Постанова № 20499454, 28.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"28" грудня 2011 р. Справа № 5005/4889/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г.- головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                  Підприємства "Робітнича солідарність"

на рішення                                         господарського суду Дніпропетровської області від 21.06. 2011 року

та постанову                                        Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 року

у справі                                                  № 5005/4889/2011

господарського суду                              Дніпропетровської області

за позовом                                                   Прокурора міста Тернівки

Дніпропетровської області в інтересах

держави в особі Тернівської міської ради в особі комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство»          

до                                                             Підприємства "Робітнича солідарність"          

про                                                             стягнення 239 900,51 грн.

за участю представників:

прокурора -           Ходаківського М.П.

позивача -                     не з'явився;

відповідача -           Зберовського В.В.

В С Т А Н О В И В:

В березні 2011 року, з урахуванням уточнень до позовної заяви, Прокурор міста Тернівка Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Тернівської міської ради в особі комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство», звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до підприємства «Робітнича солідарність»про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 121 622,47 грн., 3568,18 грн. пені, 33 327,74 грн. інфляційних збитків, 7 998,33 грн. 3% річних та судових витрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 року (суддя Коваленко О.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 року (судді: Антонік С.Г., Дмитренко А.К., Чимбар Л.О.), позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 121622,47грн. основної заборгованості, 3 568,18 грн. пені, 33 327,74 грн. інфляційних збитків, 7 998,33 грн. 3 % річних та судові витрати.

В касаційній скарзі підприємство «Робітнича солідарність»просить скасувати рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що суди першої й апеляційної інстанцій повно й об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази сторін.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 12.02.2008р. між територіальною громадою міста Тернівка в особі Тернівської міської ради (орендодавець) та підприємством “Робітнича солідарність", укладено договір № 26 А-08 оренди нежитлових приміщень, за якими, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування по акту приймання-передачі від 12.02.2008 року частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Лермонтова, буд. 15а , загальною площею 342,6 кв. м., балонсоутримувачем якого є комунальне підприємство "Тернівське житлово - комунальне підприємство", для розміщення офісу на першому поверсі, оздоровчого центру на другому та третьому поверхах (п.1.1.).

Орендар зобов'язався щомісячно сплачувати орендну плату за користування приміщенням. Орендна плата за перший місяць (базовий) складає 5 924,57 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, починаючи з січня 2008 року (п.п 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок балансоутримувача щомісячно не пізніше 10-ти банківських днів з дня пред'явлення орендодавцем рахунку для здійснення оплати.

Пунктом 3.5. Договору сторони встановили, що за несвоєчасну або не в повному обсязі перераховану орендну плату стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції за кожен день прострочення.

Строк дії договору - 3 роки.

01.09.2009р. у зв’язку з достроковим розірванням договору оренди за згодою сторін складено акт приймання –передачі, за яким орендар передав, а орендодавець прийняв орендоване приміщення.

Внаслідок неналежного виконання орендарем зобов’язань за вказаним договором, заборгованість останнього перед позивачем за період дії договору склала 121622,47 грн. Крім того, за прострочку виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 3 568,18 грн., 33 327,74 грн. інфляційних збитків, 7 998,33 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статею 762 цього Кодексу та умовами вказаного договору на орендаря покладено обов'язок щомісячно сплачувати орендну плату. Аналогічні приписи також містяться у Законі України "Про оренду державного і комунального майна".

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі статей 525, 526 цього ж Кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилаючись на вимоги вищевказаних статей цивільного законодавства, якими встановлено обов’язок відповідача своєчасно сплачувати орендну плату, господарські суди попередніх інстанцій вірно визнали підставними позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у заявленому розмірі.

В силу статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач не виконав у встановлені договором строки свої зобов'язання, а тому притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення пені у розмірі 3568,18 грн. є підставним.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на наявність заборгованості по орендним платежам під час дії договору, висновок господарських судів першої й апеляційної інстанцій про обов'язок відповідача сплатити орендну плату з урахуванням інфляційних витрат та 3 % річних у заявленому позивачем розмірі також є обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не заслуговують на увагу, оскільки апеляційним судом вказані доводи перевірені, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

В зв'язку з зазначеним, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Підприємства «Робітнича солідарність» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 року у справі № 5005/4889/2011 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик О.А. Подоляк