Ухвала суду № 2048189, 27.08.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Головуючий 1 інстанції:

суддя Спірідонов М.О.

Категорія: 36 Доповідач 2 інстанції:

суддя Мінаєва О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2008 року№22-а-5051/08

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Філатов Ю.М.

Суддів - Мінаєва О.М., Водолажська Н.С.

при секретарі судового засідання - Баглаєнко Я.В.

за участю представників:

позивача Зелінський С.А.

відповідача Кулак Л.А., Овдіна Н.О., Скрипнікова М.А., Фуженков К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі, м. Харкова напостанову Харківського окружного адміністративного суду від19.05.2008 року по справі№2а-3352/08

за позовом Закритого акціонерного товариства «Енергоресурси»

до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ЗАТ «Енергоресурси», згідно заяви про зміну позовних вимог, звернувся до суду з позовом, яким просив скасувати податкові повідомлення рішення №0000312320/3 від 12.02.2008р., №0000312320/2 від 28.11.2007р. та №0000312320/1 від 21.09.2007 р. винесені ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від19.05.2008 року по справі№2а-3352/08 адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Енергоресурси» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова,не погоджується з вказаною постановою Харківського окружного адміністративного суду, подав апеляційну скаргу, вважає висновок суду першої інстанції безпідставним та неправомірним. Апелянт вважає, що судом не повно і не всебічно зясовано обставини в адміністративній справі, що мають значення для справи, та зазначає, що судом першої інстанції при прийняті рішення по даній справі були порушені та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Відповідачем також надано доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначено, що згідно отриманих ним відомостей від Управління СБУ в Харківській області є підстави вважати, що фактично товар не був експортованим. Враховуючи наведене, відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у скарзі ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова в повному обсязі, та вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від19.05.2008р. цілком відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Представники відповідача в судовому засіданні наполягали на задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на обставини, викладені в ній, а також в доповненні до апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, в тому числі і стосовно доповнення та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги з урахуванням доповнення до неї у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі міста Харкова було здійснено перевірку Закритого акціонерного товариства «Енергоресурси» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.03.2007 року. За результатами перевірки складено акт № 2457/232/25188967 від 09.07.2007 року. Актом перевірки було встановлено порушення з боку позивача пп. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме порушення сталося внаслідок оподаткування за нульовою ставкою ПДВ операцій за відсутності належного документального підтвердження, а саме при експорті за допомогою комісіонера ТОВ «ТД ВАТ Харківський тракторний завод» вантажні митні декларації (ВМД) у графі 2 (відправник/експортер) містять неточні дані: зазначене найменування власника - експортера товару - ЗАТ «Енергоресурси», але наведений в деклараціях ІПН і код ЄДРПОУ не збігається з ІПН і кодом ЗАТ «Енергоресурси», позивача у даній справі. За таких обставин відповідач не вважає ЗАТ «Енергоресурси» належним експортером і застосування нульової ставки ПДВ за операціями з поставки товарів на експорт вважає неправомірним.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення №0000312320/0 від 20 липня 2007 р., яким визначено суму податковою зобов'язання за платежем податку на додану вартість - 2436252,00 грн., що складаються із суми за основним платежем - 1218126,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1218126,00 грн.

З рішенням ДПІ у Червонозаводського району м. Харкова ЗАТ «Енергоресурси» не погодився, про що відповідачу на підставі та у порядку п.п. 5.2.2 п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було направлено первинну скаргу (вих.№29 від 26 липня 2007 р., вх. 16559/10/с від 26 липня 2007 р.). 21 вересня 2007 року позивачу було вручено податкове повідомлення-рішення №0000312320/1 від 21 вересня 2007 р. Згідно з цим податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість -1 827 189,00 грн.. що складаються із суми за основним платежем - 1218126,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 609 063,00 грн. з посиланням на ті ж самі норми Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (за виключенням пп 17.1.6 п. 17 ст.17 Закону N 2181), тобто при розгляді скарги відповідачем зменшені штрафні (фінансові) санкції, в інших вимогах первинну скаргу платника залишити без задоволення.

