Постанова № 2047500, 03.09.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа № 22-а-5928/08                                                 Головуючий 1 інстанції:  Моїсеєнко В.М.

  Категорія: 35                                                                                        Доповідач: Мінаєва О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 вересня 2008 рокум. Харків

           Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді –  Філатов Ю.М.

           Суддів                      -  Мінаєва О.М., Водолажська Н.С.

за участю секретаря судового засідання: Баглаєнко Я.В.

за участю представників сторін:

позивача – Турченко С.П.

відповідача – Ієвлева Н.М., Капустянська О.М., Шкриль Л.Г., Циганенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову господарського суду Сумської області від 15 липня 2008 року по справі№ АС16/339-08

за позовом   ТОВ «Горобина»

до                   Державної податкової інспекції в м. Суми

про                 скасування податкових повідомлень-рішень та визнання незаконними дій

встановила :

Позивач, ТОВ «Горобина», звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Суми від 26.05.2008р. №0000302314/0/39588 про визнання суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі  2862113, 40 грн., та від 26.05.2008р. №0000302314/0/39589 про застосування фінансових санкцій в сумі 1190040, 50 грн., а також просить суд визнати дій працівників відповідача щодо складення та направлення даних податкових повідомлень-рішень від 26.05.2008р. незаконними.  

Постановою господарського суду Сумської області від 15 липня 2008 року по справі№ АС16/339-08 за позовом ТОВ «Горобина» до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання незаконними дій позов задоволено частково, скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 26.05.2008р. №0000302314/0/39588 про визнання суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 2862113, 40 грн., та від 26.05.2008р. №0000302314/0/39589 про застосування фінансових санкцій в сумі 1190040, 50 грн. Провадження у справі стосовно вимог про визнання дій працівників Державної податкової інспекції в м. Суми щодо складення та направлення податкових повідомлень-рішень від 26.05.2008р. незаконними закрито. 

Відповідач, Державна податкова інспекція в м. Суми, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даній справі були порушені та не вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Враховуючи наведене, Державна податкова інспекція в м. Суми просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Сумської області від 15 липня 2008 року по справі№ АС16/339-08, в частині скасування податкових повідомлень-рішень № 0000302314/0/39588 та № 0000302314/0/39589 від 26.05.2008р., та просить суд прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін як таке, що прийняте відповідно до положень чинного законодавства.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримують апеляційну скаргу в повному обсязі, та просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Сумської області від 15 липня 2008 року по справі№ АС16/339-08, посилаючись на обставини, викладені у апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третіх осіб, присутніх у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2008 року посадовими особами відповідача був складений акт №4711/2314/31162928/21 про результати виїзної планової документальної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. Згідно висновку акту перевірки відповідач встановив, що з боку позивача були порушені вимоги пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.1.22 ст. 1 та пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97р., зі змінами та доповненнями, занижено податок на прибуток за 2007 рік в сумі 2380081 грн., в тому числі за 2-й квартал 2007 р. в розмірі 30081 грн., за 4-й квартал 2007р. в розмірі 2350000 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача не було вказано норму закону, на підставі якої було зроблено висновок в акті перевірки про те, що часткове погашення одного векселя призводить до погашення всіх інших виданих емітентом, тобто позивачем векселів товариству «Люкс-компані 78». При цьому в акті перевірки (стор.34-35) вказано, що у ТОВ «Горобина», емітента простого векселя, виникло зобов'язання перед ТОВ «Люкс-Компані 78» сплатити суму 9900000, 00 грн., вказаних у простих векселях, зазначених в акті пред'явлення векселів до сплати від 06.08.2007р.

