Постанова № 20499330, 20.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"20" грудня 2011 р. Справа № 16/5027/832-б/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддівМіщенка П.К.,

Васищака І.М.,

Короткевича О.Є.

розглянувши

касаційну скаргу Державної податкової інспекції

у місті Чернівці

на ухвалу

та постановугосподарського суду Чернівецької області

від 23.08.2011 року

Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 року

у справі

господарського суду

за заявою

до № 16/5027/832-б/2011

Чернівецької області

Прокурора Садгірського району в місті Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Чернівці

Малого приватного підприємства

торгово-комерційної фірми "Люма"

про визнання банкрутом

В судовому засіданні взяли участь представники:

Державної податкової інспекції у місті Чернівці –Ільк Р.І.

МПП ТКФ "Люма" –не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.08.2011року у справі №16/5027/832-б/2011 припинено провадження у справі про банкрутство МПП ТКФ "Люма" за заявою Прокурора Садгірського району в місті Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Чернівці

ДПІ у місті Ченівці звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 23.08.2011року у справі №16/5027/832-б/2011 .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий Давид Л.Л., суддів Гриців В.М., Мурської Х.В.) ухвалу господарського суду Чернівецької області від 23.08.2011року у справі №16/5027/832-б/2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з цими рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Чернівці звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернівецької області від 23.08.2011року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 року, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування своєї вимоги скаржник посилається на те, що згідно п. 14.1.39 ст. 14 Податкового кодексу України - податковий борг –сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно розрахунку заборгованості за боржником МПП "ТКФ "Люма"станом на день звернення до суду сума боргу становить 1 699,51 грн. Даний борг виник на підставі податкового повідомлення рішення №0001720152/0 від 13.05.2010 р. прийнятого на підставі акту перевірки №1088/15-2/22851460 від 01.04.2010 р. за несвоєчасну подачу податкової звітності з податку на додану вартість.

МПП ТКФ "Люма" не подає податкової звітності до ДПІ у м. Чернівці більше року, що підтверджується довідкою.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що заявлена кредитором сума штрафних санкцій та пені не може вважатися судом грошовим зобов’язанням боржника в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, суми неустойки (пені та штрафу) не можуть входити до складу грошових вимог ініціюючого кредитора по податкам та впливати на порушення справи про банкрутство боржника. Діюче законодавство не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Чернівці було подано заяву про порушення справи про банкрутство МПП ТКФ "Люма" в на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Відповідно до ст. 52 Закону, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Вищезазначений Закон про банкрутство не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою, у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону, до заяви кредитора повинні додаватися рішення суду господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Заявник в якості документів, що підтверджують вимоги до боржника, зазначає податкові повідомлення - рішення та податкові вимоги. Однак, відповідно до чинного законодавства, зокрема, відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на час прийняття податкових повідомлень - рішень та податкових вимог, а також чинного на час звернення до господарського суду Податкового кодексу України не є документами, на підставі яких здійснюється безспірне списання з рахунків боржника, і не мають відношення до виконавчих документів, за якими здійснюється примусове стягнення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Статтею 14 п. 14.1.156 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

До складу грошових зобов'язань боржника згідно ст.1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що заявлена кредитором сума штрафних санкцій та пені не є зобов’язанням боржника по сплаті податків та зборів до бюджетів, а саме наявність лише штрафних санкцій та пені за порушення податкового законодавства не може бути підставою подальшого розгляду справи відповідно до вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності припинення провадження у справі, з якими погодився суд апеляційної інстанції.

Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, підстави для зміни чи скасування оскаржуваних ухвали господарського суду Чернівецької області від 23.08.2011 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 року відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р. та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 23.08.2011р. у справі №16/5027/832-б/2011 залишити без змін.

Головуючий                                                                       Міщенко П.К.

С у д д я Васищак І.М.

С у д д я                                                                                Короткевич О.Є.