Постанова № 20499357, 28.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2011 р. Справа № 5019/1315/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Полянського А.Г.,

Сибіги О.М.

перевіривши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Клеванський лісгосп"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 03.10.2011

у справігосподарського суду Рівненської області

за позовомдержавного підприємства "Одеська залізниця"

додержавного підприємства "Клеванське лісове господарство"

простягнення 59210,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:ОСОБА_1 дов. № 44 від 04.01.2011;

від відповідача:ОСОБА_2 дов. № 3 від 06.01.2011; ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 13.07.2011 господарського суду Рівненської області (суддя Мамченко Ю.А.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відомості, зазначені в комерційних актах, не підтверджують факт порушення вантажовідправником вимог чинного законодавства стосовно оформлення перевізних документів, оскільки вони не відповідають обставинам справи.

Постановою від 03.10.2011 Рівненського апеляційного господарського суду (судді: Петухов М.Г. - головуючий, Маціщук А.В., Гулова А.Г.) рішення від 13.07.2011 господарського суду Рівненської області скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ДП "Клеванське лісове господарство" на користь ДП "Одеська залізниця" 59 210,00 грн. штрафу.

Постанова мотивована тим, що згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, якою передбачено стягнення штрафу у пятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду ДП "Клеванське лісове господарство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 118 Статуту залізниць України.

Позивач, у письмовому відзиві на касаційну скаргу, послався на безпідставність доводів і вимог відповідача та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу.

Господарськими судами встановлено, що 30.12.2010 ДП "Клеванське лісове господарство" за залізничною накладною №36721697 зі станції Клевань Львівської залізниці на станцію Одеса-Пересип Одеської залізниці відправлено вагон №66374166 з вантажем «пиловник сосновий», визначивши у вагоні масу вантажу 54000 кг.

25.01.2011 ДП "Клеванське лісове господарство" за залізничною накладною №35094599 зі станції Клевань Львівської залізниці на станцію Одеса-Пересип Одеської залізниці відправлено вагон №66484312 з вантажем «пиловник сосновий», визначивши у вагоні масу вантажу 54000 кг.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача, що також передбачено ст.909 Цивільного кодексу України. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За приписами ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей внесених до накладної, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними в накладний.

Положеннями пункту 4.2. Правил оформлення перевізних документів під час перевезення та пункту 31 Правил видачі вантажів передбачено, що відмітки про надлишки маси й місць проставляються станцією в обов'язковому порядку незалежно від вимоги вантажоодержувача на зворотному боці залізничної накладної у графі 5 "Відмітки залізниці".

При комісійному переважуванні на станції Здолбунів Львівської залізниці встановлено, що у вагоні №66374166 вага брутто становить 80600кг, вага тари 22000кг, вага нетто 58600кг, що менше проти даних вказаних у залізничній накладній на 4600кг та у вагоні №66484312 вага брутто становить 80000кг, вага тари 22400кг, вага нетто 57600кг, що менше проти даних вказаних у залізничній накладній на 3600кг.

За фактом неправильності зазначення маси вантажу складені акти загальної форми № 1837 від 30.12.2010 та № 154 від 26.01.2011. Однак, комерційний акт станцією Здолбунів Львівської залізниці не складався.

Після прибуття вагонів № 66374166 та № 66484312 на станцію призначення Одеса-Пересип Одеської залізниці за фактом неправильного зазначення маси вантажу відповідною комісією складені акти загальної форми № 005А/С від 20.01.2011 та №007А/С від 01.02.2011.

Також в присутності комісії складені комерційні акти серії АА № 055230/1 від 20.01.2011 та серії АА №055231/2 від 01.02.2011.

Місцевим господарським судом встановлено, що склад комісії вказаний в розділі Д комерційних актів серії АА № 055230/1 від 20.01.2011 та № 055231/2 від 01.02.2011 не відповідає складу комісій вказаний в актах загальної форми №005А/С від 20.01.2011 та № 007А/С від 01.02.2011 про переважування вагонів.

Відповідно до Правил складання комерційних актів, комерційні акти складаються на місцях загального користування у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях не загального користування - у день здачі вантажу одержувачу. У разі перевірки маси тари вагона не тим прийомоздавальником, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем, в розділі «Д»комерційного акта зазначається прізвища прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем і прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні порожнього вагона. Акт підписується прийомоздавальником, який перевіряв тару вагона.

Судом першої інстанції встановлено, що комерційний акт серії АА № 055230/1 від 20.01.2011 підписаний особою, яка не брала участі в комісії відображеній в розділі Д даного комерційного акту.

За ст. 129 Статуту залізниць України комерційний акт складається для засвідчення невідповідності, найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними в транспортних документах.

Статтею 122 Статуту залізниць України, передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць, вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України.

Господарський суд Рівненської області дійшов висновку, що комерційний акт не має сили доказу, оскільки він не відповідає фактичним обставинам, зокрема, в комерційному акті вказано, що недостачу вантажу встановлено на попутній станції, однак, на зворотному боці накладної відсутня відмітка про складений на попутній станції комерційний акт та не перевірено стан вантажу на станції призначення, як це передбачено Правилами складання актів.

Місцевим господарським судом також встановлено, що відповідно до п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644, розрахунковим підрозділом станції Клевань з особового рахунку ДП «Клеванське лісове господарство»списано кошти для оплати тарифу за зайву вагу, про що зазначено у накопичувальній картці №15020049 від 15.02.2011 та №25030100 від 25.03.2011.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що надані докази не підтверджують беззаперечно факт порушення вантажовідправником вимог чинного законодавства щодо оформлення перевізних документів, оскільки не відповідають обставинам справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова не відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 03.10.2011 Рівненського апеляційного господарського суду зі справи №5019/1315/11 скасувати.

Рішення від 13.07.2011 господарського суду Рівненської області зі справи №5019/1315/11 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді А.Г. Полянський

О.М. Сибіга