Як свідчать матеріали справи, позивач погасив два виданих векселя в сумі 500000 грн., і сума заборгованості по бухгалтерському обліку перед ТОВ «Люкс-Компані 78» станом на 01.01.2008р. по 11 векселям становить 9400000 грн. Рішенням господарського суду Сумської області від 26.12.2007р. по справі № 15/661-07 був задоволений позов ТОВ «Люкс-компані 78» про стягнення з  ТОВ «Горобина» суми заборгованості по векселям в розмірі 9 400 000 грн.   Дане судове рішення вступило в законну силу у встановленому законом порядку, згідно вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Судовим рішенням від 26.12.2007р. по справі № 15/661-07, винесенім відносно ТОВ «Горобина» , яке є позивачем по справі № АС 16/339-06, встановлений факт заборгованості ТОВ «Горобина» перед ТОВ «Люкс-Компані 78» в розмірі 9400000 грн. по акту пред'явлення векселів до платежу від 06.08.2007р., тому висновок відповідача про те, що 9400000 грн. є безповоротною фінансовою допомогою (а.с.55), не відповідає фактичним обставинам справи, відповідно дана сума заборгованості не може вважатися безнадійною або вважатися погашеною. Суд вважає також безпідставними твердження відповідача про заниження позивачем податку на прибуток в 2-му кварталі 2007 року в сумі 30081 грн., виходячи з наступного. В 2-му кварталі 2007 р. позивач передав майно згідно розпорядження від 12.04.2007р. СФ ТОВ «Горобина» на загальну суму 120325 грн. (без ПДВ). Висновки відповідача про те, що вартість даного майна при передачі іншому платнику податку на прибуток не повинна відноситись до валових витрат, є помилковим. Як свідчать матеріали справи, а саме копії декларацій та аналіз розрахунків, придбане позивачем у квітні 2007 року обладнання не призначалось для використання у виробничій діяльності підприємства понад 365 календарних днів, в зв'язку з чим дане обладнання не вводилось в експлуатацію і тому витрати на його придбання не підлягають амортизації.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень – рішень, які просить скасувати позивач, з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин справи, поданих доказів та вимог законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2008р. № 0000302314/0/39588 визнав правомірними та обґрунтованими, тому в цій частині позову задовольнив позовні вимоги.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2008р. № 0000302314/0/39588, судова колегія стосовно  скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 26.05.2008р. № 0000302314/0/39589 про визначення суми штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1190040,50 грн., зазначає, що податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.05.2008р. № 0000302314/0/39588, тобто фактично є його наслідком, оскільки відповідач  вважав, що   встановив   заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток у великих розмірах внаслідок недооцінки об'єкту оподаткування по податку на прибуток, тому і застосував до позивача додаткові штрафні санкції у відповідності до вимог пп. 17.1.6.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ в сумі 1190040,50 грн. Відповідно до вищезазначеного, якщо суд скасовує податкове повідомлення - рішення від 26.05.2008р. № 0000302314/0/39588, то і податкове повідомлення  - рішення  від 26.05.2008р.  №  0000302314/0/39589  підлягає скасуванню, тому і в цій частині позову суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача та скасовував податкове повідомлення - рішення відповідача від 26.05.2008р. № 0000302314/0/39589 правомірно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державна податкова інспекція в м. Суми неправомірно винесла оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, та не впливають на правомірність прийнятого рішення в цій частині.

Судом першої інстанції провадження у справі в частині вимог позивача про визнання дій працівників Державної податкової інспекції в м. Суми щодо складення та направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 26.05.2008р. незаконними, було закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, оскільки дані вимоги не підсудні цьому адміністративному суду, функції якого виконує господарський суд Сумської області до початку діяльності окружного адміністративного суду Сумської області у відповідності з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства. Згідно п.1 ч.1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування.

Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції в частині підстав та мотивів закриття провадження у справі в частині визнання дій працівників Державної податкової інспекції в м. Суми щодо складення та направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 26.05.2008р. незаконними на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України з огляду на наступне.

Судом першої інстанції помилково зроблено висновок про підсудність вимоги про визнання дій працівників ДПІ в м. Суми щодо складення та направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 26.05.2008р. незаконними місцевому загальному суду згідно п.1 ч.1 ст. 18 КАС України. За даною нормою Кодексу місцевим загальним судам як   адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова  чи  службова особа органу  місцевого  самоврядування, крім тих,  які підсудні окружним адміністративним судам.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова   адміністрація   України   є  центральним органом виконавчої влади. Державні податкові   адміністрації  в  Автономній  Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у  районах,  містах  (крім  міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Таким чином, органи державної податкової служби не є органами місцевого самоврядування.

Суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що на підставі п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства, до початку діяльності    окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Провадження у справі в частині вимог позивача про визнання дій працівників ДПІ в м. Суми щодо складення та направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 26.05.2008р. незаконними підлягає закриттю, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі -  позивачами і відповідачами - можуть  бути  підприємства  та  організації,  зазначені у статті 1 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст. 1 ГПК України підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених  цим  Кодексом  заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням. Таким чином, вимоги до фізичних осіб – працівників органу Державної податкової служби, не підвідомчі господарському суду за правилами, встановленими ГПК України, щодо суб’єктного складу учасників судового процесу.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції додержано процесуальної норми ч. 2 ст. 157 КАС України щодо роз’яснення позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, але з помилковим застосуванням норм процесуального права.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 201 КАС України підставами для зміни  постанови або  ухвали  суду  першої інстанції є правильне  по  суті  вирішення  справи або питання, але із помилковим  застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

Таким чином, в частині посилання суду першої інстанції в обґрунтування прийнятого рішення в цій частині постанова є необґрунтованою, такою, що прийнята з помилковим застосуванням норм процесуального права, відповідно в цій частині постанова підлягає зміні на підставі п. 1 ст. 201 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Сумської області від 15 липня 2008 року по справі№ АС16/339-08 змінити в частині мотивів та підстав закриття провадження у справі в частині вимоги про визнання дій працівників ДПІ в м. Суми незаконними. В іншій частині постанову господарського суду Сумської області від 15 липня 2008 року по справі№ АС16/339-08 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 05.09.2008 р.

                     Головуючий                                               Філатов Ю.М.

                                Суддів                                               Мінаєва О.М.

                                                                                           Водолажська Н.С.