Постанова № 20499367, 28.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2011 р. Справа № 5015/3143/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:МачульськогоГ.М., УліцькогоА.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011р.

у справі№ 5015/3143/11

господарського судуЛьвівської області

за позовомГоловного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області

доОбласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки",

третя особа:Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління,

провизнання незаконним свідоцтва про право власності

та реєстраційного посвідчення та зобов'язання до вчинення дій

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:ОСОБА_1, дов.№40/2010 від 25.06.2010р.;

відповідача:не з'явились;

третьої особи:ОСОБА_2, дов.№19-11/155 від 24.11.2011р.; В С Т А Н О В И В:

У лютому 2010р. Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі Управління) звернулось до господарського суду Львівської області з позовною заявою, у якій просило:

визнати незаконним свідоцтво на право власності від 14.07.1951р. №2094 на будинок №9 по вул.17-го вересня у м.Львові в існуючій редакції, яким засвідчено, що вказане домоволодіння належить на праві власності Львівському облуправлінню Держтрудзберкас і Держкредиту;

визнати незаконним видане Ощадбанку України 05.03.1992р. за №317 реєстраційне посвідчення на будинок №9 по вул.Січових Стрільців у м.Львові в існуючій редакції, яким засвідчено, що вказаний будинок в цілому з приналежними до нього будівлями та спорудами зареєстрований на праві державної власності за Ощадним банком України;

зобов'язати Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі Бюро) видати документ встановленого зразка, в якому врахувати відсутність підстав для реєстрації будинку №9 по вул.Січових Стрільців у м.Львові в цілому за Ощадним банком України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2010р. у задоволенні позовних вимог Управління відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2010р. рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2010р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що Управління не довело факту порушення його прав та охоронюваних інтересів при складенні та видачі свідоцтва на право власності від 14.07.1951р. №2094 та реєстраційного посвідчення від 05.03.1992р. за №317, зокрема, не довело того, що в нього виникло будь-яке право на частину будинку №9 по вул.Січових Стрільців (колишні вул.3-го травня, вул.17-го вересня) у м.Львові.

У червні 2011р. Управління звернулось до господарського суду Львівської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2010р. за нововиявленими обставинами, у якій просило скасувати вказане рішення та задовольнити його позовні вимоги.

У якості нововиявлених обставин Управління, вказуючи, що органи МВС України у певній мірі є правонаступником органів НКВС Української РСР, посилалось на лист начальника прикордонних військ НКВС Українського округу генерал-майора Бурмака, в якому останній просив голову Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих закріпити під клуб приміщення будинку №9 по вул. 3-го травня у м.Львові, на підставі котрого з відповідною резолюцією було видано постанову Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих №26(25) від 07.08.1944р. про закріплення приміщення будинку №9 по вул.3-го травня у м.Львові за Управлінням прикордонних військ НКВС Українського округу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.06.2011р. (колегія суддів: МорозюкА.Я., СинчукМ.М., ДілайУ.І.) рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2010р. залишено без змін.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. (колегія суддів: КордюкГ.Т., ГрицівВ.М., МурськаХ.В.) ухвалу господарського суду Львівської області від 23.06.2011р. залишено без змін.

Вказані судові акти мотивовані тим, що обставини, на які Управління посилалось як на нововиявлені у заяві про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2010р. за нововиявленими обставинами, не спростовують фактів, які були покладені в основу зазначеного судового рішення, а відтак підстави для його скасування відсутні.

Управління звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. і ухвалу господарського суду Львівської області від 23.06.2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Викладені у касаційній скарзі вимоги Управління обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст.112 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів дійшли до неправильних висновків.

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління (далі Банк) скористалось правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Управління, та доповнення до нього, у яких просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 23.06.2011р. без змін. Викладені у відзиві та доповненнях до нього вимоги Банк обґрунтовує тим, що касаційна скарга Управління базується на припущеннях та є безпідставною.

Бюро не скористалось правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Управління до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Крім того, Бюро, не зважаючи на те, що ухвалами Вищого господарського суду України від 07.12.2011р. та від 14.12.2011р. розгляд касаційної скарги Управління відкладався, зокрема через нез'явлення представників Бюро, пояснення яких могли бути суттєвими, своїх представників для надання пояснень у судове засідання не направило.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Управління підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як зазначалось вище, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2010р. було залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2010р.

