” по забезпеченню робіт електроенергією та водопостачанням згідно Договору генерального підряду на капітальне будівництво №80827Т/С від 27.08.2008р., оскільки згідно з підписаних сторонами документів така грошова вимога становить не 568405,48грн., а 544394,14грн., тобто на 24011,34грн. менше, ніж зазначено в Заяві ТзОВ “Скорзонера” про залік зустрічних однорідних вимог від 14.09.2011р.
Відповідачем за зустрічним позовом (ТзОВ “Скорзонера”) подано докази виникнення у позивача за зустрічним позовом (ТзОВ СУРП “Технобуд”) заборгованості по забезпеченню робіт електроенергією та водопостачанням по Договору №80827 Т/С від 27.08.2008р. згідно з підписаними Сторонами Актів приймання-здачі виконаних робіт від 30.04.2009р. у розмірі 44766,40грн., від 31.05.2009р. у сумі 34467,58грн., від 30.06.2009р. у сумі 20305,60грн., від 31.07.2009р. у сумі 40805,60грн., від 31.08.2009р. у сумі 43593,60грн., від 03.09.2009р. у сумі 54942,40грн., від 31.03.2009р. у сумі 69658,40грн., від 30.11.2009р. у сумі 54897,60грн., від 31.12.2009р. у сумі 55369,92грн., від 31.01.2010р. у сумі 27359,22грн., від 31.05.2010р. у сумі 4351,63грн., від 30.06.2010р. у сумі 5210,89грн., від 31.07.2010р. у сумі від 5102,56грн., від 28.02.2009р. у сумі 8624,00грн., від 31.08.2010р. у сумі 12920,50грн. та від 31.10.2009р. у сумі 62018,24грн., а всього у розмірі 544394,14грн., тобто на 24011,34грн. менше, ніж зазначено у Заяві ТзОВ “Скорзонера” від 14.09.2011р.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно положень ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
З врахуванням того, що відповідачем по зустрічному позову не доведено наявність заборгованості Позивача за зустрічним позовом у частині наявності боргу у сумі 24011,34грн., вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Вимоги позивача за зустрічним позовом, щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача за основним позовом про стягнення боргу згідно Договору №080509 про надання послуг від 08.05.2009р. із врахуванням Заяви ТзОВ СП “Технобуд” від 10.11.2011р. про зарахування зустрічних позовних вимог на суму 1635558,46грн., не можуть бути задоволені повністю, оскільки як підтверджується матеріалами справи, Позивачем за основним позовом (ТзОВ “Скорзонера”) у Заявах про залік зустрічних однорідних вимог від 14.09.2011р. та від 29.09.2011р. було завищена сума грошових зобов’язань відповідача за основним позовом перед позивачем за основним позовом у розмірі 24011,34грн., а не у розмірі 212510,89грн., як зазначалось ТзОВ СУРП “Технобуд” у зустрічній позовній заяві.
Таким чином, відповідач мав право на зменшення суми боргу по Договору №080509 про надання послуг від 08.05.2009р. шляхом зарахування сум відповідних однорідних вимог у Заяві від 10.11.2011р. виключно у розмірі 24011,34грн., а не у розмірі 212510,89грн.
Відповідно, сума заборгованості відповідача за основним позовом (ТзОВ СП “Технобуд”) перед позивачем за основним позовом ТзОВ “Скорзонера”, згідно Договору №080509 про надання послуг від 08.05.2009р. розмір якої на момент звернення до суду становив 152950,50грн. (основного боргу), у зв’язку із завищення позивачем за основним позовом ТзОВ “Скорзонера” заборгованості ТзОВ СУРП “Технобуд” вказаної у п.п.1.2.7 Заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 14.09.2011р. (з оплати вартості послуг на користь ТзОВ “Скорзонера” по забезпеченню робіт електроенергією та водопостачанням) на 24011,34грн. а також із врахуванням направленням ТзОВ СП “Технобуд” заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 10.11.2011 року, підлягає зменшенню і складає 128939,16грн. (152950,50грн.-24011,34грн.). Позовні вимоги позивача за основний договором ТзОВ “Скорзонера” про стягнення частини основного боргу у розмірі 128939,16грн. визнаві відповідачем за основним позовом у заяві від 21.12.2011р.
Згідно з вимогами ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Позовні вимоги позивача за основним позовом підлягають задоволенню частково, а саме: у частині стягнення 128939,16грн.- основного боргу, 3% річних у розмірі 9479,33грн., інфляційних втрат у розмірі 24012,91грн., в іншій частині позовні вимоги основної позовної заяви задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) підлягають задоволенню частково, зокрема, підлягає визнанню недійсною Заява ТзОВ “Скорзонера” про залік зустрічних однорідних вимог від 14.09.2011р. в частині припинення зустрічних однорідних вимог вказаних у п.1.2.7 Заяви у розмірі 24011,34грн. із 568405,48грн. згідно Договору генерального підряду на капітальне будівництво №80827Т/С від 27.08.2008р., в іншій частині вимоги зустрічної позовної заяви не підлягають задоволенню.
Судові витрати за основним позовом та зустрічним позовом у відповідності до ст.49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись вимогами ст.ст. 215, 217, 258, 526, 530, 601 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87,115-117 Господарсько-процесуального кодексу України,
суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорзонера” до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства “Технобуд” задоволити частково.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства “Технобуд” (м.Львів, вул. Ольги Басараб, 11-А, кв. 80, код ЄДРПОУ 13815583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорзонера” (с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 31067573) 128939,16грн.- основного боргу, 3% річних у розмірі - 9479,33грн., інфляційних втрат у розмірі - 24012,91грн.
3. В частині стягнення 24011,34грн. основного боргу, 23772,28грн. пені, 5027,71 грн. інфляційних втрат відмовити.
4. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства “Технобуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорзонера” задоволити частково.
5. Визнати недійсною Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорзонера” про залік зустрічних однорідних вимог від 14.09.2011р. в частині припинення вимог вказаних у п.1.2.7 Заяви у сумі 24011,34грн. із загальної суми 568405,48грн. згідно Договору генерального підряду на капітальне будівництво №80827Т/С від 27.08.2008р.
6. В іншій частині у задоволенні вимог зустрічних позовних вимог відмовити.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства “Технобуд” (м.Львів, вул. Ольги Басараб, 11-А, кв. 80, код ЄДРПОУ 13815583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорзонера” (с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 31067573) 1624,31грн.- державного мита та 236,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорзонера” (с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 31067573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства “Технобуд” (м.Львів, вул. Ольги Басараб, 11-А, кв. 80, код ЄДРПОУ 13815583) 1882,00грн.- судового збору.
Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яке виготовлено та підписано 27.12.2011р.
Суддя Левицька Н.Г.
Судове рішення № 20500228, Господарський суд Львівської області було прийнято 22.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/6263/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: