Постанова № 2048188, 03.09.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа № 22-а-5285/08 Головуючий 1 інстанції: Моїсеєнко В.М.

Категорія: 41 Доповідач: Мінаєва О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2008 рокум. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Філатов Ю.М.

Суддів - Мінаєва О.М., Водолажська Н.С.

за участю секретаря судового засідання: Баглаєнко Я.В.

за участю представників сторін:

позивача Міліціанов Р.В., Зубко Н.М.

відповідача Циганенко С.В., Шеханіна І.Є., Корнійчук Г.П., Марченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ Торговий дім «Сумський хліб» на постанову господарського суду Сумської області від 03 червня 2008 року по справі № АС16/461-07

за позовом ТОВ Торговий дім «Сумський хліб», м. Суми

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними та їх скасування,

встановила :

Позивач, ТОВ «Торговий дім «Сумський хліб», звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми, в якому просив визнати неправомірними і скасувати: податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Суми № 0000912305/0/51247 від 06.08.2007р. по визначенню позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 751715,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій 267807,20грн.; податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Суми № 0000912305/0/51248 від 06.08.2007р. по визначенню позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 375857,50грн.; податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Суми № 0000912305/0/51249 від 06.08.2007р. по визначенню позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 346675,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій 173337,50грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 03.06. 2008р. у справі № АС-16/461-07 в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач з даною постановою суду не погодився і звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті постанови судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідач у письмових запереченнях та поясненнях представників в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує і просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи представників сторін, апеляційної скарги та судового рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовою колегією з наданих до матеріалів справи документів, 24.07.2007р. Державною податковою інспекцією у м. Суми було проведено планову виїзну перевірку дотримання норм податкового законодавства ТОВ «Торговий дім «Сумський хліб» за період з 01.10.2005р. по 31.03.2007р. За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт № 5021/235/30134360/79.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення рішення № 0000912305/0/51247 від 06.08.2007р. по визначенню позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 751715,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій 267807,20грн.; № 0000912305/0/51248 від 06.08.2007р. по визначенню позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 375857,50грн.; податкове повідомлення рішення № 0000912305/0/51249 від 06.08.2007р. по визначенню позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 346675,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій 173337,50грн.

При винесені оскаржуваної позивачем постанови суд першої інстанції виходив з того, що постановою Харківського апеляційного господарського суду № 5/372-05 від 21.08.2006р. визнано недійсними господарські зобовязання, що виникли на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «Еталон С.В.» договору 25/04 від 10.06.2004р. на загальну суму 2030050,00грн. На підставі даного факту судом першої інстанції встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також - Закону України «Про податок на додану вартість». Позиція господарського суду Сумської області ґрунтується на тому, що на підставі ч.1 ст.216 ЦК України, з моменту визнання недійсним договору купівлі продажу, позивачем не були скориговані показники валових витрат в декларації про прибуток підприємства за третій квартал 2006р. на суму 1691708,33грн., а також не було скориговано податковий кредит в серпні 2006р. на суму 338341,67грн.

Судова колегія не погоджується з даними висновками і зазначає, що згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. В силу ч.5 ст.216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, правові наслідки недійсності правочину застосовуються лише у випадку зазначення про це в рішенні суду.

Однак постанова Харківського апеляційного господарського суду № 5/372-05 від 21.08.2006р. не містить приписів про застосування двосторонньої реституції, окреме рішення суду про застосування наслідків недійсності правочину відсутнє. Судова колегія зазначає, що судове рішення, на яке посилається відповідач як на підставу правомірності донарахування ним позивачу податкового зобовязання, є постановою Харківського апеляційного господарського суду № 5/372-05 від 21.08.2006р., якою скасовано ухвалу про надання розяснення судового рішення, і будь-яких встановлених судом обставин не утримує.

Як наслідок відсутній також обовязок з коригування валових витрат в декларації про прибуток підприємства за третій квартал 2006р. на суму 1691708,33грн., а також податкового кредиту в серпні 2006р. на суму 338341,67грн. Крім того, норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлюють вичерпний перелік підстав для коригування сум податкового зобовязання на підставі рішення суду.

Так, відповідно до пп.12.1.5. п.12.1. ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Будь яких інших приписів здійснити коригування податкової звітності норми даного закону не містять. Відповідачем в акті перевірки наведено підстави виникнення податкових зобовязань позивача та здійснено посилання на норми податкового законодавства, які, на думку відповідача, надають право здійснювати донарахування сум податку та штрафних санкцій.

Судова колегія зазначає, що жодна норма податкового закону, застосована перевіряючими при винесенні оскаржуваних повідомлень рішень, не містить приписів щодо здійснення коригування податкових зобовязань на підставі рішення суду. Також судова колегія зазначає, що відносини між ТОВ «Торговий дім «Сумський хліб» та ТОВ «Еталон С.В.» оформлені договором № 25/04 від 10.06.2004р. були предметом іншої перевірки проведеної Державною податковою інспекцією у м. Суми за період 3 01.07.2003р. по 30.09.2004р. (копія акту перевірки № 221/23-317/1/30134360 від 21.12.2004р. наявна в матеріалах справи). При цьому порушень вимог податкового законодавства не встановлено.

Судом першої інстанції відмовлено в вимозі про визнання скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Суми № 0000912305/0/51249 від 06.08.2007р. по визначенню позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 346675,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 173337,50грн., оскільки позивач не скоригував податковий кредит в результаті визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.06.2004 р. №24/04, укладеного між ТОВ «Торговий дім Сумський хліб» то ТОВ «Еталон СВ» з посиланням на судове рішення постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2006 р. в розмірі 338341,67 грн. та у відносинах з ТОВ «ЮВС» в розмірі 8333,33 грн. Судова колегія з даним висновком суду першої інстанції не погоджується.

Підсумовуючи викладене вище, судова колегія доходить висновку, що висновки суду першої інстанції стосовно донарахування податкових зобовязань, повязаних з постановою Харківського апеляційного господарського суду № 5/372-05 від 21.08.2006р., здійснені з порушенням норм матеріального права.

Господарським судом Сумської області підтримано висновки перевіряючих про подвійне включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 8333,33грн у відносинах з ТОВ «ЮВС».

Однак, в силу пп. 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковийкредитвважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платникаподатку в оплату товарів (робіт, послуг), дата випискивідповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків звикористанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує фактпридбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної, чим дотримано вимоги вказаної норми закону. 02.07.2007р. ТОВ «ЮВС» здійснено коригування кількісних і вартісних характеристик до податкової накладної в звязку зі зміною ціни товару. Відповідно до п.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюєтьсябудь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступнийза поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках поверненнятоварів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань таподаткового кредиту постачальника та отримувача підлягаютьвідповідному коригуванню. 4.5.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбуваєтьсязменшення суми компенсації на користь платника податку- постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податковихзобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого бувпроведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахуноквідкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту занаслідками такого податкового періоду у разі, якщо він єзареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування,а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням такихтоварів (послуг).

Оскільки постачальником самостійно скориговано суму податкового зобовязання, то позивачем здійснено коригування відповідної суми податкового кредиту, чим дотримано вимоги вказаної норми Закону. При цьому позивачем один раз включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 8333,33грн. у відносинах з ТОВ «ЮВС». Коригування податкових зобовязань не є повторним включенням до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 8333,33грн.

Представники відповідача в акті перевірки та у судовому засіданні мотивували нарахування податкових зобовязань з посиланням на реєстри податкових накладних. Судова колегія зазначає, що податкові накладні є документами первинного податкового обліку, а не документами податкової звітності, тому доводи відповідача не відповідають дійсним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визнання правомірним донарахування податкових зобовязань, повязаних з подвійним включенням до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 8333,33грн у відносинах з ТОВ «ЮВС», неправомірного завищення валових витрат, а також - нарахуванням позивачем амортизації на основний засіб «Програмне забезпечення» в четвертому кварталі 2006р. здійснені з порушенням норм матеріального права.

Судом першої інстанції зроблено висновок про неправомірність нарахування позивачем амортизації на основний засіб «Програмне забезпечення» в четвертому кварталі 2006р. за відсутності остаточної залишкової вартості, що стало підставою для завищення валових витрат на 16445,00грн.

Судовою колегією встановлено, що позивач на підставі договору купівлі продажу від 20.10.2006р. здійснив відчуження на користь ВАТ «Сумський хлібокомбінат» основного засобу «Програмний комплекс «Свод-управління» та нарахував амортизацію в четвертому кварталі 2006 року. Згідно з пп. 8.3.1. п.8.3. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали). Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу. Тобто, звітність по амортизаційним нарахуванням носить квартальний характер.

Балансовою вартістю відповідної групи основних фондів є матеріальна оцінка визначена на початок календарного, розрахункового кварталу. Відповідно до норм Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87, можна зробити висновок, що у випадку відчуження основного фонду у певному місяці, продавець здійснює нарахування амортизації за звітний місяць, покупець здійснює нарахування амортизації у місяці, наступному за місяцем придбання основного фонду. Тому позивачем правомірно нараховано амортизацію за четвертий квартал 2006р.

Крім того, матеріали справи містять акт перевірки від 16.07.2007р. про дотримання ВАТ «Сумський хлібокомбінат» вимог податкового законодавства, яким порушень норм чинного законодавства України щодо нарахування амортизації не встановлено.