При цьому господарськими судами було встановлено, що:

Львівське обласне інвентаризаційне бюро "Укрінк" на підставі постанови Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 25.09.1944р. №179 видало Львівському облуправлінню Держбужзберкас і Держкредиту свідоцтво на право власності від 14.07.1951р. №2094 на будинок №9 по вул.17 вересня у м.Львові;

Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації на підставі постанови Виконавчого комітету Львівської міської ради трудящих від 25.09.1944р. №179 видало Ощадному банку України реєстраційне посвідчення від 05.03.1992р. №317 на будинок №9 по вул.Січових Стрільців (колишні вул.3-го травня, вул.17-го вересня) у м.Львові;

будинок №9 по вул.Січових Стрільців (колишні вул.3-го травня, вул.17-го вересня) у м.Львові належить на праві власності Банку (третя особа у справі);

Управління не надало доказів, які б свідчили про виникнення у нього права на частину будинку №9 по вул.Січових Стрільців (колишні вул.3-го травня, вул.17-го вересня) у м.Львові.

За таких обставин господарські суди дійшли до висновку, що Управління не довело факту порушення його прав та охоронюваних інтересів при складенні та видачі свідоцтва на право власності від 14.07.1951р. №2094 та реєстраційного посвідчення від 05.03.1992р. за №317, зокрема, не довело того, що в нього виникло будь-яке право на частину будинку №9 по вул.Січових Стрільців (колишні вул.3-го травня, вул.17-го вересня) у м.Львові.

У заяві про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2010р. за нововиявленими обставинами Управління, вказуючи, що органи МВС України у певній мірі є правонаступником органів НКВС Української РСР, у якості нововиявлених обставин посилалось на лист начальника прикордонних військ НКВС Українського округу генерал-майора Бурмака, на підставі якого з відповідною резолюцією було видано постанову Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих №26(25) від 07.08.1944р. про закріплення приміщення будинку №9 по вул. 3-го травня у м.Львові за Управлінням прикордонних військ НКВС Українського округу.

Відповідно до частини першої та п.1 частини другої ст.11112 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Місцевим та апеляційним господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових актів на підставі матеріалів справи з'ясовано, що:

згідно листа, датованого серпнем 1944р. та підписаним начальником прикордонних військ НКВС Українського округу генералом-майором Бурмаком та начальником штабу полковником Сухарєвим, Управління прикордонних військ НКВС Українського округу просило голову Львівської міської ради депутатів трудящих закріпити під клуб приміщення по вул.3-го травня, будинок №9, у Залізничному районі, яке займалось до окупації Управлінням прикордонних військ НКВС Львівського округу;

у постанові Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих №26 від 07.08.1944р., зокрема, зазначено: "… І. Закріпити за Управлінням Погранвійськ Української округі такі будинки та приміщення в місті Львові: …а/приміщення по вул.3-го травня, що його раніше займало Управління погранвійськ під клуб…".

Виходячи з вказаних обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про те, постанова Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих №26 від 07.08.1944р. не доводить факту закріплення за Управлінням прикордонних військ НКВС Українського округу саме будинку №9 по вул. 3-го травня у м.Львові, оскільки не містить номера будинку, а містить лише посилання на вул. 3-го травня, а відтак обставини, на які посилалось Управління у заяві про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2010р., не є нововиявленими у розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказаний висновок зроблено виключно з урахуванням змісту постанови Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих №26 від 07.08.1944р. та, в порушення ст.ст.47, 43 Господарського процесуального кодексу України, без надання оцінки змісту листа, датованого серпнем 1944р. та підписаним начальником прикордонних військ НКВС Українського округу генералом-майором Бурмаком та начальником штабу полковником Сухарєвим, у якому, як вказувалось вище, йдеться про закріплення за Управлінням прикордонних військ НКВС Українського округу під клуб приміщення саме будинку №9 по вул. 3-го травня у м.Львові.

Таким чином, твердження господарських судів першої та другої інстанцій про те, що обставини, на які посилалось Управління у заяві про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2010р., не є нововиявленими у розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України, є передчасними.

Відповідно до частини першої ст.11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (розділом XII1 "ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ" Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. та ухвала господарського суду Львівської області від 23.06.2011р. підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 23.06.2011р. у справі №5015/3143/11 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяГ.А.Кравчук

СуддяГ.М.Мачульський

СуддяА.М.Уліцький