Рішення № 20500225, 20.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа№ 5015/6882/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ПАТ “Оксі Банк”, м.Львів;

До відповідача: ФОП ОСОБА_1, м.Львів;

Про: стягнення суми боргу 86671,63грн

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

Позивача: ОСОБА_2- предст.- (дов. №57 від 12.12.2011р.);

Відповідача: не зявився;

Третьої особи: не зявився;

Представнику позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено його права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, в тому числі, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено ПАТ “Оксі Банк”, м.Львів до відповідача: ФОП ОСОБА_1, м.Львів про стягнення суми боргу 86671,63грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, ухвалою від 10.11.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 07.12.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

В судове засідання 07.12.2011р. представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 07.12.2011р. відкладено судовий розгляд справи на 20.12.2011р., у звязку із неявкою представника відповідача.

В судове засідання представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до пункту 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

20.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством “ОКСІ БАНК” (Кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір №01/11-К04 (Договір), згідно з яким Кредитодавець надає грошові кошти Позичальнику в розмірі 85000,00грн. на строк з 20.05.2011р. до 20.05.2013р., а Позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити 20% річних, на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до умов п.2.4 Договору повернення кредиту здійснюється, згідно з Графіком повернення кредиту, зазначеним в Додатку 1, який є невідємною частиною Договору.

Відповідно до умов п.4.2.1 Договору, Позичальник зобовязувався повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16.00год. 20.05.2013р., згідно з Графіком повернення кредиту.

У п.4.2.3 Договору, передбачено обовязок Позичальника своєчасно здійснювати сплату Кредитодавцеві нарахованих процентів за користування кредитом та комісійної винагороди в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до умов п.5.2 Договору Сплата позичальником процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше пятого календарного дня місяця, наступного за звітним, а також в день повернення кредиту.

Всупереч положень Договору, Позичальник отриманий кредит та відсотки за користування кредитом у вказані терміни не сплачує.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 10.10.2011р. відповідачем вчасно не сплачено 7084,00грн. основної суми кредиту та 4378,05грн. відсотків за користування кредитом.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України).

Згідно з ст.610 ЦК України, порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. В Договорі (п.4.3.1) передбачене право Кредитодавця, у випадку порушення Позичальником умов Договору, вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісійної винагороди зі стягненням штрафу/пені у розмірі, визначеному у розділі 7 Договору.

Умовами пунктом 7.1.1 Договору, передбачено, що за недотримання строків сплати кредиту та/або нарахованих процентів та/або комісійної винагороди в порядку, передбаченому даним Договором, Позичальником сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період існування простроченого платежу, від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення.

Керуючись вищезазначеними нормами закону та умовами Договору, Банк нарахував Позичальнику пеню за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, яка станом на 10.10.2011р. становить 127,58грн.

Відповідно до умов п.7.1.2 Договору, за невиконання будь-якого з прийнятих на себе обовязків згідно з п.п. 4.2.2, 4.2.4-4.2.13, 6.3 Позичальник сплачує Кредитодавцеві неустойку у розмірі 5% від суми отриманого кредиту.

Пунктом 4.2.4 Договору передбачено, що обовязок Позичальника щокварталу, на протязі місяця, наступного за звітним кварталом, самостійно надавати Кредитодавцеві декларацію про отримання доходів та/або звіт субєкта малого підприємництва фізичної особи. Станом на день подання цієї позовної заяви Позичальник не надав Банку звіт субєкта малого підприємництва фізичної особи за другий квартал 2011 року, чим порушив вищевказаний обовязок.

Керуючись умовами п.7.1.2 Договору, Банк нарахував позичальнику штраф за невиконання п 4.2.4 Договору у розмірі 5% від суми отриманого кредиту, що становить 4250,00грн.

Отже, загальна сума заборгованості за Кредитним договором №01/11-К04 від 20.05.2011р., яка підлягає стягненню, становить 86671,63грн., в тому числі: основна сума кредиту (тіло кредиту) 77916,00грн., заборгованість по відсотках 4378,05грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків 127,58грн. та штраф за невиконання п. 4.2.4 Договору 4250,00грн.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ч.1,2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із вимогами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно із вимогами ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобовязань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 77916,00грн.- основна сума кредиту (тіло кредиту), заборгованість по відсотках 4378,05грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків 127,58грн. та штрафу за невиконання п. 4.2.4 Договору 4250,00грн.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, керуючись вимогами ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 6, 11, 258, 509, 526, 527, 546, 547, 572, 577, 589, 599, 610, 611, 624, 625, 628, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 229, 231, ГК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 84, 85, 116 ГПК України,

суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79035, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Оксі Банк” (79058, м.Львів, вул. Газова, 17, код ЄДР 09306278, п/р 07985602, код банку 325990, банк отримувача ПАТ “Оксі Банк”) 77916,00грн.- основну суму кредиту (тіло кредиту), заборгованість по відсотках 4378,05грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків 127,58грн., штрафу за невиконання п. 4.2.4 Договору 4250,00грн. та 3144,93грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яке виготовлено та підписано 26.12.2011р.

Суддя Левицька Н.Г.