Згідно з пп.5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253 у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання орган державної податкової служби складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним.

Позивач не погодився з цім рішенням та вих. №35 від 28 вересня 2007 р. направив повторну скаргу до Державної податкової адміністрації у Харківській області, вх. ДПА від 28.09.2007 р. № 3795/10. Рішенням ДПА у Харківській області від 09.10.2007 р. за №3826/10/25-103 строк розгляду повторної скарги було подовжено до 24 листопада 2007 р.

Згідно з отриманим позивачем рішенням за результатами розглядом повторної скарги №4439/10/25-103 від 21.11.2007 р. Державна податкова адміністрація у Харківській області залишає без змін податкове повідомлення рішення від 20.07.2007 р. №0000312320 з урахування рішення відповідача за результатом первинної скарги (податкове повідомлення - рішення №0000312320/1 від 21.09.2007р.) Відповідачем було надіслано податкове повідомлення - рішення №0000312320/2 від 28 листопада 2007 р., яким визначено суму податкового зобов'язання у тому ж розмірі.

Не погоджуючись з рішенням ДПА у Харківській області №4439/10/25-103 від 21.11.2007 р. позивачем вих.№50 від 06.12.2007 р. було направлено повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України. Рішенням ДПА України вих. №13014/6/25-0515 від 26.12.2007 р. було продовжено скарги до 07.02.2008 р. Рішенням ДПА України вих.№884/6/25-0515 від 05.02.2008 р. скаргу залишено без задоволення, залишено без змін податкове повідомлення - рішення №0000312320/0 від 20 липня 2007 р. з урахуванням рішення відповідача від 20.09.2007р вих. №14286/10/25-008, прийнятого за розглядом первинної скарги (повідомлення-рішення №0000312320/1 від 21 вересня 2007 р), та рішення ДПА у Харківській області №4439/10/25-103 від 21.11.2007 р, прийняте за розглядом скарги (податкове повідомлення - рішення №0000312320/2 від 28.11.2007 р.).

В акті перевірки зазначено, що порушення сталося внаслідок оподаткування за нульовою ставкою ПДВ операцій за відсутності належного документального підтвердження, а саме: при продажу товару на експорт за допомогою комісіонера ТОВ «ТД ВАТ Харківський тракторний завод», вантажні митні декларації (ВМД) у графі 2 (відправник/експортер) містять неточні дані. Зазначене найменування власника - експортера товару - ЗАТ «Енергоресурси», але наведений в деклараціях ІПН і код ЄДРПОУ не збігається з ІПН і кодом позивача. Тому ДПІ не вважає ЗАТ «Енергоресурси» належним експортером і застосування нульової ставки ПДВ за операціями з поставки товарів на експорт вважає неправомірним. В акті є посилання на те, що керівництво ЗАТ «Енергоресурси» зверталося через комісіонера - ТОВ «ТД ВАТ Харківський тракторний завод» до митних органів із заявою про виправлення помилки, оскільки ця помилка виникла внаслідок заповнення декларації на підставі договору комісії між зазначеними підприємствами, в якому помилково вказано однакові дані для сторін за договором. Помилка в зазначенні ІПН і кода ЄДРПОУ в договорі була механічно перенесена до вантажно-митних декларацій при їх заповненні.

Апелянт вважає, що аналіз змісту положень пп 6.2.1, п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить про те, що ставка податку «0» відсотків до бази оподаткування операцій з експорту товарів може бути застосована платником при виконанні 2 умов: реальність самої експортної операції, та належне документальне оформлення зазначеної операції. При цьому ДПІ зазначає, що законодавцем вимагається обовязкове виконання обох умов. До матеріалів справи було надано вичерпний перелік доказів недотримання позивачем вищенаведеного порядку застосування «0» ставки ПДВ. Тому апелянт вважає, що судом першої інстанції на підставі цих доказів було зроблено зовсім протилежний правовий висновок, що свідчить про його невідповідність безпосередньо обставинам даної адміністративної справи. Відповідно до приписів ст. 202 КАСУ невідповідність висновків суду обставинам справи є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