Також, судом першої інстанції підтримано правову позицію відповідача стосовно наступних порушень ведення податкового обліку позивачем:

- позивачем неправомірно завищено у 2006 році валові витрати на суму 1188943,00грн., які не підтверджені первинними документами;

- позивачем неправомірно завищено валові витрати зі страхування на суму 109752,00грн.

Завищення витрат на страхування відповідач вирахував у відповідності до своїх висновків про завищення валових витрат взагалі, вирахувавши 5 % загальної суми на страхування від суми валових витрат за даними перевірки.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що дані висновки не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, в акті перевірки відсутні посилання на документи податкової звітності, які містять докази фіктивного завищення валових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.81 КАС України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Судом першої інстанції призначено у даній справі економічну експертизу, чим визнано необхідність при винесенні рішення скористатись думкою фахівця у даній галузі знань.

Перед експертною установою було поставлене запитання чи підтверджуються документально висновки акту перевірки №5021/235/30134360/79 від 24.07.2007 р. "Про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сумський хліб", з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в період з 01.10.2005 р. по 31.03.2007 р.", у відповідності з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сумський хліб" згідно податковими повідомленнями - рішеннями №0000912305/0/51247 від 06.08.2007 р., №0000912305/0/51248 від 06.08.2007 р. та №0000912305/0/51249 від 06.08.2007 р. Державна податкова інспекція у місті Суми донарахувала суму податку на прибуток у розмірі 751715, 00 грн. та податку на додану вартість у розмірі 346675,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток у розмірі 643 664,70 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 173337,50 грн.?

Експертне дослідження здійснено у відповідності до поставленого судом запитання, але судом при постановленні рішення у справі не враховані висновки експерта про те, що висновки акту перевірки документально не підтверджуються і нормативно не обґрунтовані.

Стосовно податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Суми № 0000912305/0/51248 від 06.08.2007р. по визначенню позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 375857,50грн. на підставі пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» судова колегія зазначає, що це податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності з висновками акту про наявність порушень вимог податкового законодавства позивачем і правомірність донарахування податку на прибуток в розмірі 751715,00грн., оскільки відповідач вважав, що встановив заниження податкових зобовязань у великих розмірах внаслідок недооцінки обєкту оподаткування з податку на прибуток. Відповідно до вищезазначеного, якщо суд скасовує податкове повідомлення-рішення № 0000912305/0/51247 від 06.08.2007р. по визначенню позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 751715,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій 267807,20грн., податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Суми № 0000912305/0/51248 від 06.08.2007р. також підлягає скасуванню.

У відповідності до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судова колегія зазначає, що податкові повідомлення рішення прийняті не у відповідності до вимог чинного законодавства і необґрунтовано.

Суд не приймає посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки у відповідності до ч.5 ст. 82 КАС України, висновок експерта для суду не є обовязковим, однак незгода суду з ним повинна бути мотивована в постанові або ухвалі. Суд першої інстанції мотивував свою не згоду з висновком експерта в постанові.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судова колегія відзначає таку невідповідальність, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нової постанови.

Відповідно до ст.87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат,пов'язаних з розглядом справи.Згідно з п.3 ч.3 ст.87 КАС України,до витрат,пов'язаних з розглядом справивіднесені, зокрема, витрати на проведення судової експертизи.

Ухвалою суду першої інстанції призначено проведення економічної експертизи, витрати було понесено позивачем в сумі 45684,00грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи рахунком № 527 від 29.01.2008р., платіжним дорученням №74 від 30.01.2008р., довідкою - калькуляцією та актом виконаних робіт №527 від 30.01.2008р.

В силу ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку про присудження на користь позивача судового збору та витрат,пов'язаних з проведенням судової експертизи з відповідного рахунку Державного бюджетуУкраїни.

Керуючись ст.ст. 19, 87-98, 195, 196, 198, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський хліб» (Код ЄДРПОУ 30134360) задовольнити.

Постанову Господарського суду Сумської області від 03.06. 2008р. у справі № АС-16/461-07скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Суми № 0000912305/0/51247 від 06.08.2007р., № 0000912305/0/51248 від 06.08.2007р. № 0000912305/0/51249 від 06.08.2007р.

Стягнути з Державного бюджету України (відповідного рахунку) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський хліб»(Код ЕДРПОУ 30134360, поштова адреса: 40030, м. Суми, вул. Жовтнева, 4, п/р26005001000001в СФ ВАТ Банк «Біг Енергія» МФО 337803) судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 45684,00грн. та судовий збір в розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 05.09.2008 р.

Головуючий Філатов Ю.М.

Суддів Мінаєва О.М.

Водолажська Н.С.