З доводами апелянта щодо неправомірного застосування нульової ставки ПДВ за операціями з поставки товарів на експорт погодитися не можна з огляду на таке. Зазначений товар, а саме трактори виробництва ВАТ «Харківський тракторний завод» було придбано позивачем у виробника згідно договору № 40000/0009 від 10.06.2006 р. Всі розрахунки по зазначеному договору проведено виключно у грошовій формі та у повному обсязі, що не заперечується сторонами у справі, ВАТ «Харківський тракторний завод» є платником ПДВ, розрахунки проведено з урахуванням ПДВ. Трактори, придбані у виробника, а пізніше експортовані через комісіонера, є речами, які визначені індивідуальними ознаками. Більш того, кожна одиниця товару має заводський номер та номер двигуну. Ці дані також вносяться у ВМД при митному оформленні. Як ВМД, так і відповідні акти приймання - передачі надавались при перевірці та згадані в акті. Також представник позивача зазначив, що факт вивезення товару за межі митної території України в повному обсязі підтверджено митницею, а саме листом №26/01-8935 від 17.11.2006р, де Харківська митниця зазначила, що митне оформлення експортних вантажів по ВМД позивача повністю завершено, вантаж перетнув митний кордон України. Також в цьому листі зазначено, що згідно зі ст. 90 Митного Кодексу України внесення змін до ВМД не можливе. Судова колегія зазначає, що відсутність норм врегулювання можливості виправлення у ВМД помилок, які впливають на умови оподаткування, не може бути причиною обмеження прав платника.

Відповідно до статті 6.2 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до Закону УРСР "Про зовнішньоекономічну діяльність" експортом є продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Згідно з підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону "Про податок на додану вартість" товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою вантажною митною декларацією.

Згідно Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21 березня 2002 р. N 163/121 «за відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі, одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п'ятому основному аркуші ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис «Задекларовані цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» та зазначається дата фактичного вивезення». На всіх ВМД, оформлених при експортуванні товару зазначений запис присутній.

Згідно з п. 4. Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574, митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів; якщо вона заповнена декларантом з порушенням цього Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД. ВМД було прийнято та оформлено, тобто повний комплект документів був присутній.

Під час заповнення декларацій відомості про власника товару (графа 2) вносяться з товаросупровідних документів, які на час оформлення теж ще мали помилку щодо ІПН і коду ЄДРПОУ. Таким чином на момент складання декларації і до закінчення оформлення декларації і виїзду товару за кордон усі декларації в частині відомостей про власника відповідали наявним товаросупровідних документам, містили необхідні реквізити і печатки. Згідно з підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону "Про податок на додану вартість" товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Митного Кодексу України, в якій зазначено поняття митної декларації, а саме - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. Згідно вимог ст. 86 Митного Кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що законодавець не ставить в залежність можливість оподаткування з експерту по ставці «0» від помилки, допущеної при заповненні митної декларації, а вказує лише, що вказана експортна операція повинна лише бути засвідчена належно оформленню ВМД, в свою чергу питання щодо належного оформлення ВМД відноситься до повноважень митної служби, а оскільки ВМД була прийнята митним органом, що сторонами в ході судового розгляду не заперечувалось, то у відповідності до ст. 86 Митного Кодексу України вона є документом, що засвідчує факт, який має юридичне значення.

Стосовно наданого апелянтом доповнення до апеляційної скарги з додатковими документами, судова колегія зазначає, що вони не розглядались судом першої інстанції при розгляді справи і постановленні рішення. Позивач не обґрунтував причини їх ненадання суду першої інстанції, тому судова колегія не приймає їх до уваги і вважає такими, що не впливають на правомірність висновків суду, тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова неправомірно винесла оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі, м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від19.05.2008 року по справі№2а-3352/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 01.09.2008р.

Головуючий Філатов Ю.М.

Суддів Мінаєва О.М.

Водолажська Н.С.